Форми державного управлiння
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
помогою iндивiдуальних справ та питань щодо конкретних осiб (особи), виникнення персонiфiкованих адмiнiстративних правовiдносин, зумовлених цими актами. Рiзновидом iндивiдуальних актiв СФ правоохороннi, юрисдикцiйнi рiшення.
За юридичними наслiдками iндивiдуальнi акти можуть бути:
а) зобовязуючими;
б) забороняючими;
в) правоуповноважуючими;
г) такими, якi мiстять вiдмови.
Такi акти не тiльки мiстять точно визначенi й персонiфiкованi юридичнi приписи, а й завжди вiдiграють роль юридичних фактiв, з якими повязуються виникнення, змiна та припинення конкретних адмiнiстративно-правових вiдносин.
Говорячи про правозастосовчий характер iндивiдуальних актiв управлiння, не можна применшувати iх певне регулююче значення. Адже iндивiдуальнi акти на основi та в межах приписiв, що мiстяться в нормативних актах, регламентують тi чи iншi управлiнськi вiдносини. Але на вiдмiну вiд нормативних актiв, якi регулюють будь-якi управлiнськi вiдносини, iндивiдуальнi акти управлiння завжди регулюють конкретно визначенi вiдносини.
Наступним видом, видiленим за критерiСФм юридичноi природи актiв, СФ змiшанi (комплекснi) акти управлiння, якi мiстять разом з нормами права iндивiдуальнi приписи та рiшення щодо конкретних управлiнських справ.
За критерiСФм субСФктiв, якi мають право видавати чи приймати правовi акти управлiння, розрiзняють: акти Кабiнету Мiнiстрiв Украiни; акти центральних органiв виконавчоi влади; акти мiiевих органiв виконавчоi влади. Крiм того, за цим критерiСФм в окрему категорiю правових актiв управлiння можна видiлити акти Ради мiнiстрiв Автономноi Республiки Крим.
Якщо ж розумiти державне управлiння не лише як дiяльнiсть органiв виконавчоi влади та iх посадових осiб, а й дiяльнiсть iнших субСФктiв державного управлiння, то до правових актiв управлiння мають бути також вiднесенi:
- акти Президента Украiни;
- акти керiвникiв апарату будь-яких державних органiв при здiйсненнi ним управлiнськоi дiяльностi щодо службовцiв апарату вiдповiдних органiв;
- акти адмiнiстрацiй (органiв управлiння) державних пiдприСФмств, установ, органiзацiй (переважно у формi наказiв i розпоряджень iх керiвникiв).
За критерiСФм юридичноi форми вираження правовi акти управлiння подiляються на: постанови; розпорядження; накази; iнструкцii; правила; положення.
За критерiСФм сфери дii правовi акти управлiння подiляються на: акти управлiння, що дiють на всiй територii держави, на територii спецiального округу чи особливоi режимноi територii; акти, що дiють в межах сфери, галузi державного управлiння, регiону та в межах органу чи органiзацii; акти, дiя яких поширюСФться на певне коло органiзацiй чи громадян.
За порядком прийняття адмiнiстративно-правових актiв видiляють акти, якi приймаються: СФдиноначально; колегiально; спiльно двома або бiльше субСФктами; за узгодженням.
За критерiСФм повязаностi адресатiв iз субСФктом видання актiв видiляють: акти, адресованi безпосередньо пiдлеглим субСФктам; акти, адресованi обСФктам у сферi iх функцiонального впливу; акти з невизначеним колом адресатiв; акти з iндивiдуально визначеними (персонiфiкованими) адресатами.
За критерiСФм форми волевиявлення акти управлiння подiляються на:
- письмовi акти, якi СФ рiзновидом службових документiв;
- уснi акти управлiння, що переважно використовуються при безпосередньому керiвництвi виробничою дiяльнiстю, для забезпечення громадськоi безпеки, на транспортi, у вiйськових формуваннях тощо.
Залежно вiд моменту початку дii необхiдно розрiзняти акти управлiння, якi вступають в силу:
а) негайно з дати пiдписання, прийняття;
б) з дати, вказаноi в самому актi;
в) в строк, вказаний в iншому актi;
г) пiсля державноi реСФстрацii;
д) пiсля офiцiйного доведення до вiдома населення у встановленому порядку.
За критерiСФм обсягу повноважень субСФкта видання акту розрiзняються:
- дискрецiйнi акти управлiння, що приймаються на вiльний розсуд органу, посадовоi особи, без необхiдностi iх узгодження з будь-ким;
- акти, котрi приймаються на основi альтернативних повноважень, що дають субСФкту можливiсть вибору одного з декiлькох названих у нормi права варiантiв;
- так званi акти повязаноi адмiнiстрацii, що приймаються за вiдсутностi можливостi вибору.
Отже, найбiльш унiверсальною та практично значущою СФ класифiкацiя правових актiв управлiння вiдповiдно до критерiiв юридичноi природи, субСФктiв видання та юридичноi форми вираження, оскiльки саме цi критерii СФ достатньо узагальнюючими, охоплюють майже всi iншi ознаки актiв.
2.3 Вимоги до правових актiв управлiння
З юридичноi точки зору, тiльки розробити та прийняти якiсний правовий акт управлiння зовсiм недостатньо. Незважаючи на всю складнiсть та вiдповiдальнiсть даного етапу, котрий СФ, власне кажучи, початком складного процесу управлiнськоi дiяльностi, головним у даному процесi СФ забезпечення своСФчасноi та ефективноi реалiзацii акту управлiння. З урахуванням так званоi презумпцii дiйсностi (правильностi) чинних правових, актiв управлiння iхня дiя повязана з отриманням низки вимог до них.
Вимоги до правових актiв управлiння рiзнорiднi за своСФю суттю i тому потребують певноi класифiкацii.
Деякi ученi вказують на необхiднiсть розмежування таких вимог за iх змiстом: