Формування трудових ресурсiв в Украiнi
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?в та дiй. Цiле напрямлена поведiнка людини в соцiальному оточеннi СФ його генетично обумовленою необхiднiстю. Саме цiлеспрямованiсть СФ першим основоположним принципом формування ефективного управлiння будь-якою соцiальною системою. Воно являСФ собою процес виявлення чи встановлення цiлей соцiального обСФкта з доведенням до всiх взаСФмодiючих елементiв системи. Крiм того, безцiльного управлiння в природi не iснуСФ.
3. Трудовi ресурси в свiтi
В останнi десятилiття i США, в багатьох краiнах Захiдноi РДвропи i в Японii затверджуСФться новий погляд на робочу силу як на один iз ключових ресурсiв економiки. Вiн вiдображаСФ реальне пiдвищення ролi людського фактору у виробництвi, збiльшення залежностi виробництва вiд якостi, мотивацii i характер використання робочоi сили в цiлому i окремо кожного робiтника. В економiцi США це виражаСФться, з одного боку, в пiдвищеннi вимог до робочоi сили, з другого в збiльшеннi витрат на розвиток людських ресурсiв з боку держави i особливо приватного бiзнесу.
Конкуренцiя представляСФ одну з найбiльш глибоких по змiсту й ефективно дiючих на соцiально-економiчний розвиток суспiльства категорiй у свiтi ринковоi цивiлiзацii.
Успiх на нацiональному i мiжнародному ринках у рiзних технологiчних сферах i галузях господарства завжди спираСФться на високу якiсть живоi працi.
Особливо слiд зазначити, що в мiру поширення науково-технiчного прогресу i розвитку його усе бiльш складних форм, творча творча роль трудових ресурсiв у пiдвищеннi конкурентних можливостей економiки безупинно зростаСФ. А разом з цим затверджуСФться високий соцiальний i економiчний рiвень зрiлостi суспiльства, його культура i добробут населення [9,51].
Разом з ростом НТП i безпосередньо пiд його впливом конкурентнi зростають можливостi трудових ресурсiв
У процесi формування трудових ресурсiв, як елемента продуктивних сил, економiка разом з установами утворення i виховання закрiплюють у людинi навички i свiдомiсть особливоi значимостi в трудовiй дiяльностi здатностi до економiчноi конкуренцii.
У кожнiй краiнi, де пануСФ ринкова економiка, вiдзначаСФться досить високий i найчастiше зростаючий рiвень витрат ВНП на утворення. Саме ця обставина у вирiшальнiй мерi сприяСФ пiдвищенню потенцiалу загальноi ефективностi трудових ресурсiв i, зокрема , зростанню конкурентноздатностi, що виявляСФться в процесi працi при вдосконаленнi якостi вироблених товарiв i послуг.
Середнiй рiвень витрат на утворення всiх ступенiв у названих краiнах у першiй половинi 90-х рокiв складав приблизно 3,5-4,0% ВНП.
Найбiльш вагомi показники вiдзначенi в США (4,9%), Великобританii ( 6% ) , Фiнляндii ( 7 ,3%) , Данii i Швецii (5,5%), а також в Угорщинi (5%).
Важливо вiдзначити, що витрати на вище утворення в бiльшостi краiн неухильно пiдвищуються. З 1980 по 1992 р. частка ВНП на вище утворення виросла в Канадi i Францii на 17%, у Данii й Угорщинi - на 20%, в РЖспанii - на 40%, у Швецii - на 71%, у Фiнляндii - на 320%[3,56].
У Росii витрати на розвиток утворення в масштабi краiни в останнi роки практично вiдсутнi. Видiлюваних з бюджету на школи i вузи засобiв майже вистачаСФ на комунальний змiст будинкiв навчальних закладiв, заробiтну плату педагогiчному персоналу i стипендii студентам, при тiм, що i тi й iншi виплачуються з багатомiсячними запiзненнями.
Здатнiсть до конкурентноi дiяльностi трудових ресурсiв у Росii, так само як у iндустрiально-развинутих краiнах, формуСФться за принципом триступiнчастого механiзму, але навряд чи можна сказати, що вона йде в Росii, як i на Заходi, по наростючоi, скорiше навпаки.
Рiвень навчання в нашiй середнiй школi, оцiнюСФться поки що мiжнародними органiзацiями як дуже високий, що ми схильнi вiдносити до значноi уваги держави до процесу навчання, особливо в мiських середнiх школах у 60-70-х роках i гарнiй пiдготовцi вчителiв.
За даними Мiжнародноi асоцiацii нашi школярi знають математику i природничi науки в цiлому краще, нiж американськi i бiльшiсть СФвропейських дiтей. Загальний рiвень знань росiйських школярiв у свiтовий табелi про ранги знаходиться приблизно на девятому мiii слiдом за БолгарiСФю, випереджаючи Францiю
Друга ступiнь у Росii, як i в iнших краiнах, включаСФ придбання знань в училищах по пiдготовцi квалiфiкованих робiтникiв, а також у середнiх спецiальних i вищих навчальних закладах, в аспiрантурi. Рiвень знань випускникiв подiбних навчальних закладiв у нашiй краiнi i iхнiй конкурентний потенцiал на цiй стадii нижче, нiж у випускникiв аналогiчних захiдних навчальних закладiв. Бiльш того, вони менш пiдготовленi до сумлiнноi творчоi працi, чим нашi випускники середньоi школи. [9,52].
Справа в тiм, що в Росii на студентiв занадто великий згубний вплив виробничоi практики, що проходить, мимо iхньоi волi, як правило, на технологiчно вiдсталих, з погляду свiтових стандартiв, пiдприСФмствах при поганiй органiзацii працi. На студентiв лягаСФ печатка як правило вкрай низкою професiйноi потенцii майбутньоi роботи.
Авторитетний мiжнародний класифiкатор - Свiтовий економiчний форум (СЕФ), за яким коштуСФ велика група ведучих нацiональних i мiжнародних науково-дослiдних центрiв, додаючи особливе значення в системi утворення викладанню мов, математики i наукових диiиплiн, ставить нашу краiну на 22 мiiе в "свiтовий табелi про ранги" слiдом за Тайванем, але в переди Швецii, Данii i деяких iнших високорозвинених держав.
Разом з тим, з урахуванням негативного впливу в Росii виробництва на процес навчання ?/p>