Використання бесіди як методу навчання на уроках курсу "Я і Україна"
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
она також будується у формі запитань учителя та відповідей учнів. Неодмінною умовою її успіху є наявність в учнів хоча б мінімуму знань, які б були відправними, опорними. Якщо запитання мають тільки інформаційний характер ("що?", "де?", "коли?"), бесіда є пояснювальною. Вона базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, ігрової ситуації. Дана бесіда має на меті організацію засвоєння нового навчального матеріалу через діалог учителя з учнями.
Бесіда, в процесі якої учні засвоюють новий матеріал, може будуватися індуктивним шляхом (від окремих фактів, прикладів, спостережень до загальних висновків) і дедуктивним (від загального положення, твердження, висновку до окремого випадку, конкретного факту, прикладів, які ілюструють або підтверджують загальне).
Індуктивний шлях доречний, коли в дітей достатньо знань, спостережень і в учителя є підстави вести їх до формулювання певних висновків, понять тощо.
Дедуктивні бесіди найчастіше проводяться на узагальнюючих уроках, на предметних уроках.
Бесіду-повторення (підсумкову, узагальнюючу) використовують для закріплення навчального матеріалу. Під час такої бесіди вчитель пропонує запитання для узагальнення матеріалу уроку, виявлення емоційного ставлення дітей до вивченого, висловлення оцінних суджень про роботу всього класу в цілому та окремих учнів. Вона, як правило, завершує вивчення нового матеріалу або є розгорнутим підсумком уроку.
В. Пакулова і В. Кузнєцова вказують на особливості проведення узагальнюючої бесіди. Вони вважають, що при проведенні узагальнюючої бесіди важливо виділити основні природничі поняття, визначити їх зміст і зясувати як вони засвоєні школярами. разом з тим необхідно показати взаємозвязок між предметами і явищами і на цій основі підвести учнів до самостійних висновків і узагальнень [36, 99].
Прикладами узагальнюючих бесід можуть бути, підсумки спостережень за місяць, наприклад у вересні.
У ході бесіди вчитель задає учням запитання: Чим характеризується погода в вересні? Коли почало опадати і жовтіти листя? Які тварини зустрічалися у вересні? Які птахи відлетіли у теплі країни? Які роботи проводилися у вересні у полі? на городі? у саду? Який самий теплий був день у вересні? який самий холодний?
У зміст узагальнюючої бесіди можна включати питання, які потребують порівняльних характеристик, а також питання, які показують взаємозвязок живої і неживої природи. Це дозволить не лише узагальнити одержані знання із спостережень, але й встановити причинно-наслідкові звязки і на їх основі показати взаємозвязки процесів в природі.
Контрольно-перевірну бесіду проводять для перевірки засвоєних знань. У процесі такої бесіди вчитель проводить контроль якості засвоєних знань у вигляді фронтального опитування. Для фронтального опитування результативною є така бесіда, в якій запитання і завдання не тільки напружують память, а й збуджують інтерес, змушують установлювати причинно-наслідкові звязки, визначати істотні ознаки предмета, доводити правильність висловленої думки.
Поєднання різних типів запитань покажемо на прикладі контрольної бесіди за темою "Річка" (3-й клас). 1). Як утворюються річки? 2). Подивіться на записані на дошці слова: болото, гирло, береги, струмок, озеро, виток, лука, русло. Які з них означають частини річки? 3). Назвіть найістотніші ознаки річки. 4). Чому в рівнинних річок течія повільна, а в гірських швидка? 5). Як тече вода у вашій річці? Чому? 6). Чому треба дбати про чистоту річкової води?
В. Пакулова і В. Кузнєцова за джерелом знань виділяють бесіди:
- на основі спостережень, лабораторного або демонстраційного досліду, виконаної практичної роботи;
- на основі прочитаної статті;
- на основі переглянутого фільму, за ілюстраціями підручника, за картиною тощо [36, 98].
Усі види бесід повязані з практичним і наочними методами навчання. Наприклад, після проведення спостереження і дослідів у ході бесіди зясовується, наскільки глибоко школярі осмислили і правильно зрозуміли те, що спостерігали; чи можуть розповісти про хід досліду, пояснити, чому отри мали такі результати. Перед демонстрацією фільму учні отримують завдання, на що звернути увагу при його перегляді. Потім у процесі бесіди зясовується, чи засвоєні усі питання змісту.
За характером діяльності учнів у процесі бесіди виділяють такі їх основні види: репродуктивна і евристична [5].
Репродуктивна бесіда спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу, її проводять з вивченого навчального матеріалу. Відповідаючи на запитання вчителя, учні повторюють пройдений матеріал, закріплюють його, водночас демонструючи рівень засвоєння. Така бесіда може бути супутньою, поточною, підсумковою, систематизуючою.
Репродуктивна бесіда, як метод навчання, використовується на усіх етапах уроку. З її допомогою розвязуються різні дидактичні завдання. Так, на етапі перевірки засвоєних знань, умінь, навичок цей вид бесіди забезпечує повторення і закріплення засвоєного змісту. Однак треба підкреслити те, що найбільший ефект репродуктивна бесіда дає під час перевірки тих логічно завершених частин предметного змісту, які нескладні, містять прості взаємозвязки або фактичний матеріал. Логічно завершені частини, до яких входять складні поняття, залежності, закономірності, недоцільно перевіряти частинами, оскільки такий зміст втрачає цілі