Вивчення ентомофауни рiчки Горинь в Дубровицькому районi
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
стiшому випадку кидали поплавки i засiкали час, протягом якого вони пройдуть певну вiдстань. Також застосовували для вимiрювання швидкостi течii батометр тахiметр Глушкова, дiя якого базуСФться на тому, що через отвiр певного дiаметра в залежностi вiд швидкостi течii, виливаСФться рiзна кiлькiсть води.
Температури водойми вимiрювали спецiальними термометрами.
Простий спосiб визначення прозоростi води базуСФться на тому, що у воду (на тiньовiй сторонi) на тонкому шнурi або на тросi опускаСФться бiлий диск дiаметром 30 см i простежуСФться на якiй глибинi цей диск зникаСФ. Глибина зникнення (6 см або 6 м) i рахуСФться величиною прозоростi води.
Бiологiчний аналiз полягаСФ в тому, що ми проводили 4-разове косiння гiдробiологiчним сачком по 25 помахiв. Вмiст сачка добре промивали i кожну таку пробу вмiщували в банку з етикеткою. Як фiксуючу рiдину ми використовували ацетон. Обробляючи результати вiдлову, ми обраховували коефiцiСФнт зустрiчаСФмостi, коефiцiСФнт щiльностi, коефiцiСФнт домiнування.
КоефiцiСФнт зустрiчаСФмостi це вiдношення числа проб, в яких даний вид зустрiчаСФться до загального числа проб в %.
, де
n кiлькiсть проб, де знайдено матерiал;
N загальна кiлькiсть проб.
КоефiцiСФнт щiльностi це середня величина числа комах на одну пробу (для кожного бiотопу окремо)
, де
К сума всiх особин виду у всiх пробах;
n кiлькiсть проб.
КоефiцiСФнт домiнування це процентне спiввiдношення числа комах даного виду до загального числа видiв
, де
k сума особин даного виду;
K сума особин всiх видiв у всiх пробах
В результатi дослiджень водних екосистем ми виявили 13 видiв комах, приурочених до повiльноi течii.
3.2 Еколого-фаунiстичний огляд ентомофауни р. Горинь
Комахи, життя яких повязане з водним середовищем, вiдносяться до ряд бабки, ряду твердокрилi, ряду напiвтвердокрилi.
Розглянемо особливостi представникiв водноi ентомофауни
Ряд бабки (odonata)
Тiло струнке, довгасте. Голова велика, рухлива, з фасеточними очима, якi займають майже всю голову. РД три простих очка. Вусики короткi, щетинковиднi. Ротовий апарат гризучого типу. Двi пари перетинчастих крил з густою сiткою поздовжнiх i поперечних жилок. Крила в станi спокою розпростертi або пiднятi вгору, i складенi. Черевце тонке, з десяти сегментiв. Перетворення неповне. Дорослi i личинки хижаки. Дорослi ведуть наземний спосiб життя, полюють вдень (коромисла також у присмерку) на рiзних комах, схоплюючи iх на льоту.
Личинки живуть у водоймах, де серед водоростей ловлять пуголовкiв, молодих рибок та водяних комах. Здобич захоплюють видозмiненою нижньою губою маскою. В СНД вiдомо до 200 видiв бабок.
Родина красунi (Agrionidae)
Тiло струнке, з металiчним вилиском. Основа крила не стебельчаста.
Красуня блискуча (Красотка блестящая, Agrion splen dens Harris.)
Тiло у самця металiчно-синСФ, у самки золотисто-зелене. Крила, у самця при основi i вершинi прозорi, середина крила з широкою синьою чи темно-синьою перевяззю; у самок крила майже безбарвнi, з металiчно-зеленими жилками. Довжина черевця 3438 мм. Лiту червнi - серпнi. Поширена всюди бiля водойм. Лiтають пурхаючим польотом понад рiчками, струмками i озерами.
Красуня-дiвчина (Красотка-девушка, Agrion Virgo L.)
Тiло у самця металiчно-зелено-сине чи синСФ, у самки бронзово-зелене. Крила у самцiв вiд основи майже до вершини темно-синi, у самок ясно-димчастi, з бурими жилками. Ноги чорнi. Довжина черевця 3436 мм. Лiт у червнi вереснi. Поширена в бiльшiй частинi УРСР. ЛiтаСФ бiля водойм.
Родина стрiлки (Стрелки, Coenagrionidae)
Дуже тонке, довгасте тiло. Переднi i заднi крила iз стебельчастою основою i негустим жилкуванням. Тiло металiчно-зелене. Дуже нiжнi, слабкi бабки, що повiльно лiтають серед травянистоi рослинностi бiля стоячих водойм, понад рiчками, по луках, узлiссях i лiсових галявинах.
Живляться дрiбними комахами.
Стрiлка-наяда (Стрелка-наяда, Erylhrornma najas Hansem.)
Потилиця бронзово-чорна, без плям. Очi червонi. Бiльша частина спини бронзово-чорна, а низ жовтий чи зеленуватий. Довжина черевця у самця i самки 2629 мм. Лiт у першiй половинi лiта. Поширена в бiльшiй частинi Украiни. ЛiтаСФ понад водоймами.
Стрiлка-еналягма (Стрелка-эналлягма, Enalltigma cyathi-gerum Charp.)
Самець блакитний, з чорним рисунком, самка ясно-червона чи бурувата з чорним. Перший сегмент зверху з квадратною бронзовою плямою.
Лiт влiтку i на. початку осенi. Поширена по всiй Украiнi.
Стрiлка звичайна (Стрелка обыкновенная, Coenagrion Hastulaium Charp.)
Основний колiр самця блакитно-зелений, з чорним рисунком на першому сьомому кiльцях черевця; самка жовто-зелена, з чорним рисунком. Восьмий i девятий сегменти черевця у самцiв зверху блакитнi, десятий чорний. Довжина черевця 28 ЗО мм. Лiт у першiй половинi лiта. Поширена майже по всiй Украiнi.
Стрiлка-плосконiжка (Стрелка-плосконожка, Ptatycnemis pennipes Pali.)
Самець блакитний, з чорними смугами на головi i черевцi, груди чорнi, з блакитними смугами. У самок свiтлi мiiя зеленуватi. Середнi i заднi гомiлки значно розширенi i плоскi, бiлi або блакитнi.з чорною поздовжньою зовнiшньою смугою. Волоски нiг довгi. Довжина черевця 26 ЗО мм. ЛiтаСФ цiле лiто. Поширена по всiй УРСР. Живе звичайно по луках i бiля берегiв водойм.
Родина лютки (Лютки, Lestidae)
Переднi i заднi крила однаковi, iз стебельчастою основою i негустим жилкуванням. Тiло здебiльшого металiчно-зелене. Повiльно лiтають понад бер?/p>