Юридичний склад умовно-дострокового звiльнення вiд вiдбування покарання неповнолiтнiх
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?тва.
Стосовно ж предмету нашого дослiдження вiдзначимо, що переконання суду у виправленнi особи не може виступати пiдставою звiльнення вiд покарання. Сам по собi цей критерiй СФ досить розпливчатим, що дозволяСФ органам, якi використовують норми КК, вiдносно довiльно тлумачити формулу "довiв своСФ виправлення". Це може привести до розбiжностей у практицi застосування норми про умовно-дострокове звiльнення, чи заподiюСФться збиток правильному здiйсненню кримiнальноi полiтики [7, с. 60]. Воно лише вiдображаСФ результат субСФктивного сприйняття судом певних обСФктивних обставин, якi й повиннi вважатися такою пiдставою. Тому правий В.В. Скибицький справедливо зазначаючи, що пiдставами звiльнення мають бути обставини обСФктивноi дiйсностi, а не чиiсь субСФктивнi висновки. тАЮ...Переконання органу, який застосовуСФ звiльнення, - субСФктивний фактор, а пiдстави повиннi iснувати обСФктивно. Тим бiльш що, розумiючи так пiдстави, ми вiдриваСФмо iх вiд особи i вчиненого суспiльно небезпечного дiяння, у силу чого затушовуються тi фактори, якi грають основну роль у визначеннi пiдстав i оцiнцi обставин вчиненого дiяння. Переконання повинне основуватися на обСФктивно iснуючих факторах, якi вiдносяться до особистостi того, хто вчинив дiяння", - зазначаСФ науковець [10, с. 49].
Досить логiчними виглядають мiркування Л. РЖногамовоi-Хегай та Е. Казаряна, якi пишуть, що пiдставою умовно-дострокового звiльнення СФ певний ступiнь виправлення засудженого, який дозволяСФ прогнозувати його правослухняну поведiнку та остаточне виправлення без реального вiдбуття покарання [3, с. 28-29]. Автори безумовно правi, стверджуючи, що прогноз правослухняноi поведiнки засудженого займаСФ важливе мiiе у структурi пiдстави умовно-дострокового звiльнення. Однак, зазначенi автори переводять пiдставу розглядуваного звiльнення у субСФктивну площину: вони не враховують, що здiйснення умовно-дострокового звiльнення вiд вiдбування покарання неповнолiтнiх хоча й справдi ТСрунтуСФться на припущеннi правозастосовця про суттСФвий ступiнь виправлення засудженого та його сприятливому прогнозi про позитивну, законослухняну поведiнку пiсля звiльнення, але остаточному звiльненню пiдлягаСФ лише той, хто виправився. Звiльнення вiд вiдбування покарання за ст. 107 КК стаСФ остаточним лише тодi, якщо звiльненим не вчинено нового злочину протягом певного, контрольного перiоду часу, який СФ за своСФю природою iспитовим термiном. На нашу думку, ця обставина також належить до змiсту пiдстав умовно-дострокового звiльнення i, з точки зору механiзму його здiйснення СФ не менш важливою, анiж фактично вiдбута ним частина призначеного за злочин покарання та поведiнка засудженого пiд час вiдбування покарання. "асне, говорячи про етапи розвитку правовiдносин в процесi умовно-дострокового звiльнення вiд вiдбування покарання, якi було названо в цьому пiдроздiлi дещо ранiше, слiд визнати, що на другому з названих етапiв хоча й вiдбуваСФться фактичне звiльнення особи вiд вiдбування покарання, але юридично - це ще не звiльнення як таке, а лише тимчасове припинення його вiдбування. Це припинення стаСФ остаточним звiльненням вiд покарання лише в разi позитивного закiнчення певного контрольного (iспитового) термiну. Сказане дозволяСФ зробити висновок, що пiдставою умовно-дострокового звiльнення вiд вiдбування покарання неповнолiтнього слiд визнати його повне виправлення, яке пiдтверджене посткримiнальною пенiтенцiарною поведiнкою засудженого та успiшним (позитивним) проходженням ним певного контрольного часу пiсля цього звiльнення. Саме зазначенi обставини свiдчать про досягнення покаранням мети виправлення засудженого, а також вирiшують завдання спецiального запобiгання вчиненню нових злочинiв [4, с. 3-8].
Лiтература
достроковий звiльнення неповнолiтнiй засуджений
1.Бурдiн В.М. Особливостi кримiнальноi вiдповiдальностi неповнолiтнiх в Украiнi : монографiя / В.М. Бурдiн. - К. : Атiка, 2004. - 240 с.
2.Васильев А. О доказательствах исправления осужденных к лишению свободы / А.О. Васильев // Правоведение. - 1969. - № 6. - С. 127-130.
3.Васильев А. Оценка судом доказательств исправления осужденного / А. Васильев // Советская юстиция. - 1969. - № 9. - С. 16
4.Гуляев А. Чистосердечное раскаяние лица, совершившего преступление / А. Гуляев // Советская юстиция. - 1991. - № 13. - С. 6.
5.Гуськов В.И. Социально-правовые вопросы профилактики рецидивной преступности среди освобожденных от наказания : учеб. пособ. / В.И. Гуськов ; под редакцией И.В.Шмарова ; - Рязань: Рязанская ВШ МВД СССР, 1975. - 174 с.
6.Дащенко О.В. Аспект умовно-дострокового звiльнення вiд випробування покарання неповнолiтнiх у кримiнальному правi Украiни / О.В. Дащенко // Вiд громадянського суспiльства - до правовоi держави : РЖРЖ мiжнар. наук.-практ. конф., 25 квiтня 2007 р., Х. : ХНУ iменi В. Н. Каразiна, 2007. - С. 350-355.
7.Ефимов М.А. Условно-досрочное и досрочное освобождение от лишения свободы и практика его применения / М.А. Ефимов // Правоведение. - 1961. - № 1. - С. 83-93.
8.Житний О.О. Звiльнення вiд кримiнальноi вiдповiдальностi у звязку з дiйовим каяттям: монографiя / О.О. Житний. - Х. : Видавництво Нацiонального унiверситету внутрiшнiх справ, 2004. - 152 с.
9.Загородников Н.И. О пределах уголовной ответственности / Н. И. Загородников // Советское государство и право. - 1967. - № 7. - С. 39.
10.Закалюк А.П. Разработка методик индивидуального криминологического прогнозирования / А.П. Закалюк // Криминология и уголовная политика / Институт государства и права АН СССР. - М. : ИГПАН, 1985. - С. 135-138.
11.РЖванов В.М. Соцiально-пс?/p>