Формування трудових ресурсiв в Украiнi
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
женнями школярiв, саме засоби масовоi iнформацii стають головними профагiтаторами [8,9].
Головним обСФктом теорii вивчення управлiння суспiльством СФ людина як особистiсть i головна виробнича сила суспiльства. Тому що бiологiчнi задатки людини розвиваються тiльки в соцiальному оточеннi, а анатомо-фiзiологiчнi i психiчнi закономiрностi ii життя носять соцiально обумовлений характер, формуючись i проявляючи себе в певних соцiумах. До них вiдносяться складнi соцiальнi обСФкти, навчившись керувати якими можна створити умови для формування, розвитку i реалiзацii особистостi i ii робочоi сили. Рiзним фазам життя людини вiдповiдають рiзнi соцiальнi обСФкти управлiння.
Фаза формування особистостi i накопичення робочоi сили реалiзовуСФться в основному у сферi освiти, в таких соцiальних обСФктах, як дитячi садочки, школи, гiмназii, лiцеi, ПТУ, технiкуми, iнститути, унiверситети. Цi обСФкти складають базовий рiвень освiти, рiзносторонньо розвиваючи особистiсть i формуючи певний потенцiал робочоi сили певного ступеня квалiфiкацii. Значно впливаСФ на вибiр майбутньоi професii школа, коледж, лiцей чи гiмназiя. Сьогоднi навчальний процес настiльки заформалiзований, що школяр перестаСФ вiдчувати себе складовою частиною колектива. Школа поступово втратила присутню iй демократичнiсть [1,60].Таким самовираженням в школi довгий час було хороше навчання, суспiльна праця. Не забезпечуСФться в школi i свiдома диiиплiна, самодiяльнiсть.
Органiзацiя процесу навчання страждаСФ байдужiстю до дiтей. В результатi, як показують соцiологiчнi дослiдження, до 8-го класу пiзнавальний iнтерес зберiгаСФться тiльки у третини дiтей. Велика роль успiшноi роботи школи належить майстерностi педагога, вмiнню спiлкуватися з учнями. Це не може не вiдобразитися на якостi шкiльноi освiти в цiлому, рiвнi теоретичноi пiдготовки учнiв, володiння ними науковими навиками виробництва[1,61]Але не слiд забувати, що головне, що дозволить стати студентом вузу, а в майбутньому спецiалiстом, повиннi бути знання, рiвень пiдготовки до подальшого навчання[183]. Вчителi, проводячи факультативнi заняття по власному предмету, кажуть, що виконують роботу по професiональнiй орiСФнтацii школярiв[8,9].
Друга фаза як природнСФ продовження першоi фаза розвитку особистостi i реалiзацii потенцiалу робочоi сили. Вона реалiзовуСФться в сферi трудовоi дiяльностi людини, на обСФктах, якi забезпечують ii економiчне iснування: пiдприСФмствах, органiзацiях, фiрмах, закладах, тобто там, де людина працюСФ.
Третя фаза в життi людини це фаза розвитку особистостi за рахунок вiльного часу i вiдновлення (збереження) робочоi сили. РеалiзуСФться ця фаза у рекреацiйнiй (вiдтворювальнiй) сферi життСФдiяльностi людини, яка залежить вiд умов життя i вiдпочинку по мiiю проживання, можливостi нормального просування, в першу чергу в транспортi, наявностi обслуговуючоi iнфраструктури, яка економить час i нерви при купiвлi товарiв, отриманнi рiзного роду послуг.
Освiта не обовязково повинна трактуватись як незалежна змiнна. Рiвень освiти залежить певною мiрою вiд природних здiбностей людини (тобто його генетичного фонду) та умов його виховання у сiмi. Освiта, вiдповiдно, може виступати лише як посередник мiж цими обСФктивними чинниками та заробiтною платою[221].
Престиж...Деякi вважають, що престиж професii СФ вiчний i незмiнний. Але людськi привязаностi не завжди бувають постiйними. Професiя обираСФться для себе. РЖ якщо розраховувати не на себе, а на суспiльну думку, то вона може сильно пiдвести.
ВпливаСФ на формування трудових ресурсiв сiмя. Адже сiмейне виховання це одна iз форм суспiльного виховання. Чим органiчнiше вони, тАЮзливаютьсятАЭ, тим глибше спiвпадають прагнення сiмi, ii iдеалiв з цiлями i намiрами суспiльства i суспiльного виховання, тим надiйнiше майбутнСФ дитини, i життСФвi твердження i трудовi дороги. [838]. Надмiрна опiка батькiв, родичiв, близьких один iз барСФрiв, адже вона викликаСФ пасивнiсть, iнертнiсть i в кiнцi-кiнцiв навiть невмiння мислити аналiзувати, приймати рiшення, вибирати свою дорогу, тобто вiдчувати себе громадянином з певними правами та обовязками[840]. Соцiальнi обСФкти цих чотирьох сфер повнiстю тАЮпокриваютьтАЭ фази формування, розвитку i реалiзацii особистостi i ii робочоi сили, охоплюючи всi сфери життСФдiяльностi людини.
Немало важливим фактором СФ обiзнанiсть, знання, - знання вимог працi: чи буде вона ручною, чи з використанням механiчного, автоматизованого обладнання? Необхiдно також знати, яких спецiальних здiбностей потребуСФ обрана професiя i чи немаСФ вона певних медичних протипоказань[842].
ЖиттСФва мета людини, без сумнiву, не зводиться лише до ситного i комфортного життя. Глибока криза управлiннi сьогоднi це передусiм криза людських вiдносин, напiвголодна людина самовиражаСФться зовсiм не по тим правилам, не тими методами, якi характернi для цивiлiзованого суспiльства. Тим не менше найвища цiль людини заключаСФться у втiленнi свого справжнього призначення, самореалiзацii, самовираженнi, iнакше кажучи, самоуправлiннi. Життя показуСФ, що реалiзацiя потенцiалу iндивiда в значнiй мiрi залежить вiд ситуацii. Звiдси необхiднiсть створення можливостей для самореалiзацii працiвникiв i прояв ними своiх потенцiйних здiбностей, тобто для самоуправлiння. Ефективнiсть пiдприСФмства як системи залежить в першу чергу вiд головного виду його ресурсiв людини.
Цiлеспрямованiсть як закономiрнiсть поведiнки притаманне людинi i займаСФ головне мiiе у формуваннi його конкретних вчинк?/p>