Вивчення ентомофауни рiчки Горинь в Дубровицькому районi
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
звиток водяного скорпiона вiд яйця до iмаго триваСФ близько трьох мiсяцiв. Наприкiнцi липня з раннiх весняних кладок зявляСФться нове поколiння дорослих комах. Водяний скорпiон завдаСФ шкоди рибництву.
До цiСФi ж родини вiдносять i ранатру (Ranatra Linearis), яка зустрiчаСФться хоч i досить рiдко. Оскiльки вона полюбляСФ бiльш зарослi водойми. Тiло цилiндричне, дуже довге бурувато-жовтого кольору, довжина його 30-35 мм. По боках голови великi очi. Переднi ноги прикрiпленi бiля самоi основи голови i СФ мiцним хватальним органом. Друга i третя пара нiг ходильною вузькi надкрила рана три щiльно складенi, закривають спинний бiк черевця; пiд ними розташованi крила, за допомогою яких ранатра добре лiтаСФ. Черевце закiнчуСФться дихальною трубкою, що маСФ таку ж будову, як i у водяного скорпiона.
Живиться ранатра, як i iншi водянi клопи, рiзними водяними тваринами. У першiй половинi лiта самка вiдкладаСФ у тканину плаваючих на поверхнi стеблин близько 30 яСФць. Восени не зустрiчаються нi личинки нi старi iмаго попереднього року; можна зустрiти лише представникiв нового, готового до зимiвлi поколiння, яке вилупилось з яСФць, вiдкладених у цьому ж роцi.
Неможливо не звернути увагу на водомiром, якi живуть на поверхнi води (Gerridae). Тiло водомiрки видовжене, з широко розставленими ногами, завдяки чому маса тiла комахи розподiляСФться на значнiй поверхнi. На головi на вiдмiну вiд iнших клопiв СФ досить довгi вусики, якi складаються з чотирьох членикiв, та сильно зiгнутий донизу хоботок. Очi великi. Перша пара нiг значно коротша за заднi двi i вiдiграСФ роль хватального органу. Заднi, i особливо середнi, ноги довгi. РЗхнi лапки густо вкритi волосками. Розкинувши довгi ноги водомiри швидкими рухами ковзають по поверхнi води. Середнiми ногами водомiрка робить сильний поштовх, який викидаСФ ii на чверть метра вперед; заднi ноги служать як кермо; ноги кожноi пари заносяться вперед одночасно. При такому способi руху водомiрка блискавично кидаСФться на комаху, яка висунулася з води або впала у воду, схоплюСФ ii переднiми ногами i висисаСФ за допомогою хоботка.
Пiд надкрилами у водомiрки СФ перетинчастi крила. Лiтають водомiри рiдко. За допомогою нiг вони можуть пересуватися на i сушi. Пiд осiнь вони залишають водойми, ховаючись на зимiвлю пiд корою пнiв, у мох, пiд камiння. Навеснi чи на початку лiта самки вiдкладають яйця на пiдводнi частини стебла i листя рослин, на вiдстанi кiлькох сантиметрiв вiд поверхнi води, розташовуючи iх в один ряд. Самки вiдкладають яйця протягом усього лiта. Через тиждень вилуплюються личинки. Весь розвиток закiнчуСФться протягом сорока днiв. У другiй половинi лiта зявляСФться друге поколiння. Подекуди зустрiчаються водомiри, у яких на тiлi СФ одна або кiлька чорних крапок: це паразитичнi личинки водяних клiщiв, якi живуть на багатьох водяних комахах i живляться iхньою кровю.
Нерiдко зустрiчаСФться водомiрка елегантна (Hydrometra gracilenta), з тонким тiлом i майже ниткоподiбними ногами.
Захисне забарвлення водомiром (вiд темно-коричневого до буруватого) вiдповiдаСФ загальному кольору поверхнi води. Швидкi стрибки рятують водомiром вiд iхнiх пiдводних ворогiв риб.
Характерним компонентом ентомофауни рiчки СФ волохокрильцi (Trihoptera). Цю назву комахи отримали тому, що iх крила вкритi дрiбним волосками або лусочками, завдяки чому волохокрильцi схожi на нiчних метеликiв. Волохокрильцi у спокiйному станi складають крила вздовж спини пiд гострим кутом, дахоподiбно. Тримаються поблизу водойми, iнодi вiдлiтають на досить великi вiдстанi. Живляться нектаром квiтiв. Чимало з них у дорослому станi майже не живляться. Забарвленi найчастiше в усi вiдтiнки бурого або сiрого кольору. Личинки схожi на гусениць метеликiв, живуть у водi, мають трахейнi зябра. Бiльшiсть з них будуСФ собi трубчастi чохлики (будиночки). За формою i за матерiалом чохлики дуже рiзноманiтнi. Найпростiша очеретовi трубочка, в яку личинка заповзаСФ, використовуючи уже готове примiщення (агрипонiя). Деякi личинки волохокрильцiв будують трубчастий футляр з окремих шматочкiв, якi личинка вигризаСФ з листя i розташовуСФ по спiральнiй лiнii (волохокрилець великий). Ромбiчний волохокрилець i жовтовусий використовують для будування чохлика i рiзнi травинки, i шматочки вiдмерлого дерева, а також свiжi гiлочки.
Види волохокрильцiв, якi живуть у тих частинах рiчки де СФ вiдносно швидша течiя, будують чохлики з великих i малих пiщинок. РЖнодi цi мозаiчнi будiвлi мають форму широкого плоского щитка, по поверхнi якого вода тече повiльно, не перевертаючи i не зриваючи його з мiiя. Личинка аномалii прикрiплюСФ до пiщаноi трубочки важкi сучки i палички, якi СФ своСФрiдним якорем.
Чохлик СФ для личинок волохокрильцiв надiйним притулком це чудове захисне пристосування з тАЮмiiевихтАЭ матерiалiв. Стiнки такого чохлика дуже мiцнi, завдяки надiйним павутинним скрiпленням. Павутиннi нитки личинка видiляСФ паролю довгих павутинних залоз, що вiдкриваються загальною протокою на нижнiй губi.
Пiд час огляду вийнятоi з чохлика личинки впадаСФ в око вiдмiннiсть у мiцностi покриву частин тiла личинки, вкритих чохликом i незахищених. Тiло личинки пiд чохликом вкрите мякою шкiркою. На задньому кiнцi черевця розташована пара додаткiв з мiцними гострими гачками. За допомогою цих гачкiв личинка чiпляСФться за внутрiшнi стiнки чохлика, що не даСФ iй випасти з нього. Крiм того. На третьому сегментi грудей СФ 3 бородавчастi виступи, якi можуть впячуватися i , отже теж перешкоджати випаданню личинки.
Дихають личинки за допомогою трахейних зябер: б