Формування трудових ресурсiв в Украiнi
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
В»ьки в деякiй мiрi в результатi впровадження в народне господарство нових кадрiв.
По-четвертих, будь-який вид ресурсiв, крiм трудових, в процесi використання втрачаСФ свою споживчу вартiсть (кориснiсть). Трудовi ресурси, навпаки, в процесi використання (споживання) зберiгають кориснiсть i до певного перiоду примножують ii. Ця обставина утворюСФ обСФктивнi можливостi для iх перерозподiлу [1,20].
Незважаючи на те, що трудовi ресурси СФ носiями (субСФктами) вiдносин, якi складаються в процесi iхнього формування, розподiлу та використання, в сучасних умовах останнi СФ також i субСФктом управлiння, що виражаСФться, зокрема, в державному регулюваннi розподiлу та перерозподiлу трудових ресурсiв, пiдготовки кадрiв, забезпечення зайнятостi i т.п. Це змушуСФ розглядати трудовi ресурси i як планово-облiковий показник, i як економiчну категорiю, залежно вiд того, з якою метою це поняття використовуСФться.
Вiтчизняна статистика до трудових ресурсiв вiдносить:
- працездатне населення у працездатному вiцi, тобто чоловiкiв у вiцi 16-59 рокiв та жiнок 16-54 роки, за винятком непрацюючих iнвалiдiв працi та вiйни 1 та 2 груп i непрацюючих осiб працездатного вiку, якi одержують пенсiю за вiком на пiльгових умовах (чоловiки 50-59 рокiв та жiнки 45-54 рокiв);
- осiб вище працездатного вiку (чоловiкiв 60 рокiв i старших, жiнок 55 рокiв та старших) i пiдлiткiв до 16 рокiв, якi працюють у суспiльному виробництвi.
Аналiзуючи далi поняття тАЮтрудовi ресурситАЭ, слiд зауважити, що в економiчнiй лiтературi воно стоiть в одному ряду з такими поняттями, як тАЮпрацездатне населеннятАЭ, тАЮтрудовий потенцiалтАЭ, тАЮсукупнiсть носiiв iндивiдуальноi робочоi силитАЭ. Працездатне населення - це населення, здатне до трудовоi дiяльностi без урахування вiку, або необхiдний фiзичний розвиток, розумовi здiбностi та знання для виконання роботи (iндивiдуальну робочу силу). Працездатне населення охоплюСФ населення працездатного вiку (зайняте i незайняте) i населення за межами працездатного вiку, потенцiйно здатне працювати. Звiдси випливаСФ, що працездатне населення адекватне трудовим ресурсам, а також сукупностi носiiв iндивiдуальноi робочоi сили.
У свою чергу, i трудовий потенцiал краiни, на думку В.Костакова та А.Попова, - це також трудовi ресурси, якi розглядаються в аспектi СФдностi iхньоi кiлькiсноi та якiсноi характеристики. Вони вважають, що з кiлькiсного боку основу трудового потенцiалу становить населення в працездатному вiцi [6,24]. А з якiсного боку важливими виступають такi характеристики трудових ресурсiв, як iхня статево вiкова структура, рiвень освiти, професiйна пiдготовка, мобiльнiсть[6,25].
2. СубСФкти i обСФкти формування трудових ресурсiв
Без людей немаСФ органiзацii. Без потрiбних людей не одна органiзацiя не може втiлити своi цiлi в життя i вижити. Без сумнiву, трудовi ресурси, що вiдносяться до соцiально-економiчноi категорii, СФ одним iз важливих аспектiв теорii i практики управлiння.
Можна стверджувати, що збiльшення кiлькостi населення важливий аспект розвитку економiки. Оскiльки населення СФ джерелом трудових ресурсiв, то саме населення в працездатному вiцi i визначаСФ процес формування трудових ресурсiв. Кiлькiсть людей працездатного вiку, як i всього населення, змiнюСФться внаслiдок природнього руху, а для окремих регiонiв i механiчного. Вiдповiдно, народжуванiсть, смертнiсть, мiграцii, змiнюючи численнiсть населення працездатного вiку, визначають динамiку трудових ресурсiв [1,22].
Мабуть, не варто лишнiй раз нагадувати, що вибiр професii це задача з багатьма невiдомими, причому задача нестандартна, тому що кожен вирiшуСФ ii для себе сам. Але до будь-якоi нестандартноi задачi в першу чергу потрiбно знайти пiдхiд. Задача вибору професii не виняток, тут також варто попередньо придiлити, з яких позицiй за неi братися [8,4].
Люди перестають вiрити в те, що робота може приносити радiсть, тому що пiшли працювати не по власному бажанню, а тому що тАЮтак прийнятотАЭ. Але без роботи людина почуваСФ себе погано, навiть якщо вона не задумуСФться над тим, за що купити хлiб. Встановлено, що i здоровя - здоровя тiла , наше самопочуття залежить вiд того, працюСФ людина чи байдикуСФ. Робота сама по потрiбна людинi, а не тiльки як джерело засобiв для iснування. Без неi вона почуваСФ себе непотрiбною суспiльству, вiдiрваною вiд нього, а крiм того голова чи руки потребують великоi справи.
Це означаСФ, що можливiсть мати роботу, право на працю надзвичайно велике дiло [8,5].
Свiт готовий розкрити нам найсокровеннiшi своi таСФмницi, якщо ми знаСФмо: чого хочемо, що вмiСФмо i що повиннi зробити для здiйснення цього [8,31].
Але на вибiр професii впливаСФ безлiч чинникiв. Не слiд впадати в панiку, якщо закiнчивши школу, ще не обрано майбутню професiю. Це трапляСФться досить часто. Коли ми бачимо, як суспiльство нагороджуСФ людину славою, зазвичай ми думаСФмо, що ця нагорода за працю. Звичайно, вiрно. Але слiд подивитися глибше: ця нагорода в першу чергу за те, що колись людина не полiнувалася шукати свою справу. РЖ знайшла [8,7].
Науково-технiчний прогрес значно ускладнив процес вибору професii. Вiн визвав безкiнечне дробiння працi, а з ним i безкiнечне збiльшення кiлькостi професiй. Саме тому все менше i менше впливають на вибiр молодi тi, хто ii наставляв,- батьки, вчителя i все бiльше тi, якi можуть пояснити, розкрити особливостi, переваги i складностi тiСФi чи iншоi професii. Авторитетами тут виступають спецiалiсти в зацiкавленiй областi. А ще книги, фiльми, телепередачi. За тверд