Ценообразование в условиях переходной рыночной экономики
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
аметрiв продукцii, що вiдноситься до даного параметричного ряду, побудови i вирiвнювання цiннiсних спiввiдношень. Цей метод використовуСФться для аналiзу i обгрунтування рiвня i спiввiдношень цiн продукцii, що характеризуСФться наявнiстю одного або декiлькох технiко-економiчних параметрiв, що вiдображають основнi споживчi властивостi. Регресивний аналiз дозволяСФ знайти формулу залежностi цiни вiд технiко-економiчних параметрiв виробiв. Цiна виступаСФ як функцiя параметрiв:
р = f(x1, x2, ...xn),(2)
де р - значення цiни в грн. за одиницю виробу;
(x1, x2, ...xn)- технiко-економiчнi параметри виробiв.
Метод регресивного аналiзу - найбiльш довершений з нормативно-параметричних методiв, що використовуються, ефективний при проведеннi розрахункiв на ЕОМ. Застосування його включаСФ наступнi основнi етапи:
визначення класифiкацiйних параметричних груп виробiв;
вiдбiр параметрiв, в найбiльшiй мiрi що впливають на цiну виробу;
вибiр i обгрунтування форми звязку змiни цiни при змiнi параметрiв;
побудова системи нормальних рiвнянь i розрахунок коефiцiСФнтiв регресii.
Основною квалiфiкацiйною групою виробiв, цiна яких пiдлягаСФ вирiвнюванню, СФ параметричний ряд, всерединi якого виробу можуть групуватися по виконанню, рiзному в залежностi вiд мiри застосування, умов i вимог експлуатацii i т.д. При формуваннi параметричних рядiв можуть бути застосованi методи автоматичноi класифiкацii, якi дозволяють iз загальноi маси продукцii видiляти ii однорiднi групи.
Агрегатний метод полягаСФ в пiдсумовуваннi цiн окремих конструктивних частин параметричного ряду продукцii з доданням вартостi оригiнальних вузлiв (деталей).
Цей метод застосовуСФться, коли нова продукцiя складаСФться з рiзних поСФднань основних конструктивних елементiв (вузлiв, що комплектують виробiв), цiни яких вiдомi, а сукупна цiна продукцii обчислюСФться як сума окремих конструктивних елементiв або визначаСФться шляхом пiдсумовування (вiднiмання) цiн або змiнюСФмих елементiв, що додаються (вузлiв, що комплектують виробiв).
Баловий метод полягаСФ в тому, що на основi експертних оцiнок значущостi параметрiв виробiв для споживачiв кожному параметру привласнюСФться певне число балiв, пiдсумовування яких даСФ свого роду iнтегральну оцiнку технiко-економiчного рiвня виробу. Множенням суми балiв на новий вигляд продукцii на вартiсну оцiнку одного бала визначаСФться загальна орiСФнтовна оцiнка нового виробу.
Баловий метод застосовуСФться для порiвняльноi оцiнки продукцii, коли вiдсутнiй або сильно обмежена iнформацiя про конюнктуру ринку, i зводиться до вирiвнювання цiн на вирiб з рiзним рiвнем одних i тих же параметрiв в залежностi вiд суми привласнених балiв. При цьому необхiдно мати на увазi, що змiна витрат при змiнi технiко-економiчних i iнших характеристик виробiв не обовязкова в тiй же пропорцii, що i бальна оцiнка продукцii. При бальному методi кожний вирiб параметричного ряду зiставляСФться з виробом-еталоном по показниках, зафiксованим в дiючих стандартах i технiчних умовах i що маСФ найбiльш важливе значення для споживача.
Кiлькiсть показникiв, що оцiнюються балами, повинна бути обмеженою i в той же час досить повно характеризувати споживчi властивостi виробiв. Обмеження числа показникiв, що оцiнюються повязане з тим, що при великiй кiлькостi показникiв вiдносно менша питома вага займаСФ кожний з них i в результатi знижуСФться значущiсть кожного конкретного показника.
По кожному конкретному технiчному показнику, що зазнаСФ оцiнки, встановлюються його допустимi межi. Вони можуть бути заданi рiзними методами: за даними стандартiв i технiчних умов, за кращими i гiршими зразками, за оцiнкою реально досяжного в найближчiй перспективi i по мiнiмально обовязковому в цей час рiвням. Спiввiдношення меж визначаСФться для конкретних параметричних груп виробiв. Якщо всi показники продукцii, що зазнають бальнiй оцiнцi, вважаються рiвнозначними по питомiй вазi, то комплексний рiвень якостi кожного виробу ряду визначаСФться шляхом простого складання балiв, а цiна - подальшим множенням вартостi одного бала на суму балiв. Якщо вiдiбранi для оцiнки параметри не рiвнозначнi для споживача, то потрiбно встановити коефiцiСФнт вагомостi (значущiсть) окремих параметрiв. Оцiнки виставляються по кожному показнику якостi, потiм виводиться середньоарифметичне значення по кожному показнику, який множиться на вiдповiдний коефiцiСФнт вагомостi. Отриманi бали пiдсумовуються. Середня оцiнка бала (вартiсноi показник) обчислюСФться як приватна вiд розподiлу цiни базового виробу-еталона на суму його балiв.
Метод експертноi оцiнки споживчоi цiнностi товару i цiни на нього заснований на результатах опиту або колективноi думки експертiв про можливу ринкову цiннiсть товару, розмiрах попиту на нього i виробленнi пропозицiй про цiну товару. РЖснуСФ досить велика безлiч методiв експертноi оцiнки, якi отримали iнтенсивний розвиток головним чином в звязку з розвитком прогнозування економiчних i суспiльних явищ i процесiв. Вони можуть бути з тiСФю або iншою модифiкацiСФю використовуватися в прогнозуваннi ринку i визначеннi пiдприСФмством цiни на товари з урахуванням особливостей цiльових ринкiв. Вони детально описуються в лiтературi по прогнозуванню.
Методи експертноi оцiнки, як правило, вимагають уважноi пiдготовки i продуманоi органiзацii роботи з експертами
У практичнiй роботi кер?/p>