Цивiльно-правова охорона особистого життя фiзичноi особи
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
ипуску у свiт твору, яким порушуються особистi права, i навiть вилучення i знищення всього тиражу
Усi названi санкцii СФ мiрою цивiльноi вiдповiдальностi, яка може бути як майнового, так i немайнового характеру, у разi порушення особистого майнового права.
Як вже зазначалося ранiше, цивiльне право вiдстаСФ вiд конституцiйного з приводу захисту особистих немайнових прав. Так, право на iмя, на особисту недоторканiсть, особисту свободу, охорону здоровя, на таСФмницю особистого життя i спiлкування, а також право на недоторканiсть житла гарантуСФться КонституцiСФю Украiни та iншими мiжнародно - правовими актами, ратифiкованими Украiною. Але вiдсутнiсть процедури ( способiв) захисту цих прав, окрiм загального положення, що вони можуть бути захищенi всудовому порядку, призводить до iх порушення i не можливостi вiдстояти11 .
В Украiнi нормативного закрiплення дiстало лише право на захист честi, гiдностi та дiловоi репутацii. Згiдно зi ст. 7 ЦКУ громадянин або органiзацiя мають право вимагати за судом спростування вiдомостей, що не вiдповiдають дiйсностi або викладенi неправдиво, порочать iх честь i гiднiсть чи дiлову репутацiю або завдають шкоди iх iнтересам, якщо той хто поширюСФ такi вiдомостi, не доведе, що вони вiдповiдають дiйсностi. Вирiшуючи цивiльнi справи про захист честi i гiдностi та дiловоi репутацii, суди керуються постановою Пленуму Верховного Суду Украiни Про застосування судами законодавства, що регулюСФ захист честi, гiдностi i дiловоi репутацii громадян та органiзацiй вiд 28 вересня 1990 р. №7.
Змiст цивiльно-правового захисту честi, гiдностi та дiловоi репутацii становлять правовiдносини, в яких морально по -перше сторона надiляСФться правом вимагати за судом спростування вiдомостей, якi порачать ii честь, гiднiсть та дiлову репутацiю, а друга сторона, яка такi вiдомостi поширила, зобовязана дати спростування, якщо не доведе, щ вiдомостi вiдповiдають дiйсностi. Згiдно з п. 1 ч. 1 ст. 5 ЦПК Украiни позов про спростування вiдомостей, що порочать честь i гiднiсть, може бути предявлено:
Особою, про яку поширено такi вiдомостi;
Близькими родичами цiСФi особи, коли вiдомостi прямо чи посередньо iх порочать;
Заiнтересована особа маСФ право на судовий захист у зазначеному порядку також у разi поширення таких вiдомостей щодо члена ii родини або iншого родича;
Батьками, усиновителями, опiкунами, пiклувальниками, а також прокуром щодо вiдомостей, поширених щодо неповнолiтнiх осiб абоосiб, визначених у судовому порядку недiСФздатними;
Юридичною особою у разi поширення вiдомостей, що принижують ii репутацiю.
Така можливiсть базуСФться на положеннях ч.4 ст. 32 Крнституцii Украiн, вiдповiдно до яких кожен маСФ право вимагати в судовому порядку спростуваннянедостовiрноi iнформацii, що порочить честь i гiднiсть членiв його смi.
Вiдповiдачем у справi про захист честi i гiдностi може бути:
- фiзична або юридична особа, яка поширила вiдомостi, що рочать позивача;
- редакцiя, агенство або iнший орган мсовоi iнформацii, що здiйснив випуск iнформацii;
- органiзацiя або службова особа, якi надали оспорюванi позивачем вiдомостi;
- при опублiкуванi таких вiдомостей без зазначення автора( наприклад, у редакцiйнiй статтi) вiдповiдачем у справi виступаСФ орган, що здiйснив випуск масовоi iнформацii, а у позовах про спростування вiдомостей, викладених у характеристиках , довiдкх та iнших документах, вiдповiдачами визнаються особи, якi iх пiдписали,та пiдприСФмства, установи, органiзацii вiд iменi яких видано документ. За умови, якщо автор дасть згоду нарозкриття свого iменi, вiн притягуСФться до участi у справi як спiввiдповiдач.
Вiдповiдно до ст.7 ЦКУ обовязок позивача у цмвiльнiй справi - довести лише сам факт поширення вiдповiдачем вiдомостей, що його порочать, особою, до якоi предявлено позов. Крiм того, позивач маСФ право подати докази невiдповiдностi дiйснстi таких вiдомостей. Обовязок доведеня того, що поширенi вiдомостi вiдповiдають дiйсностi, покладаСФться на вiдповiдача.
Пiд поширенням вiдомостей слiд розумiти поширеня iх засобами масовоi iнформацii, викладення у характеристиках, заявах, листах адресованих iншим особам, повiдомлення у публiчних висткпах, вивiшування у громадських мiiях плакатiв, лозунгiв, iнших творiв, а також само розповсюдження серед людей листiвок, що за своiм змiстом або формою порочать честь i гiднiсть громадянина або органiзацii.
До вiдомостей, що порочать особу, слiд вiднести тi з них, якi принижують честь i гiднiсть громадянина або органiзацii у громадськiй думцi чи думцi окремих громадян з точки зору дедеоження законiв, загальновизнаних правил спiвжиття та принципiв людськоi моралi.
Вiдповiдно до ст.7 ЦКУ громадянин або органiзацiя, вiдносно яких поширено вiдомостi, що не вiдповiдають дiйсностi i завдають шкоди iхнiм iнтересам, честi, гiдностi або дiловiй репутацii, мають право поряд iз спростуванням цих вiдомостей вимагати вiдшкодування майновоi iморальноi шкоди, завданоi iх поширенням. Строк позовноi давностi щодо вимог про спростування цих вiдомостей та компенсацiю моральноi шкоди - один рiк.
Вiдостi, якi порочать честь, гiднiстьчи дiлову репутацiю повиннi мiстити iнформацiю щодо конкретних фактiв поведiнки певноi особи або конкретних обставин ii життя; стосуватися певноi сфери життя чи дiяльностi громадянина або органiзацii, а саме iнтимноi сфери, професiйноi дiяльностi; мiстити загальну оцiнку поведiнки особи або конкретних обставин та