Вплив антропогенного забруднення р. Десна на втрату ролi судноплавноСЧ артерiСЧ
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
сною численними урочищами [12].
Долина р.Десна становить так званий Деснянський екологiчний коридор в рамках НацiональноСЧ екологiчноСЧ мережi УкраСЧни i ВсеСФвропейськiй екологiчнiй мережi. Справа в тому, що вздовж Десни пролягаСФ Деснянський пролiтний шлях, яким мiгруСФ багато видiв СФвропейських перелiтних птахiв. Крiм того, мiiевих видiв тварин i рослин тут також дуже багато, адже заплава зберiгаСФться в природному станi ще з часiв останнього зледенiння i нiколи не освоювалась людиною. Трапляються тут i види тварин, занесенi до ЧервоноСЧ книги УкраСЧни, як наприклад, чорний лелека i орлан-бiлохвiст. Все це надаСФ придеснянським лукам i лiсам мiжнародного, транскордонного значення. Крiм цього, частину заплави науковцi пропонують включити до перелiку водно-болотних угiдь мiжнародного значення. Такi водно-болотнi угiддя знаходяться пiд охороною ратифiкованоСЧ УкраСЧною РамсарськоСЧ конвенцiСЧ.
1.2 Антропогенне навантаження на басейн р. Десна
Антропогенне навантаження на навколишнСФ природне середовище постiйно зростаСФ. Сьогоднi перед людством постала необхiднiсть лiквiдацiСЧ протирiччя мiж зростаючим споживанням природних ресурсiв та погiршенням СЧх якостi. НевiдСФмною частиною даноСЧ проблеми СФ використання та охорона водних ресурсiв.
Води басейну Десни широко використовуСФться в господарствi областi. За даними Деснянського регiонального управлiння водних ресурсiв, забiр води в 2002 р. в басейнi р. Десна в межах ЧернiгiвськоСЧ областi становив 110,7 млн. куб. м. Порiвнюючи з 2001 р. забiр води зменшився на 3,83%. Загальне використання водних ресурсiв також зменшилося на 5,63%. Основними користувачами водних ресурсiв СФ промисловiсть (58,8%), житлово-комунальне господарство (27,8%), сiльське господарство (3,8 %). Основнi обСФми зменшення використання води зафiксованi в сiльському господарствi. Це пояснюСФться значним зниженням поголiвя худоби [4].
Якiсть води р. Десни за останнi роки суттСФво не змiнилась. У 2002 роцi в басейн Десни пiдприСФмствами ЧернiгiвськоСЧ областi було скинуто зворотних вод 85,49 млн. куб. м, що бiльше нiж у попередньому роцi на 3,53%. Основними забруднювачами поверхневих водних обСФктiв СФ пiдприСФмства комунального господарства, на якi припадаСФ до 97,6% скидiв вiд загального обсягу забруднених стiчних вод, пiдприСФмства мясо-молочноСЧ промисловостi 1,4 %, переробноСЧ промисловостi 0,6 %.
Важливим показником якiсного стану рiчкових вод СФ кiлькiсть у водi бiогенних речовин, зокрема сполук азоту (азот амонiйний (NH4+ ), нiтритний (NO?2 ), нiтратний (NO3? )) i фосфору. Основними джерелами надходження бiогенних речовин у рiчковi води СФ скиди житлово-комунальних та промислових пiдприСФмств, поверхневий стiк iз площ водозбору, зокрема сiльськогосподарських угiдь, та атмосфернi опади.
Найменш стiйкою сполукою СФ нiтритний азот. Це промiжний продукт бiохiмiчного окиснення амiаку або вiдновлення нiтратiв.
Присутнiсть у водi нiтритiв у великий кiлькостi свiдчить про фекальне забруднення води, потенцiальну токсичнiсть СЧСЧ й канцерогеннiсть, оскiльки нiтрити легко трансформуються в нiтрозоамiни канцерогеннi сполуки.
Амонiй сольовий зустрiчаСФться в поверхневих водах переважно у невеликий кiлькостi, його вмiст у водоймах знижуСФться при одночасному утвореннi нiтратiв. Пiдвищений вмiст амонiю часто спостерiгаСФться в мiiях скиду стiчних вод i свiдчить про анаеробнi умови формування хiмiчного складу води i про СЧСЧ незадовiльну якiсть.
Кiлькiсть нiтратiв у поверхневих водах, як правило, невелика.
Головним джерелом СЧх надходження СФ ТСрунтовий шар, у якому нiтрати накопичуються як за рахунок природних процесiв, так i за рахунок внесення азотних добрив.
Фосфати потрапляють у поверхневi води в основному з комунальними стiчними водами, що мiстять полiфосфати як компоненти миючих засобiв, фотореагенти та помякшувачi води. Важливим фактором СФ змив фосфатних добрив iз сiльськогосподарських угiдь.
По течiСЧ Десни вмiст бiогенних речовин за перiод з 1998 по 2002 роки в цiлому досить помiрний. Гiдрохiмiчний склад рiчковоСЧ води, яка надходить iз територiСЧ РосiСЧ в останнi роки значно покращивсь i вона не маСФ помiтного впливу на якiсть води Десни в межах ЧернiгiвськоСЧ областi.
КонцентрацiСЧ амонiю сольового коливалися вiд 0,185 до 0,45 мг/л i не перевищували ГДК для водойм рибогосподарського призначення за винятком гирла р. Шостки (притока 1 порядку), де зафiксовано перевищення ГДК у 2007 i 2008 роках у 1,6 i 3,3 разу вiдповiдно. Басейн р. Шостки розташований на територiСЧ СумськоСЧ областi i характеризуСФться значною антропогенною перетворенiстю: розоранiсть басейну становить 48,8%, урбанiзованiсть 7,6%, забiр води 13,3 млн. куб. м, скид забруднених стiчних вод 1,6 млн. куб .м.
Вмiст нiтритiв по течiСЧ р. Десни за дослiджуваний перiод не перевищував ГДК, за винятком створу на 0,1 км вище гирла р. Судость на кордонi з Брянською областю РосiСЧ, де в 2008 р. зафiксовано перевищення ГДК у 6 разiв, i гирла р. Шостки, де пiдвищений вмiст нiтритiв спостерiгався протягом усього перiоду (у 2002 роцi 3,0 ГДК).
КонцентрацiСЧ нiтратiв по течiСЧ р. Десни не перевищували ГДК.
Фосфати у водi Десни були виявленi в кiлькостях, що нижче нормативних, незначне пiдвищення концентрацiСЧ фосфатiв (0,63 мг/л, 2008 рiк) фiксуСФться в нижньому створi на кордонi з КиСЧвською областю [10].
Винятком СФ гирло р. Шостки, де вмiст фосфатiв пiдвищений (у 2008 р. 1,1 ГДК).
На територiСЧ ЧернiгiвськоСЧ областi вагомим джерелом забруднення рiчкових вод Десни СФ житлово-промисловий комплекс мiста Новгород-Сiверського. Ця терито