Формування трудових ресурсiв в Украiнi
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
вiкiв, бо молодшi вiковi групи серед жiнок складають меншу питому вагу, нiж серед чоловiкiв, а серед старших вiкових груп жiнок значно бiльше.
Вважаючи, що активним агентом зайнятостi СФ населення працездатного вiку, СФ цiкавим вiдстеження змiн щодо регiональних спiввiдношень мiж вiковими групами в регiонах. Цi пропорцii в цiлому по Украiнi в 1996р. становили: група молодша вiд працездатного вiку до загальноi чисельностi населення становила 22,2%, частка населення працездатного вiку 55,6%, а старша вiд працездатного вiку 22,2%. За регiонами цi пропорцii коливались вiдповiдно вiд 19,8, 51,0, 29,2% у Чернiгiвськiй областi до максимального рiвня в м. КиСФвi, де вони становили 21,4, 62,4 та 16,2%.
Повiкова структура населення формуСФ певну структуру трудових ресурсiв, що можна прослiдкувати на регiональному рiвнi. Регiональнi пропорцii в трудових ресурсах мають розбiжностi, якi вiдрiзняють одну область вiд iншоi у 5-8 i бiльше разiв. Найбiльшi трудовi ресурси зосередженi в Львiвськiй областi, частка яких у загальнiй кiлькостi трудових ресурсiв Украiни становить понад 5%. Найменшу частку трудових ресурсiв мають Житомирська, Волинська, Закарпатська, РЖвано-Франкiвська, Рiвненська, Тернопiльська та Чернiвецька областi. Частка кожноi з них становить вiд 1,8 до 3% загальноi чисельностi трудових ресурсiв.[7,72].
Регiональний розподiл населення, зайнятого в народному господарствi областей характеризуСФться такими особливостями. Майже 11% загальноi чисельностi зайнятих у народному господарствi Украiни припадаСФ на Донецьку область. Друге мiiе посiдаСФ Днiпропетровська, частка якоi становить 8%. Коливання областей та регiонiв за часткою зайнятих у народному господарствi Украiни становить 1:7,2. Певнi особливостi в регiональному розрiзi мають такi показники, як частка зайнятих працездатного вiку у народному господарствi. Найвища частка зайнятих у народному господарствi осiб працездатного вiку маСФ мiiе у Киiвськiй областi (без м. КиСФва), де цей показник становить 76,5%. Друге мiiе займаСФ Черкаська область 72,1%. Вiд 70 до 73% мають Днiпропетровська, Донецька, Житомирська, Полтавська. Найменший рiвень за цим показником займаСФ Закарпатська область, де вiн становить 51,7%.
Серед областей з високим рiвнем працюючих пенсiонерiв та пiдлiткiв (понад 4% вiд загальноi чисельностi по Украiнi) Вiнницька та Хмельницька областi. Найменша частка працюючих пенсiонерiв та пiдлiткiв у Волинськiй областi до 1,1%.[7,76].
5. Проблеми та перспективи формування трудових ресурсiв в Украiнi
Робоча сила, будучи товаром, реалiзуСФ себе на ринку працi, що представляСФ собою соцiально-економiчнi вiдносини з приводу наймання робочоi сили i ii використання мiж роботодавцем i робочою силою. Характерною рисою ринку працi, що вiдрiзняСФ його вiд будь-якого товарного ринку, СФ те, що наймання i використання робочоi сили, з одного боку, вiдбуваСФться на основi добровiльностi як працiвника, так i роботодавця, i, з iншого боку, - забезпечення соцiальних гарантiй з боку держави.
На ринку працi фiксуються ставки заробiтноi плати й умови зайнятостi. Усе це вiдбуваСФться з урахуванням професii, роботи i зайнятостi. Зайнятiсть являСФ собою дiяльнiсть громадян, звязаноi з задоволенням особистих i суспiльних потреб на основi одержання ними заробiтку (трудовий доход). Вона маСФ кiлька видiв.
В основi зрушень на ринку працi Украiни лежить декiлька процесiв. В Украiнi на рубежi 90-х рокiв почалися процеси формування багатоукладноi економiки, створення нових органiзацiйних форм, задiяння нових механiзмiв управлiння. Трудiвники одержали бiльше можливостей у виборi виду, сфери та форми дiяльностi, джерел та видiв доходiв. Економiка в цiлому стала бiльш вiдкритою. ПочинаСФться приватизацiя, тобто змiна форми власностi. Але й донинi за кiлькiстю зайнятих домiнуСФ державний сектор. Проте саме тут вiдбуваСФться найбiльше скорочення зайнятих - на 6083 тис. осiб протягом 1992-1996 рр. В альтернативних секторах економiки чисельнiсть зайнятих зростаСФ, але не тою мiрою, якою вона скорочуСФться в державному. За цей же перiод чисельнiсть зайнятих на колективних та приватних пiдприСФмствах збiльшилась на 2203 тис. осiб. РДдине пояснення цьому - зростання неофiцiйноi зайнятостi.
Використання трудових ресурсiв Украiни залежить вiд природних, економiчних, демографiчних та соцiальних особливостей економiчних регiонiв краiни. Формування та використання ринку працi регiону серйозна економiчна та соцiальна проблема. Реальний стан регiонального ринку працi повязаний з трансформацiСФю економiчноi системи краiни та спадом виробництва, що веде до скорочення попиту на робочу силу.
В соцiально-економiчнiй структурi працездатного населення вiдбуваються суттСФвi зрушення, якi трансформують практично однорiдну всезагальну зайнятiсть дореформенного перiоду в сегментований ринок працi. Кожний сегмент як зайнятого, так i не зайнятого населення вiдрiзняСФться специфiкою свого соцiального статусу, економiчною поведiнкою, гарантiями зайнятостi, рiвнем та стабiльнiстю доходiв, конкурентоспроможнiстю та захищенiстю ринку працi. В посиленнi сегментацii ринку працi на сучасному етапi беруть участь рiзнi фактори, зокрема структурнi змiни в економiцi, поява альтернативних форм господарювання i власностi, спад виробництва i зниження життСФвих стандартiв украiнцiв. Наслiдком дiй цих факторiв стало значне розшарування населення, загострення проблеми безробiття, зубожiння певних соцiальних верств.[7,74].
Прiоритетними напрямками реформува