Шляхи розвитку та вдосконалення антимонопольного законодавства Украiни на основi свiтового досвiду
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
ватизацiя власностi, заохочення створення малих пiдприСФмств та iн.), спрямованих проти монополiзацii виробництва i ринку та такий, що забезпечуСФ розвиток конкуренцii серед товаровиробникiв.
Антимонопольна полiтика маСФ такi складовi:
демонополiзацiя економiки;
антимонопольне регулювання;
застосування антимонопольного законодавства.
Антимонопольна полiтика представляСФ собою здiйснюваний державою комплекс заходiв, у тому числi примусових, спрямованих на зниження рiвня монополiзацii ринкiв, тобто збiльшення кiлькостi господарюючих субСФктiв, якi конкурують на ринках, зниження або припинення монопольноi дiяльностi господарюючих субСФктiв [37, с.175].
Стрижнем антимонопольноi полiтики СФ антимонопольне законодавство, яке представляСФ собою законодавчо закрiпленi основнi правила дiяльностi на ринку господарюючих субСФктiв, органiв державноi влади та управлiння.
Основними завданнями антимонопольного законодавства СФ:
а) забезпечення сприятливих умов i стимулiв для розвитку конкуренцii i пiдприСФмництва в нацiональнiй економiцi;
б) зняття всiх перешкод на шляху активiзацii конкуренцii на правовiй основi, що дозволяСФ виключити монопольнi дii субСФктiв ринку, центральних органiв влади та управлiння, диктат субСФктiв господарювання;
в) визначення правового режиму регулювання вiдповiдальностi за монопольнi дii та порушення правил чесноi конкуренцii;
г) захист iнтересiв малого та середнього пiдприСФмництва вiд свавiлля крупного бiзнесу;
д) створення умов для розвитку нацiонального господарства.
Антимонопольне законодавство тiсно повязане з загальною системою заходiв, з допомогою яких держава робить спроби впливати на ринковi вiдносини та форми обСФднань пiдприСФмцiв. Воно обмежуСФ деякi найбiльш грубi та очевиднi заходи монополiстичноi дiяльностi, чинить певний вплив на конкурентну боротьбу, але нiколи не зачiпаСФ найважливiшi iнтереси крупних корпорацiй. Конкретна програма антимонопольних дiй розробляСФться та проводиться урядом, який знаходиться при владi. Вiдповiдно, ця програма СФ складовою частиною загальноi економiчноi програми уряду, який може вiдображати iнтереси окремоi групи пiдприСФмцiв, тих чи iнших соцiальних груп чи загальнi iнтереси нацii i повинно враховувати загальну внутрiшню та зовнiшню економiчну, соцiальну та полiтичну конюнктуру. Це означаСФ, що ефективнiсть застосування антимонопольного законодавства та дiСФвiсть антимонопольноi полiтики в цiлому змiнюються та залежать вiд змiни полiтичного керiвництва краiни [39, с.125].
Уперше в господарськiй практицi та практицi державного регулювання засади антимонопольного законодавства були закладенi в США в перiод посилення антитрестiвськоi боротьби, через що в США це законодавство називаСФться "антитрестiвським законодавством". Найбiльш вiдомi Закони Германа (1890 рiк), Клейтона (1914 рiк), Ейлера-Кефовера (1950 рiк), а також постанови мiнiстерства юстицii США та судiв.
Антимонопольне законодавство США, яке мiстить жорсткi визначення проявлення монополiстичноi дiяльностi, поки що вважаСФться найбiльш розробленим та ефективним. Але, не дивлячись на це, антимонопольне законодавство США маСФ ряд виключень, якi введенi до нього з урахуванням економiчноi, воСФнноi та полiтичноi безпеки та нацiональноi безпеки в цiлому. Зокрема, антимонопольний iмунiтет розповсюджуСФться на дiяльнiсть американських фiрм, якi зайнятi в експортнiй торгiвлi, транспортнiй системi, банкiвськiй справi, а також на ряд галузей виробництва (вiйськове виробництво, атомна енергетика та iн.)
Досить великi корпорацii в обхiд антимонопольного законодавства використовують легальнi з точки зору антимонопольного законодавства форми обСФднань та монополiстичноi дiяльностi - холдинговi компанii, систему участi, конгломератнi сполучення (обСФднання компанiй, якi вiдносяться до рiзних сфер господарськоi дiяльностi), а також прихованi заходи встановлення монопольного панування - джентльменськi угоди, лiдерство в цiнах. В сучасних умовах посилення дii антимонопольного законодавства, корпорацii проводять перебудову своСФi структури, пристосовуючись до змiн та зберiгаючи свою суть [28, с.75].
Зауважимо, що з конкуренцii, що iснуСФ в умовах розвинутих товарно-грошових вiдносин, виростаСФ класична монополiя. На вiдмiну вiд неi тАЬсоцiалiстичний" монополiзм народився в умовах досить специфiчних форм економiчно-органiзацiйного розвитку нашоi держави в складi СРСР.
Вiн СФ наслiдком свiдомоi економiчноi полiтики соцiалiстичноi держави (як носiя полiтичноi влади i власника основних засобiв виробництва) щодо планового ведення народного господарства на основi застосування переважно адмiнiстративно-командних методiв управлiння економiкою, що призвело, зрештою, до перетворення ii в СФдиний народногосподарський комплекс.
Монополiзм в нашiй державi СФ також породженням полiтики концентрацii та спецiалiзацii виробництва. Саме тому, визначивши у Законi Украiни вiд 3 серпня 1990 р. тАЬПро економiчну самостiйнiсть Украiни" мету i основнi принципи економiчноi самостiйностi Украiни як суверенноi держави, механiзм господарювання, регулювання економiки i соцiальноi сфери, органiзацiя фiнансово-бюджетноi, кредитноi та грошовоi системи Украiни, Верховна Рада в постановi про реалiзацiю цього закону включила до перелiку законодавчих актiв, якi забезпечили б дiю Закону тАЬПро економiчну самостiйнiсть Украiни" антимонопольне законодавство.