ВзаСФмодiя соцiальних та управлiнських технологiй
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
аСФмодii), яка забезпечуСФ заданий рiвень ефективностi колективноi дiяльностi. Пояснимо це. ВзаСФмодii суб'СФктiв всерединi кожноi соцiальноi системи здiйснюються за дiловими i особистим зв'язкам мiж ними: якщо намалювати цю систему зв'язкiв, ми отримаСФмо релятивну мережу. У цiй мережi рiзними кольорами можна намалювати вiдносини пiдпорядкування, спiвробiтництва, обов'язкiв по вiдношенню один до одного i особистоi вiдповiдальностi. Вiд мiiя розташування суб'СФкта у цiй релятивноi мережi залежить рiвень його впливу на ситуацiю, його роль в управлiннi системою i рiвень матерiальноi винагороди, яке суб'СФкт отримуСФ вiд соцiальноi системи. Суть в тому, що для кожного безлiчi суб'СФктiв можна вибрати безлiч варiантiв релятивноi мережi, що мають вiдмiннi конфiгурацii, при яких можлива колективна дiяльнiсть. Важливо i те, що кожна можлива конфiгурацiя релятивноi мережi робить можливим той чи iнший рiвень ефективностi колективноi дiяльностi. Що ж стосуСФться ефективностi колективноi дiяльностi - це величина, яка може бути вимiряна. У формулу розрахунку ефективностi необхiдно включити всi тi результати колективноi дiяльностi, якi важливi для даноi соцiальноi системи. Домовившись про формулу, ми зможемо порiвнювати показники ефективностi, якi були до змiни в релятивноi мережi i пiсля нього.
Отже, змiна стану соцiальноi системи - це змiна конфiгурацii релятивноi мережi. Очевидно, що процеiей маСФ бути керованим i що вiн повинен призводити соцiальну систему в стан, в якому ефективнiсть колективноi дiяльностi стаСФ вище, нiж було ранiше.
Соцiальна технологiя, таким чином - це технологiя керованоi змiни конфiгурацii релятивноi мережi та рiвня ефективностi колективноi дiяльностi органiзацii.
Чому соцiальнi технологii невiдомi управлiнцям? Знання рiзноманiтних соцiальних технологiй та iнструментiв управлiння, якi дозволяють ними користуватися, очевидно, повинно входити в арсенал кожного сучасного управлiнця. Проте, нiчого подiбного не вiдбуваСФться. Чому?
Ми далекi вiд того, щоб припустити цiлеспрямований змову з метою обдурити управлiнцiв СНД. Швидше за все, тут попрацювали закони самозбереження соцiальних систем. Справа в тому, що кожна соцiальна система прагне зберегти себе в тому виглядi, в якому вона дiСФ. Цим, зокрема, пояснюСФться, що, як правило, до вершини соцiальноi iСФрархii пiдбираються тiльки тi суб'СФкти, якi не становлять для соцiальноi системи загрози змiн.
Загальноприйнята точка зору, що сучасна система державноi влади в краiнах СНД не створюСФ умов для оптимального розвитку економiки та окремих ii галузей, для масового збагачення людей, для розвитку пiдприСФмництва i бiзнесу. Нi, зрозумiло, у кожнiй краiнi працюСФ безлiч комiтетiв i комiсiй з розвитку пiдприСФмництва. У кожнiй краiнi дiСФ безлiч громадських органiзацiй, якi освоюють сотнi мiльйонiв доларiв i пишуть гарнi звiти про те, як вони розвивали громадянське суспiльство i сприяли розвитку пiдприСФмницькоi активностi населення. РЖ захiднi фонди приймають цi звiти i рапортують спонсорам про успiшну дiяльнiсть. Але ми - то з Вами розумiСФмо iстинний змiст i реальнi результати цiСФi активностi.
Так от, система державноi влади зовсiм не створюСФ умов для реалiзацii всього економiчного потенцiалу регiонiв, галузей i пiдприСФмств. Навпаки, вона створюСФ безлiч перешкод для успiшного розвитку колективних суб'СФктiв дiяльностi, що перебувають пiд ii контролем. Можна припустити, що це пов'язано з неефективнiстю державноi системи управлiння. Однак, це не зовсiм так. У запропонованому сенсi вона дiйсно не справляСФться зi своiми обов'язками ефективно. Однак, придивившись, ми побачимо, що у сучасних державних систем управлiння зовсiм немаСФ таких обов'язкiв як створення оптимальних i найбiльш сприятливих умов для розвитку економiки, пiдприСФмництва та пiдприСФмств. В обов'язки сучасних державних систем управлiння СНД входить регулярно збирати з галузi, регiону, бiзнесу деяку кiлькiсть грошового урожаю i отруювати цей урожай в столицю, залишаючи собi малу дещицю. РЖ з цим завданням, створенi сьогоднi системи державного управлiння справляються чудово. Також у них СФ завдання розвивати той бiзнес, в яких, всiма правдами i не правдами, беруть участь в якостi засновникiв представники державних структур. Оскiльки цi бiзнеси проводять найбiльш споживанi на ринку товари, ця задача також вирiшуСФться сучасною системою державноi влади ефективно. Таким чином, сучасна система державноi влади, в першу чергу, забезпечуСФ фiнансовi iнтереси своiх топ-менеджерiв, менеджерiв i фахiвцiв. А вся iнша економiка й увесь iнший соцiум - не бiльше нiж сировинна база для видобутку грошей.
У якомусь сенсi такий режим функцiонування сучасних систем державного управлiння в СНД СФ спадщиною СРСР, з його сировинною економiкою. Видобуток рiзноманiтного природного сировини та ii продаж за кордон була фундаментом економiки СРСР, i зараз тi держави СНД, якi мають у своСФму розпорядженнi серйознi запаси корисних копалин, дотримуються тiСФi ж державноi економiчноi стратегii. Тi ж держави СНД, якi не мають багатих надр, змушенi використовувати аналогiчнi управлiнськi пiдходи, але в якостi сировинноi бази для задоволення своiх фiнансових потреб, використовувати всю нацiональну економiку i соцiум.
Тепер питання: чи потрiбнi таким державним системам управлiння соцiальнi технологii, iдея яких описана нами вище? Вiдповiдь очевидна: не потрiбнi.
2.2 РЖдея управлiнськоi революцii
Однак, СФ ?/p>