Шлюб в римському приватному правi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Курсова робота
з римського приватного права
на тему :
Шлюб в римському приватному правi
Вступ
Шлюб На перший погляд, це поняття досить легко i просто осмислити. Адже неможливо уявити собi нормально iснуючого суспiльства, де б не iснувало цього поняття. Воно мають минуле, теперiшнСФ i майбутнСФ. Актуальнiсть питання шлюбу СФ досить поширеною у наш час.
Вивчення особливостей римського шлюбу зберiгаСФ актуальнiсть i донинi, оскiльки сучасне шлюбне право СФвропейських краiн грунтуСФться насамперед на розумiннях юридичного спорiднення, до того ж Сiмейний кодекс Украiни увiбрав в себе категорiальний апарат з римського приватного права.
Шлюб - це бiологiчний, моногамний союз чоловiка та жiнки, направлений на створення сiмi.
Дана робота маСФ своiм обСФктом дослiдження особливостей шлюбу в перiод Римськоi iмперii, правовi основи його укладення та розiрвання, вiдносини мiж членами сiмi, iх взаСФмнi права та обовязки щодо одне одного.
Мета даноi роботи полягаСФ в розкриттi поняття шлюбу, у висвiтленнi основних його ознак та характеристик, особливостей його формування та розвитку у тих умовах, де вони вперше почали зароджуватися, а також спiввiдношення шлюбу у античнi часи iз сьогоденням.
Основою для написання цiСФi роботи стали пiдручники з римського приватного права Тищика Б. Й., Пiдопригори О. А., Орача РД. М., Харитонова РД. О, Чернiловського 3. М., Макарчука В.С.
У роботi також використано багато статтей iз перiодичноi преси юридичного характеру вiдомих вiтчизняних i зарубiжних знавцiв римського права: Покровського РЖ. А., Новицького РЖ. Б., Перетерського РЖ. С, Грiчука О. РЖ., Христенко Н. О. та iнших.
Робота складаСФться iз змiсту, вступу, трьох роздiлiв, висновку та списку використаноi лiтератури.
У роздiлi РЖ розглядаються поняття шлюбу, дослiджуються основи його формування, наводиться класифiкацiя шлюбiв за рiзними критерiями.
У роздiлi II детально розглянуто особистi та майновi вiдносини мiж подружжям, наведено особливостi шлюбу, в залежностi вiд форми його укладення.
У роздiлi III розглянуто умови, необхiднi для вступу у шлюб, описуСФться порядок його укладення та розiрвання, також у цьому роздiлi розглядаються i рiзнi форми проведеня шлюбiв.
шлюб римський подружжя законний
1. Поняття та види шлюбу у римському приватному правi
1.1 Законний шлюб
Сiмя починаСФться зi шлюбу. Римськi Юристи придiляли багато уваги правовим питанням шлюбних вiдносин, вивчивши та проаналiзувавши, дали вiдповiднi оцiнки iх рiзновидам. Давньоримське суспiльство намагаСФться iдеалiзувати сiмю. Римськi юристи досить iдеалiстично визначали шлюб. Наприклад, Модестiн писав: Шлюб СФ союз чоловiка i жiнки, спiльнiсть всього життя, СФднання божественного i людського права. Мiж тим в усi часи рабовласницькоi держави дружина нiколи не займала рiвного з чоловiком становища. Вона завжди знаходилася в залежностi вiд батька, чоловiка, брата, опiкуна тощо. Йдеться не про традицiйну моральну чи фактичну залежнiсть, а про правову нерiвнiсть.
Римське право розрiзняло (аж до часiв Юстинiана): 1) законний римський шлюб,тобто шлюб мiж особами, якi володiли правом jus conubii -мiж громадянами; 2) шлюб мiж особами, якi цим правом не володiли - мiж перегринами. Законний римський шлюб укладався тiльки мiж римськими громадянами, якi мали на це право. Перегрини укладали шлюб помiж себе вiдповiдно до норм права народiв, свого нацiонального права. Але цi шлюби не породжували таких правових наслiдкiв, як римський законний шлюб. У свою чергу римський законний шлюб iсторично подiлявся на два види: cum manu mariti - з повною владою чоловiка над жiнкою i sine manu mariti- шлюб без чоловiчоi влади. Вiдомий ще один рiзновид римського шлюбу, але вже незаконного - це так званий конкубiнат.
Законний римський шлюб укладався у невiдворотнiй вiдповiдностi з нормами jus civile. Вiн допускався лише мiж римськими громадянами, якi володiли jus connubii. Шлюб мiж римським громадянином з одного боку, а зiншого
негромадянином (перегрином, вiльновiдпущеником, деякими латинами) категорично заборонявся. Деякi обмеження у вступi в шлюб збереглися навiть пiсля того, як усi пiдданi Римськоi iмперii були оголошенi громадянами. Зокрема, особи сенаторського звання не могли одружуватися з вiльновiдпущеницями.
Перегрини вступали в шлюб мiж собою вiдповiдно до норм уму jus gentiит - права народiв. Латини, вiльновiдпущеники, колони вступали в шлюб мiж собою згiдно зi своiм правовим статусом. Дiти вiд таких шлюбiв не ставали римськими громадянами.
Укладення шлюбу з чоловiчою владою ( сит тапи таriti ) мало наслiдком встановлення влади чоловiка над дружиною ( тапus таriti ). РозрiзняСФться влада чоловiка над жiнкою - топиs, над дiтьми patria potestas, над рабами - dотiпiса роtestas. Вступ у такий шлюб неминуче означав сарitis dетinutiо дружини: якщо до шлюбу дружина була persona sui iuris, то пiсля вступу в шлюб cum manu вона ставала persona alieni iuris. Жiнка пiдпадала повнiстю чи залежала вiд свого чоловiка або pater familias, якщо чоловiк сам перебував пiд владою батька. Вона мала становище доньки батькiв свого чоловiка, позбавляючись агнатських звязкiв зi своiми близькими родичами. "ада чоловiка була первiсно обмеженою, але поступово в процесi розвитку господарського життя та на його пiдставi влада чоловiка була певним чином обмежена, наприклад, було заборон