Вивчення ентомофауни рiчки Горинь в Дубровицькому районi
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
?одою (Simuliidae). Самки iх на вiдмiну вiд комарiв нападають на теплокровних тварин, на людину вдень (вночi неактивнi). Уколи мошок болючi, викликають свербiння. Бiль вiд укусу зумовлюСФться дiСФю слини. При масовому нападаннi мошок на людину в неi пiдвищуСФться температура, а тварини можуть навiть загинути. Самки вiдкладають яйця на камiння, листя, на уламки дерева. Кладки мають вигляд смугастих скупчень жовтувато-коричневого кольору. З яСФць вилуплюються личинки. Вони поширенi колонiями у частинах рiчки з швидкою течiСФю. Живляться вони дрiбними iнфузорiями, одноклiтинними водоростями, дихають всiСФю поверхнею тiла. Заляльковуються личинки, роблячи з павутинних ниток гострий лiйкоподiбний чохлик. У такому чохлику лялечка лежить нерухомо, висунувши назовнi головний кiнець з двома пучками бiлуватих ниток трахейних зябер. Чохлики крiпляться до субстрату вкритим кiнцем до течii води. З лялечки вилуплюСФться комаха, яка з блискавичною швидкiстю виноситься на поверхню води.
Теплокровнi види дають три поколiння на рiк, а холоднокровнi лише одне.
Часто над водою лiтають мухи, трохи схожi на бджiл (Brachycera). Це мухи-львинки, зокрема львинка звичайна (Stratiomyia chamaleon) з родини львинок (Stratiomyidae). Дорослi особини мають чорно-жовтуватий колiр. На округлому черевцi чергують чорнi i жовтi смуги.
Личинки цих мух живуть у водi, i iх нерiдко можна побачити весною. Личинка маСФ веретеноподiбну форму з дуже звуженим хвостовим кiнцем. Довжина тiла становить 405 см, спинний бiк бiльш опуклий, нiж черевний. На задньому кiнцi тiла СФ пучок волоскiв, розташованих у виглядi розетки.
ДихаСФ личинка атмосферним повiтрям, захоплюючи його в дихальний отвiр, розташований у центрi розетки на задньому кiнцi тiла. Поживою для личинки СФ дрiбнi органiчнi часточки, якi вона знаходить риючись у мулi. Личинки кiлька разiв линяють, зимують i навеснi заляльковуються. Вилiт дорослих комах припадаСФ на початок лiта. Самки вiдкладають на листках i стеблах прибережних рослин довгастi яйця чорного кольору.
На днi водойми живуть личинки мухи дзюрчали-бджоловидки (Eristaris tenax ) з родини (Surphidae). Зовнi вона нагадуСФ осу або бджолу. МаСФ темно-бурий колiр, черевце з яскравими жовтими плямами. Самка вiдкладаСФ яйця в органiчнi рештки забруднених водойм. З яСФць вилуплюються личинки, якi мають брудно-сiре цилiндричне тiло х дуже довгим хвостовим вiдростком. Через це ii ще називають тАЮкрискоютАЭ. Цей вiдросток СФ дихальною трубкою, яка маСФ здатнiсть видовжуватися i скорочуватися. У витягнутому станi вона досягаСФ 10см, тим часом як все тiло личинки не довше за 1,5 см. Личинка глибоко закопуСФться в бруд, виставляючи назовнi лише хвостовий вiдросток. Живиться личинка органiчними рештками.
Перед заляльковуванням личинка виповзаСФ з води на сухе мiiе. Покрив ii стаСФ оболонкою i для лялечки.
У водi живуть личинки i рiзних видiв ТСедзiв (Tabanus botinus). ТРедзi схожi на великих мух. Це комахи чималих розмiрiв з великими фасетковими очима. ТРедзь непомiтно сiдаСФ на шкiру людини чи тварини, дуже боляче кусаСФ, роблячи глибокий прокол на шкiрi. В слинi ТСедзя мiстяться колагулiни, якi перешкоджають зсiданню кровi. "iтку ТСедзi дуже дошкуляють великiй рогатiй худобi i коням. Висисають кров лише самки (iм це необхiдно для дозрiвання яйцеклiтин), а самцi живляться нектаром рослин. Самка ТСедзя вiдкладаСФ яйця купками на стебла i листя по березi. З яСФць вилуплюються личинки, якi падають у воду i далi розвиваються у водяному середовищi. Доросла личинка маСФ брудно-сiрий колiр. РЗi цилiндричне тiло рiвномiрно звужене до обох кiнцiв, 4,5 см завдовжки. На передньому кiнцi розмiщена маленька голiвка з ледве помiтними вусиками i мiцними щелепами. Тiло личинки складаСФться з 12 рiзко вiдмежованих сегментiв.
Личинки ТСедзiв хижаки. Повзаючи серед мулу i решток рослин, вони нападають на личинок iнших комах, дрiбних молюскiв i червiв, у тому числi i дощових. Голова личинок може то втягуватися, то витягуватися з передньогрудей, при чому гачки щелеп викидаються i згинаючись донизу, впихаються в тiло жертви.
Звичайно личинки тримаються дна, але можуть плавати на поверхнi водойми. На 2-му роцi життя личинки заляльковуються. Перед цим вони виходять з води в будь-яке вологе мiiе i зариваються в ТСрунт. Тут вони перетворюються на лялечок. Через 2-3 тижнi, залежно вiд температури, лялечка, активно рухаючись, виходить iз землi, шкiра ii трiскаСФ i з неi вилiтаСФ дорослий гедзь.
Крiм справжнiх ТСедзiв серед цiСФi родини поширенi пiстряк оздоблений (Chrysops pictus), що маСФ крила з бурими плямами, та дощовиця свiтла (Haematopota hispanica) з блакитно-сiрим тiлом i мармуровими крилами. ТРедзi не тiльки боляче кусають i цим завдають значноi шкоди тваринам. Вони також СФ механiчними переносниками збудникiв деяких хвороб (сибiрськоi виразки, туляремii, трипаносомозу та iн.)
Роздiл 3. Бiолого-екологiчний аналiз водноi ентомофауни р. Горинь
3.1 Методика дослiджень водноi ентомофауни
Ентомологiчнi дослiдження ми почали з вивчення фiзико-хiмiчних i географiчних особливостей бiотопу, з аналiзу лiтературних джерел та дослiдження водних бiоценозiв та опису водноi рослинностi.
Маючи у своСФму розпорядженнi план частини водойми ми проводили вимiри глибин по певних напрямках. Для вимiрiв неглибоких озер i ставкiв використовували деревяну розмiчену палку (намiтку на дм). При роботi на озерах застосовували розмiченi на метри шнурковий линь з вантажем на кiнцi. Для вимiрювання швидкостi течii води використовували прилади i пристосування рiзноi точностi; у найпро