ВзаСФмодiя соцiальних та управлiнських технологiй
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
?оправочка до попереднього параграфу: соцiальнi технологii були не потрiбнi до початку економiчноi кризи. На даний момент управлiнцi, якi володiють соцiальними технологiями, потрiбнi бiзнес-структурам та великим промисловим пiдприСФмствам нацiонального значення. Вони також потрiбнi для проектування економiки краiни як цiлiсноi системи, проте, це завдання сьогоднi не усвiдомлюСФться як актуальна у вищих ешелонах влади. Тому управлiння економiкою все ще не будуСФться в краiнах СНД як цiлiсна стратегiчна дiяльнiсть.
Вся суть економiчноi кризи полягаСФ в тому, що управлiнцi, здатнi цiлеспрямовано розвивати керованi ними соцiальнi системи, практично вiдсутнi. Вiдсутнi з описаних вище причин.
Чи потрiбнi вони зараз? Я вважаю, що так, потрiбнi. Однак, я також розумiю, що вiдповiдь так не може бути усвiдомлений при сьогоднiшньому вкрай низькому рiвнi системного мислення управлiнцiв.
Тому нам необхiдна управлiнська революцiя: керований соцiальний процес, в результатi якого до управлiння приходять менеджери та топ-менеджери, якi володiють соцiальними технологiями i необхiдним арсеналом iнструментiв управлiння для цiлеспрямованого i керованого розвитку соцiальних систем i пiдвищення ефективностi колективноi дiяльностi.
Управлiнська революцiя неможлива без людей, якi готовi навчатися соцiальних технологiй. РЖ без людей, якi здатнi навчати цим.
Глава 3. Особливостi управлiння росiйськими соцiально-трудовими вiдносинами на сучасному етапi
Росiя переходить вiд традицiйного iндустрiального суспiльства до постiндустрiального (iнформацiйному). Одночасне iснування рис рiзних типiв суспiльства призводить до формування особливого роду суспiльноi формацii - транзитивного суспiльства, в якому химерним чином пов'язанi ознаки iндустрiального та iнформацiйного спiльнот, що вимагаСФ нового пiдходу до управлiння трудовими вiдносинами.
Згiдно з останнiми соцiально-економiчних дослiджень для Росii характерна зростаюча модернiзацiя, яка зачепила всi основнi цiнностi, основнi концепти. Етнiчнi та культурнi особливостi Росii характеризуються кризою старих соцiокультурних цiнностей - в першу чергу кризою соборностi. Традицiйно всi великi виробничi колективи як в дореволюцiйнiй Росii, так i в СРСР трималися на соборностi i авторитарностi. Злам старих цiнностей у перiод ринкових реформ висловився в кризi великих промислових колективiв.
Крiм того, зростаюча модернiзацiя (запiзнiлi iнновацiйнi процеси) висловилася в одночасному спiвiснуваннi трьох соцiокультурних типiв суспiльства:
) традицiйного;
) iндустрiальноi;
) iнформацiйного агентства.
Традицiйне суспiльство i його цiнностi залишаються панiвними в сучасному селi. Там ще дуже сильнi общиннiсть, колективiзм, авторитет старших, все ще користуються повагою великi сiм'i, сильна взаСФмодопомога i пiдтримка в рамках великоi родини i громади. Представники сiльськоi культури з задоволенням допоможуть своiм родичам, односельцям, але з дуже великою недовiрою ставляться до чужакiв - переселенцям з мiста, бiженцям, мiгрантам. Цi риси традицiйного суспiльства погiршують соцiально-економiчну, соцiально-полiтичну та демографiчну ситуацiю в сучасному селi. ВiдбуваСФться негативний прирiст населення, соцiальна, економiчна деградацiя сiльського населення. Як наслiдок, працьовитi, освiченi, мобiльнi люди вважають за краще переселятися в мiста i переходити на роботу в промисловi пiдприСФмства, несучи з собою культуру, уклад i традицii суспiльства традицiйного, у той час як велике промислове пiдприСФмство СФ соцiальним iнститутом iндустрiального суспiльства. Риси iндустрiального суспiльства домiнують в середнiх i дрiбних мiстах, економiчною i соцiальною основою якого СФ промислове пiдприСФмство, мiсто утворюючий промисловий колектив.
Одночасно там же формуються риси iнформацiйного суспiльства, соцiальною основою i соцiальним iнститутом якого СФ невеликi трудовi колективи торгiвлi, сфери послуг, сфери виробництва, передачi та збереження iнформацii. Домiнуючим же типом суспiльства постiндустрiальне суспiльство стаСФ в мегаполiсах, таких як Москва, Санкт-Петербург, РДкатеринбург, Новосибiрськ, Самара. Основнi вiдмiнностi iнформацiйного суспiльства полягають у рiзкому пiдвищеннi швидкостi життя, у безмежному зростаннi споживання, в крайньому iндивiдуалiзмi його членiв.
Криза в економiцi та промисловостi, трансформацiя трудових вiдносин в сучаснiй Росii посилюються тим, що колективи пiдприСФмств i органiзацiй формуються з особистостей, одночасно подiляють цiнностi трьох суперечать один одному типiв суспiльства: традицiйного, iндустрiального, iнформацiйного. Часто складаСФться ситуацiя, коли керiвництво i вищий менеджмент подiляють цiнностi i живуть у ритмi постiндустрiального суспiльства, середнiй менеджмент (рiвень начальникiв цехiв, дiльниць, майстрiв) працюють у ритмi iндустрiального суспiльства, а робiтники, низовi iнженерно-технiчнi працiвники iснують у традицiйному суспiльствi. Це ускладнюСФ управлiння трудовими вiдносинами в Росii.
Соцiально-трудовi вiдносини являють собою сукупнiсть регулюючих правил i взаСФмозв'язкiв мiж дiючими особами з приводу вiдносин зайнятостi, з приводу виконання трудових функцiй. Трудовi вiдносини являють цiкавий пласт людськоi культури, а взаСФмини iндивiдуумiв в процесi працi СФ показниками розвитку всiх iнших видiв людських взаСФмин.
Згiдно з дослiдженням В. Ядова та Дж. Дебарделебена &#