Шляхи розвитку та вдосконалення антимонопольного законодавства Украiни на основi свiтового досвiду
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
онодавства
МонополiСФю (вiд гр. monos - один, СФдиний та poleo - продаю) називають ринок, на якому працюСФ СФдиний продавець товару, який, використовуючи своСФ становище, маСФ монопольну владу на ринку i може одноосiбно диктувати рiвень цiн та обсяги випуску. Також, можна навести iнше визначення поняття монополiя, яке визначаСФться як виключне право виробництва, торгiвлi та iн., яке належить однiй особi, певнiй групi осiб чи державi [46, с.247].
На пiдставi поданого визначення ми можемо назвати основнi риси монопольного ринку:
один продавець займаСФ весь ринок;
продукцiя продавця СФ унiкальною, тобто не iснуСФ подiбних товарiв, на якi могли б перейти споживачi;
iснують значнi барСФри, що перешкоджають появi iнших фiрм на ринку, а вихiд з ринку також ускладнений.
Антиподом монополiзму СФ конкуренцiя. Конкуренцiя (вiд лат. concurrentia - стикатися) - це змагальнiсть пiдприСФмцiв, коли iх самостiйнi дii обмежують можливостi кожного з них впливати на загальнi умови реалiзацii товарiв на ринку, стимулюють виробництво тих товарiв, якi потребуСФ споживач.
Про який ринок може йти мова, якщо на ньому часто дiють монополiсти? За таких умов споживач безправний. Вiн змушений "iсти" те, що йому дають i за тiСФю цiною, яку визначають. Замiсть диктату споживача - повний i загальний диктат виробника, який випускаСФ вигiдну йому продукцiю, а не ту, що потрiбна суспiльству.
Конкуренцiя зумовлена рiзними формами власностi на засоби виробництва; вона характеризуСФться боротьбою мiж пiдприСФмцями, товаровиробниками за джерела сировини, ринки збуту i сфери вкладання капiталу з метою одержання найбiльшоi частки прибутку.
Конкуренцiя проводиться як шляхом маневрування цiнами (зниження чи вiд ступання у порiвняннi з оголошеними цiнами для оптових покупцiв, встановлення однiСФi цiни на товари рiзноi якостi i т.i.), так i рiзноманiтними нецiновими формами (технiчна перевага, якiсть та надiйнiсть виробу, методи збуту, умови оплати).
Одним iз основних засобiв конкуренцii за умов ринковоi економiки СФ реклама.
Конкуренцiя виступаСФ як зовнiшня у вiдношеннi до виробництва примусова сила, яка вимушуСФ товаровиробникiв пiдвищувати продуктивнiсть працi, розширювати виробництво, пiдвищувати якiсть i т.д.
Конкуренцiя СФ дiйовим засобом проти монополiзму.
Ринкова економiка визнаСФ певнi типи ринкiв вiдносно можливостей розвитку конкуренцii. Серед них треба видiлити досконалий конкурентний ринок та недосконалий конкурентний ринок.
Досконалий конкурентний ринок маСФ такi основнi риси: кожний пiдприСФмець СФ малим вiдносно ринку в цiлому; продукцiя, що реалiзуСФться на ринку, СФ однорiдною; покупцi iнформованi про цiни; продавцi дiють незалежно один вiд одного; вступ та вихiд з ринкiв вiльний. Сьогоднi в Украiнi дуже важко знайти приклади досконалого конкурентного ринку.
Недосконалий конкурентний ринок - це ринок на якому покупцi або продавцi беруть в розрахунок свою здатнiсть впливати на ринкову цiну [16, с.43].
Досконала конкуренцiя i чиста монополiя - крайнi варiанти ринкових структур. Значно частiше зустрiчаСФться ринковi структури у виглядi олiгополii та олiгопсонii.
Олiгополiя (вiд гр. oligos - незначний та poleo - продаю) - це тип ринковоi структури галузi господарства в розвинутих краiнах, при якiй домiнуСФ декiлька крупних компанiй, якi виробляють бiльшу частину продукту, а входження нових виробникiв в галузь обмежено високими барСФрами, тобто контролюють виробництво та збут продукцii на пiдставi неформальних домовленостей.
Олiгополiстичнi ситуацii можуть виникати в галузях, що виробляють як стандартизованi (алюмiнiй, мiдь), так i диференцiйованi (автомобiлi, пральнi порошки, електропобутовi прилади) товари. В Украiнi прикладом олiгополii СФ ринки металургiйноi, хiмiчноi, вугiльноi та iнших видiв продукцii.
Олiгопсонiя (вiд гр. oligos - незначний та opsonia - закупiвля продовольства) - це тип ринковоi структури, при якiй на ринку працюСФ декiлька крупних покупцiв, до яких надходить бiльша частина продажу товару, тобто iснуСФ монополiя групи покупцiв певного товару. В Украiнi це ринки сiльгосппродукцii: молока, мяса, насiння соняшника, цукрового буряка як сировини для переробних пiдприСФмств.
Монополiя в чистому виглядi - явище рiдке, але на багатьох ринках конкурують лише декiлька фiрм. ВзаСФмодiя фiрм на таких ринках може бути складною i нерiдко звязана з рiзноманiтними аспектами конкурентноi стратегii. Однак фiрми можуть впливати на цiну i одержувати прибуток за рахунок встановлення граничних витрат. У таких фiрм СФ монопольна влада. Ми розглянемо фактори, що визначають монопольну владу, критерiю ii вимiру i ii вплив на цiноутворення [10, с.50].
РЖснуСФ також й iнша важлива вiдмiннiсть мiж конкуренцiСФю i монополiСФю. В умовах досконалоi конкуренцii не iснуСФ нiяких перешкод входженню в ринок нових виробникiв. Так, якщо ринкова цiна пшеницi пiднiмаСФться вище величини довгострокових середнiх витрат ii виробництва, то фермери переключаються з iнших зернових на пшеницю. Цей процес спрямований на зменшення рiзницi в розмiрах економiчного прибутку у досконало конкурентних галузях. З iншоi сторони, на монопольних ринках iснують барСФри входження, якi роблять неможливим проникнення на ринок любого нового продавця. В силу цього монополiя може мати значний притiк прибутку [40, с.125].
Монополii отримують високi прибутки, якi приваблюють i iншi фiрми. Яким же чином монополiсти стримують натиск iнших фiрм? РД три основнi причини iснування монополi?/p>