Використання бесіди як методу навчання на уроках курсу "Я і Україна"
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ій етап дослідження був спрямований на обробку й узагальнення результатів формуючого експерименту, оформлення роботи.
Практичне значення дипломної роботи полягає в розробці методики використання бесіди як методу навчання на уроках курсу "Я і Україна" у 3 класі, яка може бути використана в практичній діяльності вчителів.
Експериментальна база дослідження. Педагогічне дослідження проводилось на базі Висоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Монастириського району Тернопільської області протягом 2007-2008 н. р. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 42 учні третіх класів, 4 вчителі початкової школи.
Робота складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дипломної роботи - 75 сторінок.
Розділ І. Проблема використання бесіди як методу навчання в теорії та практиці початкової школи
1.1 Теоретичні основи використання бесіди як методу навчання
Методи навчання розглядаються в педагогіці як один із найважливіших компонентів загальної структури навчально-виховного процесу.
Проблемі методів навчання присвячені дослідження багатьох вчених: Я. Коменського, К. Ушинського, А. Дістервега, П. Каптєрєва, А.Алексюка, Ю. Бабанського, І. Лернера, М. Махмутова, М. Скаткіна та ін.
Аналіз педагогічної літератури [2;10;12;18;19] показав, що єдиної точки зору щодо визначення методу навчання не має.
Вчені вважають, що "їх можна визначити як засоби, за допомогою яких учні під керівництвом учителя ідуть від незнання до знання, від неповного і неточного знання до повнішого і точнішого. Бажаючи підкреслити методологічну суть методів навчання, їх можна визначити як форму руху змісту навчального матеріалу. Виділяючи керівну роль учителя в навчанні, методи можна визначити як певний спосіб керування пізнавальною діяльністю учнів. Підкреслюючи єдність дій учня й учителя, дидактичні методи можна визначити як "способи спільної діяльності вчителя й учнів, що передбачають з боку учнів оволодіння знаннями, навичками, уміннями та організацію і керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів з боку вчителя" [39, 163-164].
А. Алексюк [2], Ю. Бабанський [3], Н. Казанський [21], О. Савченко [45] та інші розглядають метод навчання як спосіб упорядкованої взаємоповязаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення навчально-виховних завдань. Це визначення відображає мету навчання та взаємодію субєктів шкільного навчання.
Методи навчання завжди є засобами реалізації певних цілей навчання. Але результат діяльності вчителів і учнів не завжди такий, яким він уявляється у субєктивній формі мети. У цій взаємодії мети, засобу і результату найважливішим є аналіз пізнавальної діяльності учнів, а також керівництво нею з боку вчителя.
Розрізняють зовнішню і внутрішню сторони методів навчання.
Зовнішня сторона - це різні способи їх прояву у навчальній діяльності вчителя і учнів, які можна безпосередньо спостерігати (словесна форма предявлення навчальної інформації та усна форма відтворення знань учнями або форма з використаннями наочності, практичні роботи як форма обміну інформацією: педагогічний такт, постановка голосу, манери вчителя, а також міра і способи допомоги учням, кількість завдання тощо).
А внутрішня, або змістовна сторона методів навчання характеризується цілеспрямованістю викладання і навчання, ступенем пізнавальної активності і самостійності учнів, ставленням вчителя та учнів до предмета тощо [12].
Методи не є незмінними. Вони змінюються разом зі зміною і розвитком цілей і змісту навчання, освіти і виховання [41].
Кожний метод навчання має складну структуру. Він реалізується через сукупність прийомів. Методичний прийом - це елемент того чи іншого методу, який виражає певну дію вчителя і учнів в процесі навчання. Відповідний методичний прийом спрямовує діяльність учнів на розвязання якогось певного часткового дидактичного завдання [48, 40].
Наприклад, прийомами навчання вважаються відповідні види робіт з навчальними засобами: таблицями, натуральними обєктами, демонстрація дослідів, роботи в зошиті з друкованою основою та інші. Використання різних дидактичних прийомів забезпечує активізацію пізнавальної діяльності учнів, поглиблене засвоєння навчального матеріалу.
Всі прийоми, залежно від навчальної мети уроку, учитель узгоджує з основними методами. Наприклад, застосовуючи метод бесіди вчитель може використовувати для створення проблемної ситуації або як опору для розвязання евристичних завдань навчальні таблиці, натуральні обєкти та інші засоби.
Методи і прийоми знаходяться у взаємозвязку. Кожен метод за певних умов може бути прийомом того чи іншого методу. наприклад, бесіда при вивченні одних тем може бути використана як метод навчання і включати різні прийоми, а під час практичних занять відігравати роль прийому.
Одні і ті ж прийоми можуть входити до складу різних методів [34, 141]. Розрізняють прийоми: логічні (виділяння істотних ознак, аналіз, порівняння, узагальнення), організаційні (індивідуальні, групові, фронтальні види проведення робіт, різні типи завдань тощо), технічні (використання різних засобів, обладнання тощо) [32, 95].
Існують різні критерії, підходи до класифікації методів навчання.
Метод навчання є досить складним педагогічним явищем, яке має багато сторін. За кожною з них методи групують в системи. Не випадково, що вчені-педагоги розробили десятки класифікацій мето?/p>