ВзаСФмодiя соцiальних та управлiнських технологiй

Дипломная работа - Менеджмент

Другие дипломы по предмету Менеджмент




171;Сучасний стан трудових вiдносин в Росii, неформальне регулювання у нас соцiально-трудових вiдносин превалюСФ над формальним. Автори бачать причини цього в недосконалому трудовому законодавствi Росii. Досвiд роботи, дослiдження трудовоi поведiнки промислових робiтникiв, банкiвських спiвробiтникiв, працiвникiв iнвестицiйних компанiй призводить до висновку, що верховенство закону, дух закону, писанi норми, iнструкцii, положення нiколи не були вирiшальними чинниками регулювання трудовоi поведiнки. 90% усiх соцiально-трудових вiдносин заснованi на неформальних домовленостях. Причину цього слiд вбачати у тривалому перiодi самодержавноi влади, вiдсутностi чiтких i детально прописанi закони, що визначають трудовi вiдносини, тисячолiтнього презирства влади до людини працi i до пiдлеглого. Приклад - знаменита позицiя РЖвана Четвертого Грозного: У холопiв своiх ми вiльнi: стратити - вiльнi, милувати - вiльнi теж. Знаковi i слова iншого росiйського володаря, Павла Першого: У Росii знатний той, з ким я говорю, i те, поки я з ним говорю!

Вiдображення цiСФi системи iнституцiйного управлiння - народна мудрiсть Закон, що дишло, куди повернув, то й вийшло. Мова виражаСФ i вiдображаСФ нацiональне семантичне поле i впливаСФ на формування мовноi картини свiту, яка у свою чергу, впливаСФ на особливостi нацiонального управлiння соцiально-трудовими вiдносинами.

Недовiра до закону i прагнення до неформального регулювання соцiально-трудових вiдносин видно з iсторii розвитку росiйськоi мови. Наприклад, в його тезаурусi довго були вiдсутнi такi слова, як розвиток, цивiлiзацiя, культура, свобода. Це суттСФво ускладнювало мовне вираження текстiв законiв, вносячи рiзночитання, рiзне тлумачення, сум'яття в юридичне дiловодство. Росiйська людина вважав за краще домовитися один на один, нiж дозволити регулювати своСФ життя туманними i незрозумiлими юридичними формулюваннями. Лiнгвiстичнi особливостi впливають на особливостi сприйняття свiту, на особливостi соцiально-трудових вiдносин, на моделi управлiння. Практика дозволяСФ визначити сьогоднiшнi особливостi росiйських трудових вiдносин.

. Структурна безробiття. Надлишок фахiвцiв з вищою гуманiтарною освiтою i брак робочих кадрiв високоi квалiфiкацii. Як наслiдок, керiвники пiдприСФмств абсолютно закриваю очi на порушення диiиплiни важливими працiвниками, часто йдуть у них на поводу, чудово розумiючи, що невелика iх невдоволення може призвести до зупинки виробництва, а то й цiлого пiдприСФмства.

. Небажання багатьох працiвникiв захищати своi права через формальнi процедури, оскiльки компенсацii настiльки малi, а процедури iх отримання такi трудомiсткi, що мало хто вдаСФться до закону. Крiм того, чудово розумiючи, що безпосереднiй керiвник СФ для нього батьком i богом в останнiй iнстанцii, працiвник вважаСФ, що, зiпсувавши неформальнi стосунки з керiвником i колективом, вiн нiколи бiльше не зможе працювати в цьому соцiальному оточеннi. Соцiально адаптивний працiвник вiддаСФ перевагу пiти по-хорошому або налагоджувати неформальнi вiдносини.

.Нежеланiе бiльшостi працiвникiв брати участь у формуваннi системи соцiального партнерства, вiдмова приймати участь у комiсiях з укладання колективних договорiв. СкладаСФться парадоксальна ситуацiя, коли колективнi переговори iнiцiюють пiдприСФмцi, намагаючись убезпечити себе на майбутнСФ. соцiальний технологiя менеджер управлiнський

4.Работнiк довiряСФ тiльки особi, яка дiйсно приймаСФ рiшення. Тому працiвник не звертаСФться в профспiлки, в комiсii по трудових спорах, вважаючи за краще вiдразу ж iти до керiвника або до власника пiдприСФмства.

.Большая роль сильноi особистостi - директора, керiвника. У галузi працi та заробiтноi плати поширена практика усних, мiнливих розпоряджень безпосереднiх керiвникiв, тому працiвник намагаСФться спиратися на думку вищого керiвництва.

. Велика роль на пiдприСФмствi неформальнiй iСФрархii.

. Найбiльш значимими факторами при прийомi на роботу СФ особисте знайомство, участь у мережi взаСФмовiдносин, спорiдненiсть.

. Переважання неформальних практик над формальними у всiх сферах регулювання i управлiння соцiально-трудовими вiдносинами.

Трудове законодавство нiколи не було i навряд чи буде основою регулювання соцiально-трудових вiдносин в Росii, тому безглуздо посилатися на недосконалiсть трудового законодавства як на основу конфлiктiв трудових вiдносин. Основна особливiсть соцiально-трудових вiдносин в Росii i на сучасному етапi полягаСФ в патерналiзмi, вiрi в доброго роботодавця i в повну недовiру до держави. Тому бiльш перспективним, нiж iнституцiональне рiшення, менi представляСФться рiшення соцiально-технологiчне.

Висновок

Сучасна наука пропонуСФ використовувати для оптимiзацii управлiння будь-якими соцiально-економiчними, соцiально-полiтичними процесами управлiнськi чи соцiальнi технологii.

Соцiальнi технологii СФ в даний час одним з найпривабливiших об'СФктiв дослiдження соцiологii, педагогiки, психологii, управлiння персоналом, менеджменту. Вони здатнi запобiгати конфлiкти, соцiальнi потрясiння, соцiальнi катастрофи. Соцiальнi технологii допомагають долати глобальну кризу в теорii та практицi управлiння, вони створюють в даний час управлiнську культуру нового для Росii типу суспiльства - транзитивного.

Соцiальнi технологii як соцiологiчна категорiя являють собою соцiо - iнженерний пiдхiд до п?/p>