Форми державного управлiння
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
В°вових норм, виникнення та змiну адмiнiстративно-правових вiдносин з метою здiйснення завдань та функцiй у сферi виконавчоi влади. Шляхом видання такого акту орган (посадова особа) вирiшуСФ те чи iнше питання (загальне чи iндивiдуальне), яке виникаСФ у проносi його дiяльностi, в iнтересах реалiзацii завдань та функцiй виконавчоi влади.
У спецiальному дослiдженнi проблематики актiв управлiння було визначено, що правовi акти управлiння як польовi владнi дii державних органiв та органiв деяких громадських органiзацiй, спрямованi на виконання законiв у процесi виконання функцiй державного управлiння, на встановлення, змiну та припинення правових норм або на виникнення, змiну чи припинення конкретних правовiдносин. Цi дii iнодi виражаються у формi усних настанов, але i вони оформляються документами.
У сучасних джерелах найчастiше акт державного управлiння визначають як офiцiйний припис, що заснований на законi, прийнятий субСФктом управлiння на будь-якому рiвнi державноi iСФрархii в порядку одностороннього волевиявлення i в межах його компетенцii з додержанням встановленоi процедури та форми i тягне за собою певнi юридичнi наслiдки.
За такого пiдходу правовий акт управлiння виглядаСФ як засноване на законi одностороннСФ юридично-владне волевиявлення уповноваженого субСФкта виконавчоi влади, спрямоване на встановлення адмiнiстративно-правових норм або виникнення, змiну чи припинення адмiнiстративно-правових вiдносин з метою реалiзацii виконавчоi влади.
Характерними ознаками правового акту управлiння СФ:
1)пiдзаконнiсть, яка означаСФ, що акт управлiння видаСФться на пiдставi та на виконання закону i вiдповiдно до актiв вищестоящих органiв виконавчоi влади;
2)обовязковiсть (iмперативнiсть), яка означаСФ, що акт зобовязанi виконувати всi фiзичнi та юридичнi особи, яким вiн адресований; iгнорування правових актiв управлiння, iх недотримання, перешкоджання реалiзацii тягне за собою застосування до винноi особи заходiв вiдповiдальностi;
- правомочнiсть, тобто акти управлiння видаються органами виконавчоi влади вiдповiдно до характеру та в межах наданоi iм компетенцii;
- офiцiйнiсть, що полягаСФ у виданнi акту вiд iменi органу держави,
повноваження якого саме на видання акту такого виду (форми)
закрiплене КонституцiСФю та законами Украiни; - одностороннiсть, тобто акт СФ результатом юридично-владного волевиявлення вiдповiдного субСФкта, що його видав;
- належна оформленiсть, яка означаСФ, що акт управлiння СФ письмовим документом певного виду, пiдготовленим за правилами юридичноi технiки та виданим з дотриманням нормативно встановлених процедур.
Отже, правовий акт управлiння це офiцiйно оформлений результат волевиявлення органiв виконавчоi влади (та iнших субСФктiв державного управлiння), здiйснюваний в односторонньому порядку з дотриманням встановленоi процедури i спрямований на виникнення певних юридичних наслiдкiв.
Оскiльки правовi акти управлiння досить чисельнi та рiзноманiтнi, велике теоретичне i практичне значення маСФ iх класифiкацiя.
2.2 Види правових актiв управлiння
В адмiнiстративно-правовiй науцi розподiл правових актiв управлiння на види здiйснюСФться за рiзними критерiями (ознаками).
За критерiСФм юридичноi природи (юридичними властивостями) розрiзняють нормативнi, iндивiдуальнi (iнодi iх називають ненормативнi, правозастосовчi) i змiшанi (комплекснi) акти управлiння. Таке розмежування правових актiв управлiння зумовлено виокремленням таких загальних функцiй держави, в тому числi дiяльностi органiв виконавчоi влади, як правотворча (право установча) та правозастосовча функцii.
Нормативнi акти управлiння це правовi акти управлiння, якi встановлюють, змiнюють або скасовують правовi норми. Нормативнi акти мiстять адмiнiстративно-правовi норми, якi встановлюють загальнi правила регулювання однотипних вiдносин у сферi виконавчоi влади, розрахованi на тривале застосування та не мають конкретного адресата. Саме у нормативних актах виявляСФться регулятивна роль адмiнiстративного права.
Нормативнi акти управлiння СФ найбiльш мiстким вираженням реалiзацii виконавчоi влади, оскiльки саме через них вiдбуваСФться пiдзаконна адмiнiстративна нормотворчiсть. Нормативнi акти встановлюють конкретнi права, обовязки, вiдповiдальнiсть учасникiв адмiнiстративно-правових вiдносин. У них часто мiстяться обмеження i заборони, зумовленi специфiкою сфери управлiння. Вони формують основи взаСФмодii рiзних субСФктiв управлiння (наприклад, шляхом встановлення певного адмiнiстративно-правового режиму), передбачають юридичнi гарантii забезпечення законностi й диiиплiни в управлiннi.
В особливу категорiю нормативних актiв управлiння виокремлюються: акти, за допомогою яких затверджуються рiзнi правила, положення, iнструкцii, що мiстять правовi норми; акти, що втратили чиннiсть, ранiше виданi акти чи iх окремi пункти. Вони, безумовно, СФ нормативними, хоч i мають в певному розумiннi допомiжне значення. Зважаючи на це, окремi дослiдники i називали iх актами нормативно-допомiжного значення.
РЖндивiдуальнi акти управлiння це акти, якi стосуються конкретних осiб, iх прав i обовязкiв. Характерною рисою iндивiдуальних актiв управлiння СФ iх очевидний правозастосовчий характер. Головне в них актах конкретнiсть, тобто вирiшення з iх до