Бухгалтерський баланс: економiчний змiст, методика складання, аудит та аналiз основних показникiв
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
аудитор даСФ висновок про ii обСФктивнiсть i вважаСФ за можливе звязати своСФ iмя з цiСФю фiнансовою звiтнiстю. Якщо ж факти, якi мали мiiе до i пiсля складання фiнансовоi звiтностi свiдчать про те, що насправдi звiтнiсть була представлена необСФктивною, то, швидше за все, доведеться доводити, що вiн провiв аудит належним чином i зробив обТСрунтований висновок.
Хоча аудитор не гарант обСФктивностi наданоi фiнансовоi звiтностi, на нього покладаСФться значна вiдповiдальнiсть за повiдомлення користувачiв про те, чи вiрно вона представлена. Якщо аудитор вважаСФ, що звiтнiсть представлена необСФктивною, або якщо вiн не може прийти до певного висновку, через брак зiбраних аудиторських свiдчень чи через iншi перешкоди, то вiн зобовязаний повiдомити про це користувачiв за допомогою свого аудиторського висновку.
Для будь-якого конкретного балансу iснуСФ мета аудиту. Конкретну мету аудиту можна розробляти, спираючись на твердження користувача, а також на загальну мету аудиту.
Тому мета, яку переслiдуСФ аудитор, формулюСФться вiдразу пiсля одержання тверджень користувача i тiсно звязана з ними. Тому найперший обовязок аудитора, визначити чи правильнi твердження користувача щодо фiнансовоi звiтностi.
Змiст цiлей аудиту полягаСФ в тому, щоб зiбрати потрiбну кiлькiсть свiдчень, а потiм вирiшити, якi фактичнi данi необхiдно збирати в конкретних обставинах, при яких проводиться аудит. Цiлi залишаються тими ж при рiзних перевiрках, але фактичнi данi будуть рiзними залежно вiд обставин.
Варто розрiзняти головнi i конкретнi цiлi аудиту для кожноi статтi балансу. Головнi цiлi аудиту стосуються кожного балансового рахунка. Конкретнi цiлi аудиту на кожному балансовому рахунку формулюються таким чином, щоб цi формулювання максимально вiдповiдали особливостям конкретноi задачi. Пiсля того, як стають вiдомi головнi цiлi аудиту, iх можна використовувати при розробцi конкретних цiлей.
Головнi цiлi аудиту подiляються на двi категорii: рiвень загальноi прийнятностi та iншi. Мета визначення загальноi прийнятностi допомагаСФ аудитору оцiнити, чи СФ баланс прийнятним у свiтлi iнформацii про господарську дiяльнiсть користувача, якою володiСФ аудитор. Якщо аудитор вважаСФ, що вiдповiдно до цiСФi iнформацii баланс не СФ прийнятним, вiн може перенести свою увагу на одну чи кiлька iнших ланок аудиту.
Перевiрка на рiвень загальноi прийнятностi повинна допомагати аудитору зясувати, чи залишки по рахунках мiстять iстотнi помилки. Подiбнi перевiрки допоможуть визначити, чи висока ймовiрнiсть досягнення iнших цiлей аудиту. Вони допомагають планувати дii, спрямованi на одержання конкретних фактичних даних.
Аудитор визначаСФ, чи дiйсно потрiбно було включати до фiнансовоi звiтностi суми, що там зафiксованi. Наприклад, порушенням у цьому випадку буде внесення якоi-небудь суми реалiзацii в журнал реалiзацii та у головну книгу, якщо цiСФi реалiзацii насправдi не було. Дана мета аудиту досягаСФться при перевiрцi аудитором тверджень адмiнiстрацii про наявнiсть i виникнення.
Велика частина активiв балансу повинна не тiльки iснувати, але i належати власникам, щоб iх можна було включити у фiнансову звiтнiсть так само i зобовязання повиннi до чого-небудь вiдноситися. З цiСФю метою аудитор перевiряСФ твердження керiвництва про права i зобовязання.
Також необхiдна арифметична перевiрка окремих пiдсумкiв, включених у загальний баланс, у тому числi арифметичноi правильностi звiтiв i визначення обсягу чистоi реалiзацii.
Аудитор перевiряСФ, чи на тих рахунках враховуються суми i чи правильно представленi цi рахунки у фiнансовiй звiтностi. Наприклад, активи необхiдно вiдповiдним чином розподiлити на основнi i оборотнi, а суми, що пiдлягають одержанню вiд дочiрнiх компанiй, службовцiв i директорiв, потрiбно вiдокремити вiд дебiторськоi заборгованостi клiСФнтiв. План рахункiв клiСФнта це найважливiший iнструмент, використовуваний аудитором для визначення того, чи правильно клiСФнт робить рознесення по рахунках. Розмежування господарськi операцii, близькi до дати балансу, варто враховувати за вiдповiдний перiод, потрiбно перевiрити чи по перiодах врахованi господарськi операцii. Найчастiше неточностi виникають при записi даних про господарськi операцii, що врахованi ближче до кiнця звiтного перiоду. Подiбнi перевiрки варто вважати частинами перевiрки рахункiв, балансу чи звязаного з ними звiту про прибутки i збитки.
Арифметична точнiсть це перевiрка, чи вiдповiдають окремi статтi балансу пiдсумкам в облiкових регiстрах i в головнiй книзi. Баланс складаСФться зi статей, що визначенi за пiдсумками в журналах облiку господарських операцiй, пiдготовлених i вивiрених користувачами. При арифметичнiй перевiрцi потрiбно упевнитися в тому, що всi статтi балансу вiдбитi точно, що пiдсумки вiрнi i вони вiдповiдають даним головноi книги. Наприклад, загальна сума дебiторськоi заборгованостi повинна в пiдсумках дорiвнювати ii аналогiчний сумi по рахунках дебiторiв у журналi ордерi i залишкам по вiдповiдних рахунках в головнiй книзi.
Аудитору потрiбно переконатися в тому, що всi статтi балансу i звязана з ними iнформацiя вiрно вiдбитi у фiнансовiй звiтностi i правильно розкритi.
Визначивши головнi цiлi, можна розробити конкретнi по кожному рахунку i по фiнансовiй звiтностi. Повинна бути визначена принаймнi одна конкретна мета в рамках кожноi головноi мети, якщо аудитор не дiйде висновку, що ця мета не СФ важливою чи суттСФвою. У даних обставинах до однiСФi головно