Вивчення ентомофауни рiчки Горинь в Дубровицькому районi
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
iмiзм, наявнiсть рослинностi, характер дна водойми. По вiдношенню до цих факторiв рiзнi види жукiв не однаково розподiляються у водоймах рiзних типiв.
Твердокрилi з родини плавунцi (Dytiscidae) i водолюби (Hydrophilidae) проводять у водi все життя, вiд яйця до дорослоi личинки. У водi живуть i самi жуки, i тiльки лялечки на протязi перiоду розвитку знаходяться у вологiй землi на березi водойми. Плавунцi -- хижаки, вони часто нападають на здобич, яка бiльша за iх розмiрами. Водолюби живляться водяною рослиннiстю. Личинки плавунцевих жукiв i водолюбiв також хижаки. Крупнi личинки можуть нападати на пуголовкiв, жаб i на малькiв риб. Дрiбнi форми плавунцевих i водолюбiв в одиничних екземплярах зустрiчаються в iжi язя, форелi.
Крупнi види Dytiscidae належать до числа хижакiв прiсних водойм i СФ небезпечними для молодi риб у рибоводних господарствах. Плавунцi шкiдливi i в ондатрових господарствах. Нападаючи на ондатру, що потрапила в капкан, вони до такоi степенi пошкоджують ii, що шкiра втрачаСФ свою цiннiсть.
За останнi десятилiття бурхливий розвиток промисловостi призводить до систематичного забруднення материкових прiсних i морських водойм. Вода - найпоширенiша неорганiчна сполука на Землi. Вода - основа всi життСФвих процесiв. Рослини на 90%, а тварини на 75% складаються з води. Втрата 10 -20% води живими органiзмами призводить до iх загибелi. Природнi води знаходяться в складних взаСФмовiдносинах з живими органiзмами, лiтосферою та атмосферою. Забруднення атмосфери завдало шкоди водним ресурсам. Забруднюючi речовини рано чи пiзно з атмосфери випадають на поверхню землi. Це i без того значно погiршуСФться тим, що i у воднi обСФкти i на ТСрунт iде потiк вiдходiв. Великi територii пiддаються дii отрутохiмiкатiв, якi надходять iз смiтникiв. Промисловi пiдприСФмства скидають стiчнi води у водойми, iнодi навiть без попередньоi очистки. Стоки iз сiльськогосподарських угiдь практично нiхто i не ставить цiллю очищати, тому, що технiчно це практично невирiшена задача. Забруднюються пiдземнi води важливий резервуар прiсних вод. Забруднення прiсних вод i земель повертаСФться людинi в продуктах харчування.
Значну шкоду водоймi i ii жителям причиняСФ забруднення свинцем i його сполуками. Розширення виробництва i застосування пестицидiв призводить до сильного забруднення водойм. Забруднення водного середовища проходить в результатi прямого внесення пестицидiв при обробцi водойм для боротьби з шкiдниками, доступ у водойм води, як стiкаСФ з поверхнi оброблених сiльськогосподарських земель, а також при скиданi у водойми вiдходiв пiдприСФмств - виробникiв, крiм того в результатi втрат при транспортуваннi та зберiганнi пестицидiв i частково з атмосферними опадами.
Степiнь накопичення i прояву токсичностi пестицидiв для твердокрилих в значнiй степенi залежить вiд гiдродинамiчних i термiчних характеристик водойми. Наприклад, в стоячих водоймах отрутохiмiкати акумулюються в донних вiдкладах, якi стають джерелом хронiчного забруднення. Токсична дiя практично всiх отрутохiмiкатiв iстотно посилюСФться з пiдвищенням температури.
Разом з пестицидами сiльськогосподарськi стоки мiстять значну кiлькiсть поживних (бiогенних) речовин (азоту, фосфору, калiю), якi виносяться на поля з добривами. Крiм того, велика кiлькiсть органiчних сполук азоту i фосфору попадають у водойми зi стоками iз тваринницьких ферм, а також з каналiзацiйними стоками. Накопичення сполук азоту i фосфору у водоймах до iх евтрофiрування, коли поживнi речовини надходять у рiчку i досягають там високих концентрацiй, в нiй порушуСФться природна рiвновага. Нiтрати i фосфати слугують iжею для водних рослин. В удобренiй водоймi спочатку рiзко збiльшуються кормовi ресурси - фiтопланктон (мiкро водоростi поверхневого шару води), потiм зростаСФ кiлькiсть комах, ракоподiбних, риб та iнших органiзмiв. Вiдмирання великоi кiлькостi фiтомаси призводить до розходу всiх запасiв кисню, який мiститься у водi, i накопичення сiрководню. Обставини у водоймi з часом змiнюються настiльки, що стають несприятливими для iснування будь - яких форм органiзмiв i поступово водойма "вмираСФ".
Воднi твердокрилi у вiдповiдь на забруднення реагують багатьма реакцiями, якi протiкають на молекулярному, клiтинне - тканинному, органо-органiзменному та iнших рiвнях. Дослiдження показали, що забруднення ведуть до змiни спiввiдношення параметрiв органiв дихання i кровообiгу. Антропогеннi фактори впливають на генний апарат твердокрилих, що веде до виникнення мутацiй або навiть до зникнення рiдкiсних видiв, якi приуроченi до певного клiмату. Також забруднення порушуСФ трофiчнi звязки водного бiоценозу. Природнi угрупування багатокомпонентнi, тому чутливiсть iх членiв до того чи iншого забруднення рiзна. Якщо чутливим до отруйноi речовини буде домiнантний вид, то його зникнення або значне зменшення чисельностi приведе до рiзкоi змiни мiжвидових вiдносин.
Ботанiком Р. Кольквiтуем i зоологом М. Марсеаном була створена система бiолочiного аналiзу якостi води. Для оцiнки степеня забруднення водойм органiчними речовинами, цi вченi всановили чотири зони забруднення : полi -, 1 - мезо, В - мезо i олiгосапробну.
Воднi твердокрилi СФ олiгосапробами, тобто вони живуть у водоймах практично чистих або у водоймах, якi повнiстю закiнчують процес самоочищення. До них належать такi види як плавунець бороздчастий, (Acilius sulcatus) та iншi. Невелика кiлькiсть комах вiдiграСФ важливу роль у санiтарно-бактерiальнiй очистцi води (Dytiscus dimidiatus, Dytiscus sircunflexus). Впл?/p>