Вивчення ентомофауни рiчки Горинь в Дубровицькому районi
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
?опи. В роботi Г.Г. Якобсона (1905-1916) висвiтлюСФться питання про вивчення жукiв Палеарктики; в нiй наведено подiл на зоогеографiчнi райони. Фауна водних комах Кримськоi та Киiвськоi областей висвiтлюСФться в працях Ф.А. Зайцева (1907, 1909, 1915, 1929, 1938), де мiстяться свiдчення про видовий склад плавунчикiв, плавунцiв, вертячок, водолюбiв та про особливостi iх поширення.
Видовий склад водноi ентомофауни, екологiя та приуроченiсть iх до певних типiв водойм вивчали К. Ламперi (1900), С.Г ЛСФпнСФва (1916), З. Бронштейн (1935), В.РЖ. Жадiн (1940), А.Н. Лiпiн (1941), Я.Н. Рейхардт (1940), РД.Н. Павловський (1943), В.Н. Шванвiч (1949). В першiй половинi 20 ст. значну увагу вивченню комах, в тому числi i водноi ентомофауни придiляв П. Фарб. Його книжка тАЬКомахитАЭ вперше вийшла в 1962 роцi. РЗi автор вiдомий в США популяризатор бiологiчних знань, в минулому секретар Ньюйорського ентомологiчного товариства. У порiвняно невеликому обсязi йому вдалося дати рiзнобiчне описання комах i вiдобразити напрямки iх вивчення. Фауна рiчок, озер та водосховищ колишнього СРСР наведена в працi В.РЖ. Жадiна (1960) i С.В. Горда (1961).
Вiдомостi про ентомофауну болiт пiвнiчно-схiдноi частини Лiвобережноi Украiни зустрiчаСФмо в працi В.В. Захаренка (1968), в якiй вiн даСФ еколого-фаунiстичний огляд водних комах Схiдноi Украiни. Опис видiв водних комах наведено в працi О.Л. Крижанiвського (1963). У А.Г. Шатровського зустрiчаСФмо вiдомостi про фауну водолюбiв РДвропейськоi частини СНД. Василькiвський (1973) описуСФ склад видiв i поширення плавунчикiв роду Hocliplus Latz. (Coleoptera, Haliplidae) Лiвобережноi Украiни. Досить суттСФвi дослiдження по вивченню фауни i екологii водних комах провiв М.Ф. Мателешко (1975, 1976, 1988, 1994). Дослiдження проводились на Закарпаттi.
Керейчук(1985) повiдомляСФ про деякi особливостi водноi ентомофауни релiктових дiлянок пiвнiчно-схiдноi Украiни. Першi вiдомостi по екологii водних жукiв знаходяться в працях Зайцева Ф.А. (1929, 1953). Залежнiсть видового складу i чисельностi водних комах вiд бiотичних факторiв висвiтлюСФться в працi Галерського К.А. (1971). Глибокi екологiчнi дослiдження в районах Лiвобережноi Украiни за останнiй час були проведенi Граммом В.Н. (1968, 1970, 1973,1975, 1976, 1980). Данi працi внесли ряд положень по вивченню даноi групи комах в екологiчному аспектi.
Методика збору, консервування i колекцiонування водних жукiв наведенi в працях Кременецького Н.Г. (1940, 1952), Лiпiна А.Н. (1950), Рiхтера А.А. (1951), Жадiна В.РЖ. (1960), Кiстякiвського О.В. (1976), Грамма В.Н. (1986)
Роздiл 2. Природно-екологiчна характеристика Дубровицького району
2.1 Фiзико географiчнi особливостi району дослiдження
Дубровицький район розташований у пiвнiчнiй частинi Рiвненськоi областi. Площа району складаСФ 1.8 тис. км2. На сходi Дубровицького район межуСФ з Рокитнiвським, на пiвднi з Сарненським, на пiвденному заходi з Володимирецьким, на пiвнiчному заходi з Зарiчнянським районом. По пiвнiчному краю району проходить кордон Украiни з БiлорусiСФю.
Район лежить в межах Полiськоi низовини. До складу району входять рiзнi види ландшафтних мiiевостей, якi, по-рiзному поСФднуючись на данiй територii, надають ландшафтовi певного iндивiдуального впливу.
Захiдна частина Дубровицького району лежить в межах Зарiчнянського ландшафтного району. Тут поряд, з вiдносно добре дренованими урочищами на невеликих пiщаних i супiщаних масивах, вкритих дубово-сосновими лiсами та дрiбно- злаково-рiзнотравними лугами, розмiщеннi болотистi луки i торфовi болота вiльховi, березовi, чагарниковi тощо. Район вiдрiзняСФться найбiльшою в областi заболоченiстю (понад 50% територii займають низиннi маховi та травянi болота). Строкатiсть складу цiСФi мiiевостi викликана дуже нерiвномiрними потужностями пiскiв i супiскiв, складними мiкрорельСФфом поверхнi. Значна потужнiсть пiскiв у цих мiiевостях пояснюСФться поширенням на них палеогенових пiскiв, якi залягають на нерiвнiй поверхнi крейдових вiдкладiв. Мiiями крейдовi мергелi пiдходять близько до поверхнi, що призвело до утворення карстових проваль i озер.
Льва-Горинський природний район поширюСФться на схiдну частину Дубровицького району. ХарактеризуСФться переважанням плоских знижених межирiч, розглинованими маловиразними долинами р. Льви, Чакви та iх приток, та досить високим рiвнем заболочення (до 50% площi вкривають болота i заболоченi землi). Це район найбiльшого на Рiвненщинi поширення верхових болiт. Розвиненi сосновi, дубово-сосновi лiси межирiчнi луки на дерново-пiдзолистих i дернових супiщаних ТСрунтах. Особливе в мiiе в районi посiдають терасовi долини Горинi, де значну роль вiдiграють мiiевостi вкритих рiзнотравними луками (часом заболочених) заплав та пiщаних масивiв надзаплавних терасах.
Висоцько-Володимирецький природний район охоплюСФ зону крайових утворень днiпровського льодовика, що вузькою смугою простяглися з територii Волинi до бiлоруського мiста Столiн. Тут на високо пiднятому крейдяному фундаментi численнi кiнцево-мореннi горби та пасма чергуються з пiщаними флювiогляцiальними конусами, виносами та слабодренованими заболоченими зниженнями, часто вкритими чагарниками i сосново-вiльхово-березовими лiсами. Загальна заболоченiсть не перевищуСФ 20%.
Дубровицький район Рiвненськоi областi лежить в межах Полiськоi низовини. Поверхня хвиляста алювiальна низовина, подiлена р. Горинню на двi частини. Лiвобережна маСФ горбистий рельСФф: горби i пасма чергуються з прилеглими до Волинського насипа вирiвненими просторами Верхньоприпятськоi низовини. На Правобережжi заболоченi про