Функцiонування системи iнформацiйного обслуговування користувачiв бiблiотек у сучасних умовах
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
в умовах впровадження РЖнтернет-технологiй.
РОЗДРЖЛ 1. РЖНФОРМАЦРЖЙНРЖ ПОТРЕБИ КОРИСТУВАЧРЖВ ТА РЗХ ВПЛИВ НА ОРГАНРЖЗАЦРЖЮ РЖНФОРМАЦРЖЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
Поняття РЖнформацiйна потреба (РЖП) стало одним з центральних в теорii науково-iнформацiйноi дiяльностi. Задоволення РЖП розглядаСФться в теперiшнiй час як основна мета дiяльностi iнформацiйних установ засiб реалiзацii своiх суспiльних функцiй. Працiвники iнформацiйних установ у своiй роботi постiйно мають справу з РЖП своiх користувачiв.
Слiд вiдмiтити, що, як видно з чисельних публiкацiй, рiзнi автори вкладають в поняття тАЮРЖП" далеко не завжди однаковий змiст. На це вказують рiзнi несумiснi визначення цього поняття, наявнiсть поряд з поняттям тАЮРЖП" понять тАЮпотреба в iнформацiйних ресурсах", тАЮпотреба в документах", якi не завжди узгоджуються один з одним. В звязку з цим важливим СФ подальше поглиблення теорii РЖП, яке повинно сприяти розвитковi теорii i практики iнформацiйноi дiяльностi.
Основною проблемою теорii РЖП СФ розкриття механiзму iх формування i функцiонування. Це не тiльки даСФ уявлення про самi потреби i iх властивостi, але й дозволяСФ виявити реальнi фактори, що впливають на формування i задоволення РЖП, i визначають iх мiiе в iнформацiйному процесi, що проходить в суспiльствi.
В публiкацiях, якi присвяченi цiй проблемi, автори в основному намагаються визначити фактори, що впливають на виникнення потреб i iх властивостi. При цьому думки з приводу цих факторiв, як правило, розходяться. Так, В.П. Файбусович повязуСФ виникнення потреб в iнформацii безпосередньо зi спiлкуванням спецiалiстiв в процесi iх дiяльностi i суспiльними вiдносинами. Ю.С. Шум видiляСФ комплекс умов, що визначають формування РЖП, в тому числi виробничi, суспiльнi i особистi цiлi, а також тАЮстан виробництва" i тАЮстан соцiального середовища". М.С. Карташов вважаСФ, що тАЮна потребу спецiалiстiв в iнформацiйних ресурсах" впливаСФ сукупнiсть рiзних факторiв: спецiальнiсть, характер дiяльностi, квалiфiкацiя, посада, досвiд дослiдницькоi, науковоi, лiтературноi, винахiдницькоi i рацiоналiзаторськоi працi, лiнгвiстична i iнформацiйна пiдготовка, а також особливостi iнформацiйних потокiв в рiзних галузях знань". Вiн вказуСФ, що РЖП виникаСФ тодi, коли спецiалiстом тАЮусвiдомлюСФться недостатнiсть власних знань для тАЮдобудови" тiСФi психiчноi моделi дослiджуваного обСФкта, яка вiдображаСФ уявлення дослiдника про обСФкт.
Та все ж перший, хто ТСрунтовно дослiдив основнi етапи формування РЖП споживачiв - С.Д. Коготков. Вiн виявив схему формування потреб в iнформацii. Згiдно загальноi теорii людських потреб, в основi формування потреб лежить дiяльнiсть. Цю дiяльнiсть також називають базовою дiяльнiстю. РЖснують такi основнi види базовоi дiяльностi людини: 1. професiйна дiяльнiсть; наукова, виробнича, творча, педагогiчна; 2. учбова дiяльнiсть; 3. популяризаторська дiяльнiсть; 4. виховна дiяльнiсть; 5. самоосвiтня дiяльнiсть; 6. дозвiльницька дiяльнiсть. Центром дiяльностi, що забезпечуСФ взаСФмозвязок всiх ii компонентiв СФ субСФкт, який ставить мету дiяльностi, визначаСФ предмет i його вiдповiднi цiлi, обираСФ засоби i методи дiяльностi, якi необхiднi для впливу на предмет i досягнення мети. Дiяльнiсть в цiлому маСФ загальну мету-мотив, яка спрямовуСФ i стимулюСФ активнiсть субСФкта. Досягнення мети-мотива забезпечуСФться реалiзацiСФю тАЮетапних" цiлей, яким вiдповiдають певнi дii субСФкта. Дii здiйснюСФться певними способами дii, якi залежать вiд конкретних умов, в яких протiкаСФ дiяльнiсть.
Все це стаСФ можливим завдяки тому, що перед тим, як почати дiяти, субСФкт будуСФ в своiй свiдомостi iдеальний образ, модель дiяльностi, в якому оцiнюСФ i повязуСФ всi елементи дiяльностi в одну систему, плануСФ й iмiтуСФ сам процес дiяльностi, коректуючи ii у вiдповiдностi з метою i умовами. РЖдеальна модель будуСФться на основi тiСФi iнформацii про мету, предмет, засоби, методи i iншi компоненти i умови дiяльностi, яка СФ у субСФкта. Сучасна дiяльнiсть людини в рiзних сферах культури, науки, технiки i виробництва постiйно змiнюСФться i ускладнюСФться. Якщо субСФкт не володiСФ в даний момент вiдповiдною iнформацiСФю, вiн не може побудувати нову iдеальну модель дiяльностi, а, отже, не маСФ можливостi ефективно здiйснювати саму дiяльнiсть в змiнених умовах. Даний момент позначаСФться як проблемна ситуацiя.
Проблемна ситуацiя в тiй чи iншiй мiрi усвiдомлюСФться субСФктом дiяльностi, в ходi чого у споживача виникаСФ споживацький стан. Згiдно з цим споживач повинен усвiдомити, що для подальшого успiшного здiйснення дiяльностi iнформацii, яка в нього СФ, недостатньо, i потрiбно знайти цю недостатню iнформацiю. Виникнення у споживача уявлень про необхiдну iнформацiю веде до того, що споживацький стан отримуСФ певну спрямованiсть, наповнюСФться конкретним змiстом i перетворюСФться в певну iнформацiйну потребу. Запропонована теоретична схема формування РЖП на думку дослiдникiв не даСФ поки достатньо повного опису реального процесу, так як з ii допомогою складно пояснити той факт, що потреби, хоч i спiввiдносяться з тАЮбазовою" дiяльнiстю, однак можуть мати певну змiстовнiсть i тимчасову незалежнiсть по вiдношенню до умов цiСФi дiяльностi. Вiдмiченi невiдповiдностi можна пояснити наступними причинами. Стан потреби являСФ собою тАЮособливий вид" психiчноi напруженостi. Ця психiчна напруженiсть генетично повязана з базовою дiяльнiстю, однак виникнувши раз, вона може бути вiдносно незалежною вiд дiяльностi i вi