Вивчення ентомофауни рiчки Горинь в Дубровицькому районi
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
?инi з двома або трьома нитками. Яйця вiдкладають у воду, де розвиваються личинки, що живляться органiчними рештками i дрiбними водоростями. Цiкаво, що личинки ростуть два-три роки, линяючи за цей час до 2025 разiв. У дорослому станi живуть вiд кiлькох годин до кiлькох днiв. Мають велике значення як корм риб.
Одноденка двокрила (Поденка двукрылая, Cloeon dipterwn L.)
Тiло самця чорне, черевце бурувате, двi хвостовi нитки бiлi; черевце самки з темно-червоними лiнiями i смужками, хвостовi нитки з бiлими колечками. Лише одна пара крил. Довжина тiла 810 мм. Поширена на Полiссi тав Лiсостепу. Лiт у травнi вереснi. Личинка живе у повiльно текучих водах, болотах, ставках.
Одноденка звичайна (Поденка обыкновенная, Ephemera vulgata L.)
Двi пари крил. Черевце буре, його першi кiльця зверху з кожного боку з коричнево-чорною, трикутною плямою, на кiнцi черевця цi плями витягненi в смуги. Переднi крила коричнюватi, з багатьма темними плямами. Довжина тiла до 20 мм. Лiт у травнi вереснi. Поширена на Полiссi та в Лiсостепу. Живе бiля озер.
Одноденка бiлохвоста (Поденка белохвостая, Baetis atus L.)
Двi пари крил; заднi крила маленькi, видовжено-яйцевиднi. Черевце зверху бурувате, на другому шостому сегментах прозоро-бiлувате (у-самця) або зеленувато-бурувате (у самки). Груди чорнуватi. Ноги бiлуватi (у самця)
ТРедзь великий сiрий (Слепень большой серый, Tabanus autumnalis L.)
Колiр тiла сiро-чорний, черевце по боках без рiзких свiтлих плям. Очi коричневi. Довжина тiла 1722 мм. ЗустрiчаСФться скрiзь.
ТРедзь лiтнiй (Слепень летний, Tabanus . tropicus Panz.)
Забарвлення тiла темно-свинцево-сiре, черевце з червонувато-коричневими плямами по боках i срiблясто-сiрими плямами посерединi. Довжина тiла 1416 мм. У лiсовiй смузi звичайний.
ТРедзь вузьколобий (Слепень узколобый, Tabanus solstitialis Schin.)
Колiр тiла темно- або чорно-бурий, черевце з червоно-жовтими плямами по боках, очi з пурпуровими смужками. Довжина тiла 1417 мм. Поширений у лiсостеповiй i степовiй смугах.
Дощовиця захiдна (Дождевка западная, Chrysozona ita-lica Mg.)
Тiло сiрувато-буре, з свiтлим рисунком, крила з сiро-мармуровим рисунком. Довжина тiла 1012,5 мм. Особливо активна у спеку перед дощем.
Пiстряк оздоблений (Пестряк украшенный, Chrysops pictus Mg.)
Груди чорнуватi, черевце трапецiСФвидне, з дуже розвиненим жовтим рисунком. Крила з бурими плямами. Довжина тiла 812 мм. Звичайний вид; поширений вiд Полiсся до Криму.
Пiстряк звичайний (Пестряк обыкновенный, Chrysops relictus Mg.)
Колiр тiла чорний, черевце жовте, з чорними кутастими плямами. Крила з бурим рисунком. Довжина тiла 7,511 мм. На територii Украiни скрiзь звичайний.
Пiстряк вiкончастий (Пестряк окончатый, Chrysops Ita-licus Mg.)
Забарвлення грудей зверху чорне, з двома широкими голубувато-сiрими смужками; черевце жовтувато-сiре, з чорними трикутними плямами, крила з бурим рисунком. Довжина тiла 910,5 мм..
Родина плавунцi (Плавунцы, Dytiscidae)
Жуки та iх личинки живуть у водi (переважно в стоячих водоймах) i ведуть хижий спосiб життя, винищуючи рiзних комах, пуголовкiв, жаб, а також малькiв риб, чим можуть завдавати шкоди рибництву.
Тiло жукiв овальноi форми, звужене спереду i ззаду i злегка опукле зверху i знизу. Голова спрямована вперед. Ротовi органи гризучого типу. Вусики щетинковиднi. або нитковиднi, десяти-одинадцятичлениковi. Передньоспинка щiльно прилягаСФ до надкрил, якi вкривають усе черевце i у самцiв гладенькi, а у самок з поздовжнiми борозенками. Перетинчастi крила добре розвиненi, i жуки вечорами та вночi вилазять з води i лiтають. Заднi ноги плавального типу, у самцiв переднi з присосками. Яйця вiдкладають у стебла водяних рослин.
Личинки стрункi, видовженi, з великою головою, на якiй спереду СФ добре розвиненi серповиднi верхнi щелепи, мають три пари грудних нiг i два придатки на задньому кiнцi тiла. Перезимовують у стадii лялечки по берегах водойм.
Поводень (Поводень, Graphoderes cinereus L.)
Жук до 1415 мм завдовжки, з плоским обернено-яйцевидним тiлом. Передня частина голови, Передньоспинка, бiчний край надкрил,
низ тiла, вусики i ноги жовтого кольору. Передньоспинка з чорними перевязями. Надкрила гладенькi або (у самки) зернистi.
Поширений на Полiссi i в лiсостеповiй зонi. Живе в ставках, озерах i калюжах.
Полоскун (Полоскун, Aciitus sulcatus L.)
Жук 1618 мм завдовжки. Тiло плоске, яйцевидне, темно-бурого кольору. Лоб з пятьма жовтими плямами у формi пiвмiсяця. Передньоспинка у самки з двома густоволосистими плямами. Надкрила у самця плоскi, поцяткованi, у самки з пiдвищеним швом i трьома-чотирма поздовжнiми реберцями, промiжки мiж якими в густих волосках. Ноги жовтi, стегна заднiх нiг при основi чорнi.
Дуже поширений вид у стоячих водоймах.
Плавунець широкий (Плавунец широкий, Dytiscus latissimus L)
Жук до 3544 мм завдовжки, з широким обернено-яйцевидним тiлом буро-чорного кольору. Всi чотири краi передньоспинки i облямiвка надкрил до середини вiд бокового краю жовтi. Боковi краi надкрил дуже розширенi i виступають за краi тiла. Низ тiла i ноги iржаво-червонi. Надкрила у самця гладенькi, у самки з поздовжнiми борозенками, що не доходять до вершини, перед якою СФ руда перевязь.
Личинка видовжена, спереду i ззаду звужена, з мiцними серповидними верхнiми щелепами, двома вилчастими трубочками на кiнцi тiла.
Дуже поширений вид у ставах i озерах. Жук i личинка шкодять у рибництвi, нападаючи на малькiв риб.
Плавунець облямований (Плавунец окаймленный,
Macrodytes marginalis L.)
Жук до ЗО34 мм завдовжки, з видовжено-яйцевидним, з