Фольклор, як форма iснування духовноi культури
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?осовно специфiки змiсту жниварських пiсень Захiдного Полiсся помiчено, що вони особливо не вiдрiзняються вiд тих, якi побутують на рештi територii iх поширення. Адже у цей перiод (не залежно вiд регiону) природним СФ оспiвування процесу збирання врожаю, висловлення бажань швидшого закiнчення роботи та повернення додому, апелювання до господарiв мотивами iх вихваляння та спрямування до них прохань про вiддяку за виконану роботу тощо. Проте, особливо не вирiзняючись тематично, фольклор дослiджуваного регiону маСФ вiдмiнний, власне захiднополiський репертуар у висловленнi загальних украiнських змiстово-тематичних прiоритетiв.
Традицiйна зимова календарна обрядовiсть
У зимовому циклi населення цього краю до сьогоднi зберiгся цiлий ряд своСФрiдних обрядодiй. Окремi з них виявляють архаiчний звязок iз волочебними обрядами, пiдтверджуючи iх первiсне тАЮнезимове" походження. Така ж ТСенеза простежуСФться i на рiвнi фольклорних текстiв.
Найпоказовiша вiдмiнна риса зимового календарно-обрядового фольклору Захiдного Полiсся полягаСФ в тому, що визначальною для цих теренiв СФ традицiя виконання щедрiвок. Показово, що за частотнiстю виконання окремих пiсенних текстiв та територiСФю поширення щедрiвки так само перевершують колядкову традицiю. На Рiздво на Захiдному Полiссi колядок свiтського змiсту майже не виконують. У цi днi, як правило, звучали коляди - пiснi релiгiйного спрямування, якi ще прийнято називати кантами або псалмами.
Показовою ознакою зимових обрядових пiсень СФ вiдображення у iх змiстi господарських уподобань полiщукiв. Найстiйкiше вiдомостi щодо регiональноi специфiки господарювання збереженi у текстовiй канвi щедрiвок. Вiтальнi пiснi переконливо засвiдчують рiльницьку специфiку господарства Захiдного Полiсся. Лише деiнде трапляються мотиви зi скотарським розумiнням достатку.
У колядках, якi зазвичай адресувалися незамiжнiй молодi, домiнують не господарськi мотиви, а вихваляння доблестей та чеснот дочок i синiв господаря, мотиви вибору пари та пошлюблення. У межах регiону основна тема цих пiсень - мандрiвки парубкiв у пошуках шлюбноi пари, що свiдчить про генетичний звязок змiсту поезii iз волочебною традицiСФю.
Особливiстю побутування календарно-обрядового фольклору на Захiдному Полiссi можна вважати доволi помiтну невизначенiсть жанрових меж та варiантнiсть видових номiнацiй. Особливою мiрою це стосуСФться весняного фольклору.
Проведений аналiз стану збереження та характеру побутування календарно-обрядового фольклору Захiдного Полiсся в сучасних умовах показав, що з кожним роком записати повний текст календарноi пiснi стаСФ дедалi важче. Разом зi старшим поколiнням захiдних полiщукiв, яке застало календарну поезiю ще в ii активному побутуваннi (а вiдтак тексти були вiдомi респондентам широкого загалу та рiзного вiку), вiдходить у небуття i значна кiлькiсть пiсень. Перейшовши до пасивноi форми функцiонування, чимало автентичних текстiв календарно-обрядових пiсень вже не передаСФться вiд поколiння до поколiння i з часом зникаСФ зовсiм. Почасти репертуар захiдних полiщукiв (особливо молодшого поколiння) поповнюСФться за рахунок привнесених, запозичених текстiв [1, 68].
Утiм, навiть при переходi фольклорних текстiв у пасивну память, жанрова структура залишаСФться незмiнною. Якiсь новi тексти можуть запозичуватися завдяки вторинним джерелам, не внаслiдок безпосередньоi форми передачi, але усвiдомлення iх нетрадицiйностi серед респондентiв зберiгаСФться й iнформацiя про це передаСФться вiд поколiння до поколiння (такi пiснi зазвичай маркуються виконавцями як тАЮтеперишнятАЭ, тАЮшкольнатАЭ).
7. Розвиток та репрезентаця фольклору в умовах сьогодення
Починаючи з 50-х ХХ ст. рокiв, музична фольклористика переживаСФ нелегкi часи. Нечисленнi iдеологiзованi видання, наповненi передруками зi старих публiкацiй, пiдробки, фальсифiкацii, пiснi на замовлення про вождiв революцii заповнили сторiнки рiзних збiрникiв. Наукове упорядкування, звичайно, було вiдсутнСФ бiльше 20-ти рокiв пiдряд, до того часу, коли РЖнститут мистецтвознавства, фольклору та етнографii АН УРСР, керований М. Рильським, починаСФ роботу над виданням серii тАЮУкраiнська народна творчiсть", перший том якоi пiд назвою тАЮРЖсторичнi пiснi" вийшов у 1961 р. (на сьогоднi видано понад 20 томiв) виключно у словесному текстi викладу.
Цiкавим видаСФться тАЬНарис iсторii украiнськоi музики Андрiя ОльховськоготАЭ, колишнього професора Киiвськоi державноi консерваторii iм. П.РЖ. Чайковського, перше видання якого загинуло на початку вiйни у 1941 р. РЖ лише з третьоi спроби за новою авторською редакцiСФю тАЬНарис..." публiкуСФться у 2003 р. у КиСФвi пiд науковою редакцiСФю доктора мистецтвознавства Л. Корнiй та доктора фiлологiчних наук Г. Пiвторака. Вперше в украiнськiй музичнiй iсторiографii автор намагаСФться широко подати розвиток музики не iзольовано, а в iсторичному та частково в загальнокультурному контекстi, а також комплексно охопити рiзнi музичнi явища - музичну творчiсть, музичне життя й освiту [6, 138].
За перiод незалежностi Украiни помiтно пожвавилася робота з виданням рiзних наукових i популярних збiрок, пiсенникiв, посiбникiв. Зявилися приватнi зiбрання любителiв фольклору, запрацювали лабораторii фольклору у рiзних освiтнiх закладах. На Кубанi, колишнiх украiнських землях, на початку 90-х зявляСФться серiя збiрникiв тАЮПесни кубанских казаков" за редакцiСФю головного диригента Кубанського козачого хору В.Г. Захарченка. Киiвсь?/p>