Вивчення ентомофауни рiчки Горинь в Дубровицькому районi
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
iлуватих ниткоподiбних виростiв, схованих пiд чохликом.
Живляться личинки волохокрильцiв в основному рослинною iжею. Деякi з них ведуть хижацький спосiб життя, поiдаючи дафнiй, личинок хiромiд.
Заляльковуються личинки навеснi. При цьому отвори чохлика вони заплiтають павутинням так, щоб на кожному залишилися отвори для течii води. Коли лялечка дозрiваСФ, вона прогризаСФ жувальцями чохлик i якийсь час вiльно плаваСФ спиною донизу на поверхнi води. Потiм вона вибираСФться на будь-який предмет, скидаСФ свою шкiрку i перетворюСФться на дорослу комаху.
Дорослi комахи вiдлiтають десь через мiсяць. Вони лiтають бiля берега, низько над водою, особливо активнi у вечiрнi години. Самки вiдкладають яйця на водянi рослини. Найчастiше кладка маСФ вигляд кулястоi або довгастоi грудочки слизу. Кладка яСФць буваСФ i у виглядi драглистоi платiвки з спiральним розташуванням яСФць. Личинками волохокрильцiв живляться риби.
РЖмаго живуть недовго i зовсiм не живляться.
Личинки волохокрильцi гiдропсихи (Hidropsyche ornatula) мають великi мiцнi жувальця, будують невелику жувальну камеру з вiконечком з павутинноi стiнки; одна з ii стiнок спрямована дещо навскоси щодо течii. Личинка лежить у камерi в мiшечку з тонких ниток. Якщо будь-яка тварина потрапила до ловильноi камери, личинка хапаСФ ii своiми щелепами. Заляльковуючись, личинка собi робить камеру-печерку, обкладену ззовнi пiщинками. Камера маСФ вихiдний i вхiдний отвори. У другiй половинi лiта пiсля парування самки розсiкають по рiчцi своi яйцевi кладки; яйця приклеюються до пiщинок i пiд час повенi розносяться вниз за течiСФю рiчки.
У пересувних трубкоподiбних тАЮбудиночкахтАЭ, облiплених пiщинками i частинками рослин, живуть личинки волохокрильця анаболii (Anabolia sorarcula). Це один з найпоширенiших видiв. РЖмаго часто зустрiчаСФться на рослинах бiля рiчки. Переднi крила порiвняно широкi. Тiло i крила рудувато-жовтi.
З водних жукiв також зустрiчаються плавунцi (Dytiscidae). Одним з найбiльших видiв цiСФi родини СФ плавунець облямований (Macrodytes marginalis). Довжина його тiла 3,0-3,4 см. Тiло зеленувато-чорне, з бокiв облямоване жовто-бурою смужкою. Плавунцi досить часто зустрiчаються в глибоких частинах водойми, багатих на тваринний корм.
Плавунець швидко i спритно плаваСФ. Його тiло можна порiвняти з пiдводним човном. Основним знаряддям плавання служить пара заднiх нiг, розширених на зразок весел i густо вкритих волосками, що у сукупностi створюСФ значну гребну поверхню.
Двi переднi пари нiг плавунця побудованi за наземним типом. За допомогою переднiх нiг жук чiпляСФться i повзаСФ по стеблах водяних рослин. Переднi ноги плавунця коротшi за середнi, ними вiн захоплюСФ iжу.
У самцiв на переднiй парi нiг СФ тарiлкоподiбнi розширення. Цими дисками плавунець прикрiплюСФться до гладеньких поверхонь, а ще пiд час копуляцii самець ними прикрiплюСФться до самки. Мiцнi надкрила стигми захищають iх вiд заливання водою, коли жук плаваСФ. ДихаСФ плавунець пiднiмаючись на поверхню води i виставляючи з води заднiй кiнець тiла. Через деякий час вiн пiрнаСФ в глибину, несучи пiд надкрилами пухирець повiтря. Витративши запас кисню, жук знову спливаСФ.
Плавунець дуже ненажерливий. Живиться вiн водяними комахами, рачками, слимаками, а також пуголовками i рибами. Проте вiн може довго й голодувати до одного i навiть двох мiсяцiв.
Самка, що восени копулювала, зимуСФ. Кладка яСФць вiдбуваСФться в березнi-квiтнi. Самка вiдкладаСФ яйця пiд водою за допомогою гострого яйцеклада по одному в тканину живих рослин, в iхнi стебла i листя. Протягом доби самка вiдкладаСФ вiд 10 до 30 яСФць (всього 500-1000 яСФць). Яйця досить великi, завдовжки 6-7 мм, схожi на покривленi ковбаски.
З яСФць вилуплюються личинки, якi швидко ростуть, двiчi линяють i до кiнця свого розвитку досягають значних розмiрiв (5-6 см). За допомогою трьох пар плавальних нiг, густо вкритих волосками, личинки швидко пересуваються у водi. Крiм того, заднiй кiнець тiла личинки вкритий волосками, дiСФ як сильний плавник.
Своiми хижацькими iнстинктами личинка не поступаСФться перед дорослим жуком. За надзвичайну ненажерливiсть i хижацтво личинок назвали водяними тиграми.
Коли личинка виростаСФ, вона виповзаСФ на сушу, де й заляльковуСФться, знайшовши будь-яке заглиблення пiд камiнням, деревом чи пiд травою. Через 12 годин починаСФ будувати собi колиску, зверху прикриваючи ii земляним куполом. Саме тут личинка через тиждень i бiльше перетворюСФться на лялечку. Стадiя лялечки триваСФ 2-4 тижнi, а потiм перетворюСФться на iмаго. Молодий жук виходить з колиски i прямуСФ до водойми.
Як дорослi плавунцi, так i iхнi личинки завдають великоi шкоди рибному багатству. Тому необхiдно оберiгати вiд плавунцiв рибнi ставки. Разом з тим плавунцi знищують личинок комарiв. Ворогами плавунця СФ дрiбнi водянi iздцi. У заражених ними яйцях плавунцiв розвиваються личинки, а потiм лялечки паразита, з яких виходять дорослi iздцi.
РЖнодi зустрiчаСФться плавунець широкий (Dytiskus latissimus) з бурувато-чорним, широким тiлом, краi передньоспинки i облямiвка надкрил жовтi. Це також хижак, але частiше вiн надаСФ перевагу проживанню в ставках i озерах.
Полоскун розенчастий (Acilius sulkatus) з родини плавунцiв. Сплющене тiло жука досягаСФ 16-18 мм довжини. Надкрила самцiв гладенькi, у самки з поздовжнiми жолобками, густо вкритими волосками. Вiд iнших видiв цiСФi родини полоскун вiдрiзняСФться чорними стегнами заднiх нiг бiля основи. Весною полоскун вiдкладаСФ яйця у стебла водяних рослин. З яСФць розвиваються личинки, схожих на личинок плавунця спритнi i ненажерливi.<