Вiдношення украiнцiв до географiчного середовища в мiфах стародавнiх словтАЩян
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?iвках, веснянках, жниварських пiснях украiнцiв.
Дажбог. Сонячний Бог, якому поклонявся весь слов`янський свiт, маСФ прозору назву: даждь - "дай" i бог - "багатство", тобто дослiвно Даждьбог - "податель" добра багатства. Найархаiчнiшi обряди i молитви до Дажбога пов`язанi з проханням багатого врожаю. Пiд час жнив жрець пiдiймав над головою чашу, наповнену зерном, i проказував молитву: "Господи, ти, котрий звернень до Дажбога було пов`язанi саме з хлiборобськими обрядами.
Хорс. Йому поклонялися пiвденнi племена, вiрогiдно ще роксолани, якi вшановували Хорса так само, як поляни Дажбога. Як i Дажбоговi, Хорсу приносили жертви у виглядi хлiбних виробiв: паляниць, медяникiв, калачiв, калити. В Украiнi досi поширенi ритуальнi коржi, якi нинi вже втратили давнСФ значення обрядовоi iжi i вживаються як повсякденна страва. Слово "корж" спiвзвучне з iменем Хорса, воно давнього iндоСФвропейського походження i означаСФ "коло".
Перун. Володар блискавок i грому, покровитель воiнiв X ст. Все бiльше заступаСФ Сварога. слово перун iснуСФ в украiнських дiалектах як синонiм блискавки i грому, наприклад у Карпатах кажуть: " Бодай тя Перун вдарив".
Цей Бог також залишив на нашiй землi чимало географiчних назв: Перунова рiнь (на Днiпрi), село Перунове, урочище Перуни (на Черкащинi).
Стрибог. Бог - родоначальник всiх вiтрiв. Хоча, незважаючи на всю суворiсть вiтру, вiн був не тiльки творцем негоди, алей творцем музичних мелодiй. Адже саме "подих вiтру" - дихання, дмухання в найпростiшi музичнi iнструменти (сопiлка, дудка, рiжки) - створювало музику.
Пiзнiше Стрибог отримав назву Пзвiзда або Посвистача, що означало покровителя погоди. Йому молилися, щоб дав добру погоду на врожай, на свято тощо.
Велес (Волос). Це один з найстарiших Богiв. Що вважався Богом достатку. Вiдома його друга назва "скотiй бог", що стаСФ зрозумiлою, якщо врахувати, що скот у давнину вважався символом багатства взагалi. Крiм того Велес був опiкуном купецтва, торгiвлi, як римський Меркурiй.
Новорiчнi обряди донесли до нас вiдгомiн колишнiх "волових свят" - вивернутi кожухи на учасниках ритуального карнавалу символiзують багатство: "Будь багатий, як кожух волохатий" - бажають на Рiздво й на весiллi
З iм`ям Велеса (Волоса) пов`язана назва зодiакального сузiр`я Волосожар (Тiлець), яке означаСФ "небо Волоса".
Мокоша. Мокоша пов`язана з жiночою сферою в господарствi: рукодiллям, прядiнням, тканням та iн. РЗй приносили жертву у виглядi снопiв льону, вишитих рушникiв. Мокоша вiрогiдно була близькою до Рожаниць (Дiв Життя), покровителькою пологiв, захисницею породiль.
Походження Мокошi дуже давнСФ: як i бiльшiсть жiночих богiнь, вона була вiдома ще за трипiльськоi доби. В образi Мокошi бачимо вiдгомiн стародавнього культу Великоi Богинi-Матерi.
Мокоша походить вiд ще давнiшого культу води - Богинi Дани. Слово Дана уже в скiфо-сарматський перiод перестало бути iм`ям Богiнi, а стало позначати просто рiчку. Таке ж значення маСФ й слово дон ("вода", "рiка") або дунай - назви украiнських рiчок, оспiваних у багатьох пiснях. Якщо Дана залишила своСФ iм`я в назвах рiчок, то Мокоша переважно в назвах поселень: Макошине на Чернiгiвщинi, Мокошин у Чехii. Подiбнi назви iснують у всiх слов`янських народiв.
Купайло. Бог лiтнього сонця. Купальське вогнище запалювалося вiд "живого вогню", добутого тертям двох шматкiв дерева, i символiзувало небесний сонячний вогонь, який запалюСФ кохання в серцях парубкiв i дiвчат, паруСФ iх у цю чарiвну нiч.
Ярило. Божество близьке за своСФю сутнiстю до Купайла, тiльки дiСФ навеснi. Бог любовi й пристрастi, весняного розквiту природи, Ярило вважаСФться символом плодючостi. Це чоловiчий символ заплiднюючоi сили. Свято Ярила близьке до купальського ще й тому, що пiд час його святкування парубки викрадали собi дружин.
Крiм головних Богiв украiнського пантеону, iснувало ще багато рiзних духiв та демонiв. Вони належать до нижчих рiвнiв мiфологiчноi системи. Якщо Боги в iСФрархii займають високе мiiе, як вияв духовноi сили, то духи й демони пов`язанi переважно з людиною, ii тiлом i життСФвим простором.
В украiнськiй мiфологii не iснуСФ духiв злих чи добрих, адже добро i зло, яке приносять духи, визначаСФться не стiльки природою самих духiв, скiльки iхньою роллю в данiй ситуацii. Тому нашi предки приносили жертви рiзним духам, якi могли чинити зло, щоб задобрити iх вiдвернути вiд себе небажанi подii чи явища.
Домовик - образ, що походить, вiрогiдно, вiд культу предка i домашнього вогнища. Недаром вiн живе за пiччю або пiд порогом хати. Домовик невидимий, але iнодi вiн показуСФться маленьким дiтям. Його перевозять у нову хату, щоб охороняв родину.
Лiсовик - дух лiсу, дикий чоловiк, пастух, який випасаСФ лiсову худобу. Тому справжнi пастухи укладають з Лiсовиком угоду, приносячи йому жертву у виглядi яйця або печива iз житнього борошна, яку кладуть на лiсовому перехрестi чи на галявинi. Тодi худобу не будуть забирати дикi звiрi. Пiзнати лiсовика можна з того, що вiн при всiй схожостi з чоловiком не маСФ тiнi.
Водяник - втiлення водяноi стихii в образi водяного царя. Уявлявся в образi старого довгобородого дiла, який пануСФ над Русалками.
Русалки - це переважно духи померлих дiвчат, якi пiшли з життя передчасно. У найдавнiших украiнських мiфах простежуСФться певний зв`язок русалок з культом рослин. Назва походить вiд давнiх поминальних обрядiв слов`ян русалiй. Свято Трiйцi СФ поминаль?/p>