Функцiонування системи iнформацiйного обслуговування користувачiв бiблiотек у сучасних умовах
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
ослiдження змiнюються можливостi застосування рiзних методiв. Методи, якi застосовують для вивчення РЖП споживачiв, можна умовно подiлити на три групи:
1. методи одержання фактичних даних (спостереження, аналiз документальних джерел, опитування).
2. методи обробки та аналiзу даних (статистичний аналiз, моделювання);
3. методи прогнозування РЖП (експертнi оцiнки, математичне моделювання).
В застосуваннi до вивчення РЖП спостереження може використовуватися стосовно поведiнки користувачiв, коли вони звертаються до ДПА, первинних i вторинних документiв на виставках. Аналiз документальних джерел використовуСФться частiше, нiж спостереження. Звичайно, вивчаСФться директивна i планово-звiтна документацiя, що мiстить данi про дiяльнiсть пiдприСФмства, установи. Бiльш точнi данi про РЖП конкретних осiб мiстять документи, що знаходяться в iнформацiйних установах (листки вимог на лiтературу, читацькi формуляри, записи про вiдмови, талони зворотного звязку в системi ВРРЖ та iн.). РЖП доволi швидко змiнюються, тому виявленi одного разу потреби користувача повиннi через визначенi промiжки часу уточнюватися.
Опитування СФ найбiльш ефективним i найбiльш розповсюдженим методом вивчення РЖП. Воно здiйснюСФться або усно (iнтервю), або письмово (анкетування). Поряд з предметним змiстом РЖП реципiСФнтiв уточнюСФться мета використання iнформацii, ii характер (фактографiчна, бiблiографiчна). В анкетах мiстяться питання, що вiдносяться до особистостi анкетованих: освiта, посада, стаж роботи, наявнiсть домашньоi бiблiотеки, яким видам iнформацii надаСФться перевага та iн. Тому в iнформацiйних установах, що не мають таких можливостей, застосовують бiльш простий спосiб опитування. Особам, РЖП яких хочуть вивчити, пропонують заздалегiдь розроблений рубрикатор (перелiк тем у визначенiй предметнiй галузi), в котрому вони повиннi вiдмiтити тi тематичнi рубрики, якi викликають в них iнтерес.
Один i той самий метод може бути використаний для вивчення елементiв як професiйноi, так i iнформацiйноi дiяльностi споживачiв. В такому випадку застосування одного i того самого методу може дати рiзнi результати, якi при достатньо коректному використаннi будуть залежати значною мiрою вiд обраного обСФкта дослiдження i його звязку з потребами в iнформацii.
В процесi документального аналiзу професiйноi дiяльностi споживачiв мають бути виявленi документи, якi мiстять необхiдну iнформацiю про дану дiяльнiсть. До числа таких документiв входять: загальний план роботи органiзацii, плани вiддiлiв i груп, посадовi iнструкцii i положення рiзних категорiй спецiалiстiв, директиви, накази, положення, що регламентують цiлi, задачi, напрямки i якiсть проектування i т.д.
Для обробки отриманих даних застосовуСФться метод тАЮструктурно-функцiонального аналiзу", який являСФ собою певний напрямок вивчення професiйноi дiяльностi споживачiв iнформацii, заснований на аналiзi структури i функцiй колективних та iндивiдуальних субСФктiв цiСФi дiяльностi. Подiбнi дослiдження мають такий перебiг: шляхом поетапного подiлу основних цiлей дiяльностi на пiдцiлi i так до конкретних функцiй будуСФться дерево цiлей, при чому елементи бiльш низьких рiвнiв забезпечують виконання задач бiльш високого рiвня.
Подiбнi дослiдження виявили, що функцii спецiалiстiв мають вiдносно постiйну спрямованiсть на певнi обСФкти i процеси, якi СФ елементами загальноi системи науково-виробничоi дiяльностi певноi установи, пiдприСФмства, тощо. У вiдповiдностi з iх характером змiнюСФться ступiнь необхiдностi отримання субСФктом iнформацii з даноi тематики. Для врахування цього фактора iснуСФ спецiальна шкала порядку, що характеризуСФ ступiнь необхiдностi знання субСФктами певного предмету чи процесу. Шкала маСФ такi ранги:
4- необхiдне глибоке знання предмету;
3-необхiдне знання основ предмету;
2 необхiдно загальне знайомство з предметом;
1 - доцiльне поверхневе знайомство з предметом.
З метою виявлення РЖП шляхом вивчення iнформацiйноi дiяльностi доцiльно використовувати анкети, що мiстять серед iнших питання про змiст iнформацii, яка, на думку споживачiв, необхiдна iм в науково-виробничiй дiяльностi. При цьому споживачi iнформацii диференцiюються на групи, кожнiй з яких це питання ставиться в анкетi дещо по-рiзному. В першiй групi споживачам iнформацii слiд запропонувати самостiйно сформулювати теми, що iх цiкавлять. Друга група споживачiв маСФ отримувати анкети разом з галузевим рубрикатором. Анкети, призначенi для третьоi групи, необхiдно заповнювати темами, що вiдповiдають змiсту РЖП споживачiв iнформацii, якi анкетуються. Спецiалiсти четвертоi групи отримують анкети одночасно i з рубрикатором, i з занесеними в анкету темами.
Таким чином, буде отримано два види даних, добутих шляхом дослiдження рiзних обСФктiв рiзними методами. Передусiм, щоб отриманi результати можна було порiвняти, теми, сформульованi самими споживачами iнформацii, потрiбно перекласти мовою рубрикатора. Потiм вони мають бути зiставленi з темами, отриманими в процесi аналiзу науково-виробничоi дiяльностi споживачiв.
З метою отримання кiнцевих даних про змiст РЖП неспiвпадаючi результати необхiдно пiддати експертнiй оцiнцi. Експерти, вiдiбранi з числа провiдних спецiалiстiв установи, органiзацii, тощо приймають рiшення про вiдповiднiсть чи невiдповiднiсть тем, що не спiвпали, спрямованостi змiсту науково-виробничоi дiяльностi субСФктiв i за шкалою оцiнюють необхiднiсть одержання iнфо