ВзаСФмодiя соцiальних та управлiнських технологiй
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
?ативно-правовими, пов'язаними з компетенцiСФю вiдповiдного заходу (що воно може?), Органiзацiйно-функцiональними, що виражаються в характерi його пiдготовки та порядок проведення (чи готове воно i чи використанi його можливостi?), соцiально-психологiчними (чи зацiкавленi учасники в даному заходi?), фiзiологiчними (якi самопочуття учасникiв, iх здатнiсть видавати й засвоювати iнформацiю?), технiчними (забезпеченiсть засобами запису i фiксацii iнформацii) i т.д. Все це повинно бути зведено в одну систему, внутрiшньо погоджений i представляти собою органiзацiйну технологiю, зокрема, дозволяСФ отримувати бажаний iнтелектуальний управлiнський "продукт".
Управлiнськi технологii - це цiлий напрямок теоретичних пошукiв i практичних експериментiв. РЗх висунення на порядок денний викликано об'СФктивним ускладненням i подорожчанням процесiв державного управлiння i водночас посиленням iх ролi (значення) в життСФдiяльностi суспiльства. Сьогоднi i в прогнозованому майбутньому неможливо впорядкувати управлiнську дiяльнiсть i в цiлому систему державного управлiння без розробки й освоСФння управлiнських технологiй з усiх найважливiших аспектiв органiзацii та функцiонування державного управлiння. Причому мова йде не про надання нових найменувань старим, бюрократичних процедурах i операцiях, не про просте наповненнi чиновницьких кабiнетiв сучасними електронними засобами, а про якiсно новому осмисленнi та реформування визначають проявiв державного управлiння. Управлiнськi технологii, якщо вони реально вiдбудуться, повиннi викликати глибокi перетворення у всьому, що вiдноситься до даного системного суспiльному явищу. Допомогти в цьому може рацiональне використання принципiв державного управлiння.
Глава 2. Соцiальнi та управлiнськi технологii: iх взаСФмодiя
.1 ВзаСФмодiя технологiй
Суспiльнi проблеми, якi сьогоднi визнаються комплексними i системними, в тому числi економiчна криза, неефективнiсть багатьох комерцiйних компанiй i державних пiдприСФмств, полiтичнi кризи, що струшують полiтичнi елiти держав СНД, - бiльшiсть цих проблем мають одну загальну причину: погану керованiсть громадських, полiтичних i бiзнес - процесiв.
По всiй видимостi, ця причина неочевидна управлiнцям i виконавцям, що населяють перерахованi соцiальнi системи. РЖнакше важко пояснити практично повна вiдсутнiсть iнтересу самих управлiнцiв, широкоi громадськостi та ЗМРЖ до технологiй управлiння i до пiдвищення ефективностi управлiнськоi дiяльностi.
З жалем доводиться коментувати, що наука управляти в сучасному суспiльствi виглядаСФ як необов'язкова i нудна навчальна диiиплiна, яку вивчають досить поверхово, формально i навiть не стiльки вивчають, скiльки зображують ii вивчення.
Необхiдно вiдзначити також i вельми низький, можна сказати сумовитий рiвень викладання управлiнських диiиплiн у державних i комерцiйних ВНЗ. Диiиплiни, якi викладаються студентам, представляють собою салат з концепцiй, пiдходiв i фiлософських побудов, якi здебiльшого втратили актуальнiсть 50-100 рокiв тому. Можна сказати, що сучасних студентiв не навчають управлiнню, а дресирують запам'ятовувати чужi думки у формi уривчастих та позбавлених зв'язку один з одним афоризмiв i цитат.
Не дивно, що отримавши таке, з дозволу сказати, освiта, управлiнцi часто не в змозi навiть зрозумiти ситуацiю, в якiй вони виявляються. Чи варто говорити про те, що вони не мають жодноi ефективноi соцiальноi технологiСФю, яка дозволяла б цiлеспрямовано змiнювати стан соцiальних систем та iнiцiювати керованi процеси iх змiни та розвитку.
РЖншими словами, якщо б хтось поставив собi за мету зруйнувати систему пiдготовки управлiнцiв i зробити практично всi соцiальнi системи неефективно працюють, вiн не мiг би запропонувати кращоi стратегii, нiж та, що успiшно реалiзована в краiнах СНД сьогоднi.
Поняття соцiальна технологiя залишаСФться для сучасних управлiнцiв невiдомим i загадковим. Сама iдея, що можливо цiлеспрямовано змiнювати стан соцiальних систем, найчастiше СФ для них революцiйною. А коли мова заходить про те, що соцiальна технологiя не може працювати, поки керiвник не освоiть необхiднi iнструменти управлiння, свiдомiсть управлiнця найчастiше вiдчуваСФ колапс.
Ми виховали поколiння управлiнцiв, свiдомiсть яких настiльки нетреноване, що воно не може побачити соцiальну систему як систему рiзноспрямованих процесiв колективноi дiяльностi, зорганiзоване один з одним за якимсь принципом.
Ми виховали поколiння управлiнцiв, якi не можуть засвоювати складнi смисловi структури i погано себе почувають, коли виникаСФ необхiднiсть мислити i осмислено говорити про розвиток соцiальних систем.
Ми виховали поколiння управлiнцiв, якi можуть бути всього лише слухняними функцiонерами, що дiють в заданих кимось рамках.
Можливо, в цьому й полягала мета. Але чому ми повиннi працювати на чиюсь мету i жити в реальностi, створеноi кимось iншим?
Я вважаю, що прийшов час для того, щоб почати все спочатку. Настав час управлiнськоi революцii. Настала епоха, коли соцiальним системам необхiдний розвиток, i, отже, управлiнцi, здатнi управляти розвитком, стають найважливiшою складовою соцiальних процесiв сучасностi.
Що таке соцiальна технологiя? Це послiдовнiсть операцiй, якi необхiдно здiйснити для того, щоб привести керовану соцiальну систему в цiльовий стан.
Що таке стан соцiальноi системи? Це конфiгурацiя релятивноi мережi (мережi вiдносин, що визначають вз