ВзаСФмодiя соцiальних та управлiнських технологiй
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
масовому використаннi в управлiнськiй дiяльностi кращих, передових досягнень науки, мистецтва та досвiду державного управлiння. Тому в якостi управлiнськоi технологii варто розглядати лише ту органiзацiю управлiнськоi дiяльностi, яку вiдрiзняють рацiональнiсть i ефективнiсть.
ОсвоСФння управлiнських технологiй починаСФться з типологiзацii управлiнських ситуацiй, оскiльки iхнi основнi види припускають адекватнi iм форми i методи управлiнськоi дiяльностi. Аналiз стану та поведiнки керованих об'СФктiв, що знаходяться у веденнi того чи iншого державного органу (iх пiдсистеми), до того ж протягом тривалого часу, вiдкриваСФ можливiсть такоi роботи. Це простi, зрозумiлi й адекватнi опису повторюваних (ординарних), проблемних i екстремальних ситуацiй, типовi (заздалегiдь змодельованi) управлiнськi рiшення та дii щодо них; набори модулiв ресурсiв, процедур i операцiй, що застосовуються при реалiзацii останнiх. У залежностi вiд специфiки державних органiв i керованих об'СФктiв видiляють рiзнi види управлiнських технологiй: дiагностування, проектування та реформування вiдповiдних пiдсистем; iнформацiйнi, впроваджувальнi й навчальнi технологii; за рiвнями управлiння - центрального, регiонального та мiiевого управлiння; вирiшення соцiальних конфлiктiв (конфлiктологiя), iнновацiйного розвитку керуючих компонентiв i iн.
РЖснуСФ кiлька аспектiв управлiнськоi дiяльностi, де в сучасних умовах впровадження управлiнських технологiй вкрай актуально. Перш за все, це процеси прогнозування, програмування, оцiнки та вiдстеження суспiльного розвитку i, вiдповiдно, реформування органiзацii i функцiонування компонентiв суб'СФкта державного управлiння. Не можна ж керувати, якщо немаСФ вихiдних даних для цього. Про все, що вiдбуваСФться в ринковiй економiцi, теж необхiдно мати своСФчасну, достовiрну i повну iнформацiю. Технологiя дiяльностi в цьому напрямку включаСФ в себе: встановлення загальних, унiфiкованих показникiв, адекватно характеризують вiдповiднi процеси, забезпечення належноi узгодженостi, логiки в систематизацii таких показникiв, щоб вони в цiлому давали реальну картину суспiльноi життСФдiяльностi (як вихiдну, так i передбачувану); створення органiзацiйних i технiчних умов для оперативноi i точноi передачi потрiбноi iнформацii через всi структурнi пiдсистеми, ланки та iх пiдроздiли, залученi у зазначенi процеси; застосування iдентичних методiв, процедур i операцiй аналiзу i характеристики дослiджуваних i програмованих об'СФктiв; використання тотожних форм фiксацii iнформацiйних матерiалiв та iншi моменти, властивi розглядався аспекту державного управлiння.
Актуально використання управлiнських технологiй в практицi програмування i планування комплексного розвитку територiй. В умовах значноi самостiйностi рiзних органiв державноi влади та мiiевого самоврядування, зосередження основних економiчних ресурсiв в руках пiдприСФмницьких структур, включення безлiчi керованих об'СФктiв у вирiшення вiдповiдних проблем без таких технологiй можна зробити нiчого серйозного. Потрiбнi СФдинi термiни та методики розробки передбачуваних заходiв на пiдприСФмствах, в органiзацiях, установах, галузевих пiдсистемах i територiальних (загальноi компетенцii) державних органах, iдентичнi форми i показники програмних i планових документiв, взаСФмопов'язаний, узгоджений порядок проходження та затвердження програм i планiв, прийнятнi процедури розгляду спiрних питань, певнi механiзми взаСФмоконтролю i т.д.
Сучасна суспiльна практика свiдчить про розвиток мiжгалузевих, мiж територiальних, проблемних цiльових програм, що розробляються i реалiзуються на рiзних рiвнях - вiд мiжнародного (в рамках низки краiн), загальнодержавного до мiiевого. Вона також вимагаСФ адекватних управлiнських технологiй, здатних надати дiяльностi в даному напрямку належну органiзованiсть, необхiдну регламентацiю i ефективнiсть.
У рамках всього державного апарату приймаСФться i дiСФ дуже багато управлiнських рiшень як поточного, оперативного, так i перспективного, нормативного i стратегiчного характеру. Майже всiм посадовим особам доводиться постiйно обТСрунтовувати рiзнi варiанти рiшень, вишукувати альтернативи ресурсного забезпечення та тимчасовоi реалiзацii, "зiстиковувати", погоджувати рiзнi рiшення (i iх положення) мiж собою, активно аналiзувати хiд виконання одних рiшень i враховувати його результати при пiдготовцi iнших, пiдводити пiдсумки реалiзацii, рiшень i знiмати iх з контролю, займатися iншими питаннями в цiй об'СФмнiй i вiдповiдальноi сферi управлiнськоi дiяльностi. Тут особливо потрiбнi науково обТСрунтованi технологii пiдготовки, прийняття та реалiзацii управлiнських рiшень, починаючи з унiфiкованого мови i закiнчуючи графiчними формами конкретних документiв. Все повинно бути чiтко, ясно, послiдовно i зрозумiло як для тих, хто приймаСФ рiшення, так i для виконавцiв.
Слабким мiiем у державному управлiннi залишаються технологii контролю, пов'язанi з безперервним спостереженням над керованими процесами, iх вивченням, вимiрюванням i порiвнянням, об'СФктивним спiввiднесенням iх з управлiнськими моделями, вираженими в рiшеннях, iх нормах i вимогах. У цьому аспектi великий iнтерес представляють технологii зворотних зв'язкiв, що забезпечують достовiрне вiдображення результатiв керуючих впливiв.
Настiльки ж значущими СФ i технологii органiзацiйних форм управлiнськоi дiяльностi, адже iх результативнiсть визначаСФться декiлькома умовами: адмiнiст?/p>