Фольклор, як форма iснування духовноi культури
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?i, львiвськi, харкiвськi, рiвненськi, волинськi вищi школи через роботу фольклорних експедицiй планомiрно обстежують вiдповiдно захiдноукраiнськi землi, областi Центральноi та Схiдноi Украiни.
У бiблiотеках тiльки за 1995 р. СФ немало збiрникiв пiсень з рiзних регiонiв, серед яких тАЮНаспiвала мати. Пiсенний свiт О. ДовженкатАЭ (К.: тАЮМузична УкраiнатАЭ). У цьому виданнi вперше публiкуються всi пiснi з рукописного зошита письменника, якi формували своСФрiдне свiтобачення великого майстра. У примiтках додаються вiдповiднi пояснення: мiiе та час запису пiсень, спогади землякiв та друзiв О. Довженка, цитати з його творiв, у яких використано ту чи iншу пiсню.
Ще два збiрники тАЮСпiваСФ веснянкатАЭ (70 зразкiв народно-пiсенноi творчостi з репертуару фольклорного гурту тАЮВеснянка" (м. Рiвне), якi упорядкував невтомний збирач пiсенного фольклору В. Ковальчук) та фольклорний зошит тАЮПiснi - обереги Прибужжя", м. Миколаiв. Цей зошит вiдкриваСФ нову серiю педагогiчноi бiблiотеки тАЮУкраiнська нацiональна школа-родинатАЭ Миколаiвського обласного iнституту удосконалення вчителiв, - центру украiнознавства у м. МиколаСФвi. Трапляються i видання з голосу однiСФi людини, як-от тАЮЛюлi, люлi, люлi-са. Народнi колисанки i забавлянки з голосу Антонiни ГолентюктАЭ (Луцьк, 1998) [6, 139]. ОднiСФю з найкращих робiт останнiх рокiв СФ видання колективу харкiвських мистецько-освiтнiх та наукових закладiв разом з РЖнститутом мистецтвознавства, фольклористики i етнологii iм. М. Рильського НАН Украiни пiд назвою тАЮДзига. Украiнськi дитячi й молодечi народнi iгри та розваги" (Харкiв: Друк, 1999). За словами Миколи Жулинського - це перша спроба узагальненоi подачi джерельного етнографiчно-лiтературного матерiалу..., своСФрiдна енциклопедiя автентичних украiнських iгор i водночас як цiкавий варiант нестереотипного захопливого практичного посiбника, позбавленого нудного менторства й уже звичного педагогiчного штампу. Справдi захоплюСФшся авторською розробкою, спектром народних iгор через обрядове коло разом з пiснею i танком чи хороводом (якi теж потребують пильноi уваги), грою словом (лiчилки, веселики, скоромовки, небилицi) та унiкальною класифiкацiСФю народних iгор за вiковою категорiСФю школярiв, за характером органiзацii фiзичноi дiяльностi, за предметно-жанровими ознаками тощотАЭ.
РЖ, нарештi, ще один живий струмiнь у фольклорно-iсторичному процесi нашого народу, який висвiтлюСФ мистецьке життя одного села Сахнiвки (тепер Ленiнiвка), що на Чернiгiвщинi. Книжка називаСФться тАЮПеретик", видана товариством тАЮЧернiгiвське земляцтво" (К., 2000). Автори - Надiя Данилевська, учитель-методист з украiнознавства школи № 186 м. КиСФва та Микола Ткач, доцент Киiвського нацiонального унiверситету культури i мистецтва. Книжка охоплюСФ пласти культури села в широкому розрiзi: iсторичне минуле його назви, географiчне положення, пiсенний фольклор (родинно-побутовi, колядки, щедрiвки, самобутнi веснянки тощо), узори вишивок, сповненi розмаiттям символiв та мiфопоетичних образiв, що поСФднують у собi християнськi та дохристиянськi мотиви, сiмейнi i родиннi свiтлини жителiв, iхнi оповiдки про своСФ життя-буття мiiевою говiркою, казки та легенди, перекази, прикмети, сахнiвськi звичаi та обряди i навiть короткий словник.
У СФвропейських народiв етнiчна музика збереглася лише в письмових джерелах, тому вони з глибоким iнтересом вивчають фольклор iнших народiв, зокрема, украiнського. Украiнцi ще мають унiкальну можливiсть спостерiгати свою автентичну музичну культуру в живому звучаннi сiльських хорiв та iнструментальних капел, але, на жаль, автентичне виконання етнiчноi музики селянами - природними носiями звичаiв i традицiй - на наших очах завершуСФ тисячолiтню епоху свого iснування i нащадки цих носiiв перестали наслiдувати iх. З другого боку, народилася цiла низка гуртiв i солiстiв, якi ставлять собi за мету максимально точно вiдтворювати обрану манеру спiву. Гурти тАЮДревотАЭ (Киiв), тАЮМуравський шляхтАЭ (Харкiв), гурт тАЮВолодар", тАЮНадобридень", колективи "Горина" (Рiвне), "Веснянка" (Рiвне) у своСФму репертуарi виконують те, що почули у власних етнографiчних експедицiях.
На зламi тисячолiть зявилася можливiсть збереження унiкальних архiвiв шляхом переведення iх у цифровi технологii, видання серiй аудiо та мультимедiйних компакт-дискiв, створення постiйно дiючоi iнтернет-сторiнки украiнського традицiйного фольклору з вiдповiдною паспортизацiСФю матерiалу. Громадська органiзацiя тАЮАрт Екзистенцiя" у спiвпрацi з Мистецькою агенцiСФю тАЮАрт Велес" (художнiй керiвник Василь Вовкун), украiнсько-британським пiдприСФмством тАЮКомора" та каналом тАЮ1+1тАЭ започаткували проект тАЮМоя УкраiнатАЭ, головним завданням якого СФ записи украiнського автентичного фольклору - основи сучасноi культури великоi СФвропейськоi нацii у цiлiсному культурно-побутовому контекстi. Компакт-диск тАЮБервитАЭ (2001) СФ першим iз цiСФi серii, адресований учням, студентам, викладачам та всiм шанувальникам справжнього мистецтва. Далi були чудовi компакт-диски тАЮЗелений шум Полiсся" (2002), декiлька видань тАЮКиiвська Русь. Украiнський автентичний фольклор", ("Арт Велес", 2002), тАЮНад рiчкою Карайцем", пiсенна традицiя села Рiвне Мурованокуриловецького району Вiнницькоi областi, тАЮКобзарсько-лiрницька традицiя. Тарас Компанiченко. Народна бандура та лiратАЭ (2002).
ОбСФднання тАЮОберiг ХХI" разом зi студiСФю звукозапису тАЮАркадiятАЭ при Нацiональнiй спiлцi композиторiв теж докладають немало зусиль для пропаганди украiнськоi народноi пiснi