Вiдношення украiнцiв до географiчного середовища в мiфах стародавнiх словтАЩян
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
Мiнiстерство освiти i науки Украiни
Мелiтопольський державний педагогiчний унiверситет (кафедра МДПУ)
Реферат
для складання кандидатского iспиту з фiлософii пошукувача культурологii ТЕМА: "ВРЖДНОШЕННЯ УКРАРЗНЦРЖВ ДО ГЕОГРАФРЖЧНОГО
СЕРЕДОВИЩА В МРЖФАХ СТАРОДАВНРЖХ СЛОВЯН"
Мамулькiноi Олени Григорiвни
Мелiтополь 2008 р.
План
Вступ. Проблеми сучасного вiдношення украiнцiв до географiчного середовища в духовнiй культурi
Роздiл РЖ. Свiтогляд, мiфи i фiлософiя
Роздiл РЖРЖ. Вiдображення вiдношення украiнцiв к географiчному середовищу в украiнських мiфах
Список використаноi лiтератури
Вступ. Проблеми сучасного вiдношення украiнцiв до географiчного середовища в духовнiй культурi
Бурхливе XX столiття пронеслося по нашоi планетi, як вихорь загострюючи багато проблем. Це час в якому, накопичена столiттями, антропогенна i техногенна напруга на природу i людину зазнала найбiльшого тиску. Постiйний хiд природних явищ i процесiв змiнюСФться, що негативно впливаСФ на навколишнСФ середовище i людину. На думку М. БердяСФва: "Актуалiзм цивiлiзацii вимагаСФ вiд людини дедалi бiльшоi активностi, проте цiСФю вимогою вiн поневолюСФ людину, перетворюСФ ii на механiзм. Людина стаСФ засобом нелюдського актуального процесу - технiчного й iндустрiального". [1] Видатний соцiолог та iсторик культури РЖбн Халдун близько 1330 роцi в працi "Мукардимi" - "розглянув концепцiю коловороту, повязав людську iсторiю та культуру з географiчним середовищем, клiматом i господарською дiяльнiстю" [2] Вiн передував Ш. МонтескСФ, Й. Гердеру, А. Смiту, певною мiрою Л.М. Гумiльову. Дослiдники в кiнцi 30-х рокiв XX столiття, коли нацiонально-визвольний рух народiв свiту був в найвищий точцi розвитку, викликав до життя чисельнi вiдповiднi концепцii культурно-iсторичного процесу. Серед них такi вiдомi, як негритюд, iндеанiзм, "чорна самосвiдомiсть", панарабiзм, пантюркiзм i т.п. Таки змiни вiдчуваються й в напрямах фiлософii, виникають новi течii i оновлюються забутi: онтологiя, натурфiлософiя, космологiя, фiлософська антропологiя, антропософiя, структурна бiологiя, соцiобiологiя, гносеологiя i т. iн. Але загальна частина спiльноти не розумiСФ, а бiльш не бажаСФ усвiдомити суть процесiв i явищ природи i це призводить до моральних, екологiчних i суспiльних наслiдкiв. З моСФi точки зору нагромадження глобальних проблем людства - це вiдсутнiсть в соцiумi географiчноi культури. Я маю на увазi не вiдсутнiсть натурологiчних знань, а створення цiлiсноi картини свiту. Тому я звернула увагу на стародавнi слов`янськi мiфи. В украiнських мiфах можливо прослiдкувати наявнiсть високоi культури населення до природного середовища. В них закладена культура яка давала змогу людинi жити в гармонii з природою. Нашi праукраiнцi розумiли, що для нормального повноцiнного життя людини необхiдно вiдчуття радостi, щастя, яке вона отримуСФ як винагороду за страждання, важку буденну працю тощо.
За словами Г. Лозко "зоряний календар пропонував життя людини синхронно з вiбрацiями космосу як ритмiчний органiзм" [3]. Людина була у колi цiлiсноi географiчноi оболонки, як частка, вiдчуваюча дiю законiв природи гармонiйно з зеленою оболонкою свого iснування.
Наша молодь не в змозi зрозумiти географiчнi поняття "цiлiснiсть оболонки" i закони "ритмiчностi", бо в життi дорослих, навкруги, вони зруйнованi i не помiтнi в постiйному потоцi iнформацii. Знання подаються в роздрiбному планi. Кожна наука розглядаСФ навколишнiй свiт з позицii свого зору, тому дитинi не можливо зiбрати до купи окремi блоки знань. В майбутньому, уже доросла людина, вона повторюСФ помилки однобiчного розгляду навколишнього свiту.
В 1944 роцi В.РЖ. Вернадський висловлював думку: "Людина вперше реально зрозумiла, що вона житель планети i повинна мислити й дiяти у новому аспектi, не тiльки в аспектi окремоi особистостi, сiм`i, родини, держави чи iх спiлок, а й у планетарному аспектi. Вона, як усе живе, може мислити й дiяти у планетарному аспектi тiльки в царинi життя - в бiосферi, в певнiй зеленiй оболонцi, з якою вона нерозривно закономiрно зв`язана i вийти з якоi не може, ii iснування СФ ii функцiя. Вона несе ii всюди. РЖ вона ii неминуче, закономiрно, бесперервно змiнюСФ" [4]. Такий розгляд навколишнього середовища пропонував взаСФмодiю i взаСФмозвязок людини i природи. Поняття "ноосфера" вiдкривало суть цих зв`язкiв, але мислити в планетарному аспектi може та людина, яка маСФ цiлiсну картину свiту.
Зараз людина почала замислюватися над гармонiйним поСФднанням себе i природи пiсля багатьох столiть вiдокремлення себе вiд неi. "Вiдомо, що людина енергетично повязана з природним середовищем землi де народилася, звiдки прийшла в життя. Воно даруСФ життСФвi сили, очищуСФ почування i скресаСФ з серця живий вогонь творчого натхнення.
В народних традицiях СФ найкращi надбання, досвiд родин багатьох поколiнь, як жити в гармонii з природою свого краю. В сиву давнину мудрецi розумiли цiлiснiсть всього життя на Землi i вплив природних циклiв i ритмiв на психофiзичну сферу людини.
Природно-родиннi обряди. Святкування сезонних погодних змiн сонячно - мiсячного календарного циклу. Допомагали зняти фiзичну напругу i перерозподiлити внутрiшнi енергii людей i, створюючи комфортнi умови життя. Дарувал?/p>