Юридичний склад умовно-дострокового звiльнення вiд вiдбування покарання неповнолiтнiх
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?риклад, спостережна комiсiя доходить висновку, що адмiнiстрацiя виховноi колонii не направляСФ до суду матерiали про умовно-дострокове звiльнення засудженого, оскiльки невiрно оцiнюСФ його поведiнку). Очевидно, в подiбних випадках розбiжностi в оцiнцi певноi особи рiзними субСФктами, вiд яких залежить процесуальна передумова для дострокового звiльнення вiд покарання можуть обмежити засудженого у його законному правi на таке звiльнення. У звязку iз цим вважаСФмо, що не втратила актуальностi думка В. Клочкова, згiдно iз якою закон повинен надавати можливiсть у випадку розбiжностей у оцiнцi поведiнки засудженого та його особистостi здiйснювати подання лише одним з двох зазначених сьогоднi у ст. 407 КПК органiв. При цьому в таких випадках суд повинен розглянути думку з цього приводу й iншого органу, який не згодний iз можливiстю умовно-дострокового звiльнення конкретного засудженого [9, с. 21-22].
Також слiд зазначити, що у нормах кримiнально-виконавчого законодавства, якi визначають порядок дострокового звiльнення вiд вiдбування покарання, СФ посилання лише на ст. 81 КК (загальну норму про умовно-дострокове звiльнення), однак вiдсутня вказiвка на спецiальну норму матерiального права - ст. 107 КК. Так, в ч. 3 ст. 154 КВК визначено: стосовно засудженого, щодо якого вiдповiдно до статтi 81 КК може бути застосоване умовно-дострокове звiльнення вiд вiдбування покарання орган або установа виконання покарань надсилаСФ подання до суду у порядку, встановленому кримiнально-процесуальним законодавством. Адмiнiстрацiя органу або установи виконання покарань пiсля вiдбуття засудженим установленоi КК частини строку покарання зобов'язана в мiсячний термiн розглянути питання щодо можливостi представлення його до умовно-дострокового звiльнення вiд вiдбування покарання. Таким чином, залишаСФться неврегульованим питання про законний порядок та процедуру умовно-дострокового звiльнення вiд вiдбування покарання неповнолiтнiх засуджених та засуджених за вчиненi у неповнолiтньому вiцi злочини. Тому, для узгодження положень кримiнального та кримiнально-виконавчого законодавства вважаСФмо доцiльним внести доповнення у ч. 3 ст. 154 КВК: замiсть слiв тАЮвiдповiдно до ст. 81" зазначити тАЮвiдповiдно до статей 81 або 107 КК". Така змiна дозволить зробити бiльш завершеним, оптимiзувати процес правового регулювання умовно-дострокового звiльнення вiд вiдбування покарання, в т.ч. неповнолiтнiх.
Зазначимо, що ВТК Украiни 1970 року детально регламентував змiст та процедуру подання засудженого до умовно-дострокового звiльнення вiд покарання. Статтею 110 цього кодексу вимагалося, щоб у поданнi мiстилися данi, якi характеризують поведiнку засудженого, його ставлення до працi та навчання за весь час вiдбування покарання, а також щоб одночасно з поданням до суду направлялася особиста справа засудженого. Чинний КВК подiбних детальних положень не мiстить. На нашу думку, це слiд визнати пробiлом, недолiком у правовому регулюваннi умовно-дострокового звiльнення. НовiтнСФ кримiнально-виконавче законодавство краiн тАЮблизького зарубiжжя" вiдповiднi положення зберегло. Наприклад, у ч. 3 ст. 169 КВК Казахстану зазначено: у поданнi про умовно-дострокове звiльнення вiд вiдбування покарання повиннi мiститися вiдомостi, якi характеризують особистiсть засудженого, а також його поведiнку, ставлення до працi й навчання за весь час вiдбування покарання [8]. Слiд звернути увагу, що у п. 13 чинноi постанови Пленуму Верховного Суду Украiни №2 вiд 26.04.2002 р. тАЮПро умовно-дострокове звiльнення вiд вiдбування покарання i замiну невiдбутоi частини покарання бiльш м'яким" мiститься посилання на ст. 110 ВТК 1970 р.: зазначено, що матерiали про умовно-дострокове звiльнення, якi подають органи, що вiдають виконанням покарання, мають вiдповiдати вимогам, передбаченим ст. 110 ВТК Украiни. Коли цi вимоги не виконано (характеристика не вiдображаСФ процесу виправлення засудженого або стосуСФться не всього перiоду вiдбування ним покарання, немаСФ даних про попереднi судимостi та вiдшкодування матерiальних збиткiв, не подано витяг iз рiшення спостережноi комiсii або служби у справах неповнолiтнiх тощо) i заповнити цi прогалини в судовому засiданнi неможливо, суддя на стадii пiдготовки справи до розгляду повертаСФ матерiали для вiдповiдного оформлення, а коли недолiки виявлено в судовому засiданнi, - ухвалюСФ вiдповiдну постанову, в якiй зазначаСФ пiдстави для повернення матерiалiв [6]. Очевидно, що посилання на скасований вже закон позбавляСФ згадане розяснення значення обовязкового до виконання, у звязку iз чим Верховному суду доцiльно внести до даноi постанови вiдповiднi змiни.
Щодо пiдстав розглядуваного виду звiльнення зауважимо передусiм, що однi й тi самi обставини, якi мають суттСФве, визначальне значення для здiйснення умовно-дострокового звiльнення, в спецiальнiй лiтературi iменують то його тАЮпiдставами", то його тАЮумовами". Так, деякi автори називають СФдиною пiдставою умовно-дострокового звiльнення вiд покарання виправлення засудженого [8, с. 45-47]. На думку iнших дослiдникiв, пiдставами умовно-дострокового звiльнення СФ двi обставини: виправлення засудженого (матерiальна пiдстава) та фактичне вiдбуття ним певноi частини покарання (формальна або формалiзована) пiдстава [8, с. 9]. В iнших випадках фактичне виправлення засудженого та вiдбуття ним певноi частини покарання, винесеного обвинувальним вироком суду, називають вже умовами умовно-дострокового звiльнення [7, с. 139]. ВважаСФмо, що термiнологiчна точнiсть СФ обовязковою вим?/p>