Шляхи розвитку та вдосконалення антимонопольного законодавства Украiни на основi свiтового досвiду
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?одавством Украiни всi повноваження у сферi захисту конкуренцii покладено на АМК Украiни. Вiн i розслiдуСФ порушення, i приймаСФ рiшення про накладення санкцiй, i сам контролюСФ виконання рiшень. За вiдсутнiстю бiльшостi комiсiй з регулювання природних монополiй, вiн же змушений розвязувати проблеми з масовими порушеннями у сферi природних монополiй.
Так, якщо взяти для прикладу окрему захiдноСФвропейську краiну, то ситуацiя з конкурентною полiтикою складаСФться таким чином, що iснуСФ кiлька органiв. якi впливають на прийняття вiдповiдних рiшень. Одна державна структура розслiдуСФ порушення, друга приймаСФ рiшення. Водночас iснуСФ це третя. недержавна структура, яка даСФ незалежну оцiнку того, що вiдбуваСФться. Примiром, у Бельгii це Служба з конкуренцii, яка СФ незалежним пiдроздiлом Мiнiстерства економiчних вiдносин i проводить лише розслiдування та вiдповiдаСФ за виконання вiдповiдних рiшень. Рада з питань конкуренцii, у якiй голова i його заступник СФ професiйними суддями, ухвалюСФ рiшення i може також iнiцiювати проведення розслiдувань. Крiм того, функцiонуСФ Комiсiя з питань конкуренцii, яка СФ дорадчим консультативним органом, створеним при Центральнiй економiчнiй радi, i представляСФ точку зору працiвникiв промисловостi, сiльського господарства, комерцiйних структур, ремiсникiв та споживачiв. За власною iнiцiативою ця комiсiя висловлюСФ узагальнене мiркування громадськостi з приводу питань, що виникають у сферi конкуренцii [35, с.52].
У багатьох краiнах, окрiм того, функцiонують спецiальнi суди для розгляду справ про порушення конкурентного законодавства. Так, в Нiмеччинi проблеми конкуренцii розвязують Федеральне картельне вiдомство та Федеральне мiнiстерство економiки, а незалежну оцiнку подiям у сферi конкуренцii здiйснюСФ Комiсiя з питань монополiй. Разом з тим при вищих судах земель i в Федеральному верховному судi утворюються сенати з питань картелiв, тобто спецiалiзованi суди, якi приймають вiдповiднi рiшення.
РЖ це лише сфера конкурентних ринкiв. У сферi природних монополiй створенi спецiальнi регулюючi комiсii, якi жорстко контролюють технiко-економiчнi параметри дiяльностi пiдприСФмств, лiцензують iх, накладають суттСФвi санкцii за порушення встановлених вимог. Особливо багато таких комiсiй у Великобританii. До речi, в цiй краiнi, крiм розгалуженоi системи органiв захисту конкуренцii, у структурi парламенту працюСФ спецiальна комiсiя, яка СФ провiдником мiж цими органами i парламентом [34, с.31].
Але i це ще не все. За кожною краiною - членом РДС спостерiгаСФ вiдповiдний директорат РДвропейськоi комiсii, який опiкуСФться питаннями конкуренцii в межах усiСФi спiльноти. РЖ якщо нацiональнi вiдомства, якi повиннi захищати конкуренцiю, якимось чином помиляються чи свiдомо порушують вимоги правил конкуренцii, то цей директорат швиденько ставить iх на мiiе. Таким чином перехресний контроль взаСФмоповязаних економiчних органiв однiСФi краiни та суттСФвий вплив РДС системно гарантують високу ефективнiсть рiшень з питань конкуренцii як для нацiональноi економiки, так i на мiжнародному рiвнi.
Таким чином, необхiдно прийняти новий нормативний акт, направлений на демонополiзацiю процесу поСФднання цiлого ряду повноважень у одного державного органу, i який би визначив дiяльнiсть iншого органу, який буде займатись питаннями конкуренцii. До цього органу (наприклад, Ради) мають входити спецiалiсти з питань економiчноi полiтики, управлiння народним господарством, власностi та iнвестицiй та iншi особи. На пiдставi досвiду краiн РДiей орган повинен бути незалежним вiд владних структур, оскiльки вони i так мають достатнiй вплив на конкурентну полiтику.
Роздiл 2. Антимонопольне законодавство в ринковiй економiцi зарубiжних краiн
2.1 Аналiз розвитку антитрестiвського законодавства США
Перший антитрестiвський закон у США, Закон Шермана, був прийнятий у 1890 р. не тому, що економiстам вдалося довести Конгресу, що монополii спричиняють витрати для суспiльства в цiлому, а в якостi мiри у вiдповiдь на змiни, якi вiдбулись в економiцi США. Пiсля громадянськоi вiйни (1862-1865) залiзницi звязали мiж собою всi регiони краiни, сприяючи створенню нацiональних ринкiв. У вiдповiдь на такi розширення ринкiв i з метою обмеження випуску створювалися корпорацii, що за розмiрами перевищували тi, що iснували ранiше, при чому багато з них утворились шляхом злиття конкуруючих фiрм. Наприклад, тАЬСтандарт Оiл ТрасттАЭ, заснований в 1882 р. контролював бiля 90% нафтопереробних потужностей краiни. Компанiя тАЬАмерiкан ТобакостАЭ, заснована в 1890 р., виробляла майже 100% сигарет у США. Фермери i дрiбнi бiзнесмени вiдчували загрозу вiд цих нових гiгантiв i Закон Шермана був прийнятий головним чином пiд впливом цих антимонопольних настроiв. В той же час вiн не викликав до себе уваги населення i не спричинив серйозних дебатiв [11, с.50].
Два основнi роздiли Закону Шермана носять такий же невизначений характер, як i багато частин Конституцii США.
Роздiл 1 цього Закону стверджуСФ, що будь-який контракт, обСФднання, таСФмна домовленiсть, направлена на обмеження торгiвлi або комерцii вважаСФться протизаконним. Дiю цього закону можна проiлюструвати (рис.2.1).
Роздiл 2 Закону Шермана стверджуСФ, що монополiзацiя, спроба монополiзацii а також обСФднання або таСФмна згода з метою монополiзацii будь-якоi частини торгiвлi або комерцii вiдносяться до незаконних дiй.
Рис. 2.1. Роздiл перший закону Шермана
Конгрес надавав можливiсть су?/p>