Фольклор, як форма iснування духовноi культури
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?iдного Полiсся, весняноi поезii зосiбна [2, 76].
ОднiСФю з показових специфiчних ознак захiднополiського весняного фольклору, на якiй неодноразово наголошували дослiдники, СФ поширенiсть вузьколокальних назв на означення жанрових рiзновидiв. Серед таких - тАЮгородала", тАЮцарiвнитАЭ, тАЮстастурки", тАЮпоколi", тАЮрогульки" та iн. Генологiчна атрибуцiя захiднополiських весняних пiсень характерна ще й тим, що, попри переважаючу традицiю номiнування респондентами весняних пiсень тАЮвеснянками" (як найбiльш вiдомоi та загальноi назви), однi тексти не виходять за межi цiСФi традицii, iншi ж можуть мати паралельнi номiнацii (наприклад, тАЮвеснянки-рогулькитАЭ). Остання тенденцiя бiльше стосуСФться пiсень пiслявеликоднього перiоду, якi у планi окреслення жанру номiнацiСФю тАЮвеснянка" на Захiдному Полiссi значно поступаються пiсням ранньовесняного циклу.
Оригiнальною та, вочевидь, доволi архаiчною особливiстю весняних пiсень на Захiдному Полiссi СФ поодиноко збереженi до сьогоднi вiдомостi про приурочування виконання веснянок-закличок до свята Юрiя (це знову ж таки при тому, що власне юрiвських пiсень на Захiдному Полiссi, як i на рештi етнiчноi украiнськоi територii, майже не знають).
Особливiстю весняноi пiсенностi регiону СФ виконання текстiв глумливого змiсту, якi, як правило, маркуються як купальськi. Через малу популярнiсть (а часто й вiдсутнiсть) купальськоi традицii тут вони значаться в ролi весняних.
Вiдмiнною рисою захiднополiського весняного фольклору СФ спорадичнiсть поширення весняних пiсень аграрного спрямування. Тим часом прiоритетною у змiстi весняних пiсень Захiдного Полiсся виявляСФться не аграрна, як у бiльшостi регiонiв Украiни, а шлюбна тематика.
ОднiСФю з архаiчних особливостей календарно-обрядовоi пiсенностi Захiдного Полiсся СФ ii перегуки iз сучасними зимовими посiвальними вiршами, вiтально-величальною поезiСФю (колядками та щедрiвками), виконання яких давнiше припадало не на зимовий перiод, а на весну.
Часову регламентацiю звучання календарноi пiснi до певноi мiри (принаймнi на регiональному тлi) визначаСФ специфiка iх складоритмiчноi органiзацii.
Веснянi пiснi (тАЮОй ти, Весно краснатАЭ, тАЮА вже весна краснатАЭ та под) виконуються в першу половину весни (тобто в довеликоднiй перiод). Певною лабiльнiстю виконання позначенi веснянi пiснi iз семи - та восьмискладовим рядком. Вони простежуються як у ранньовесняному репертуарi, так i в пiслявеликодньому. Тi ж тексти, будова яких визначаСФться девяти - та дванадцятискладовим рядком, на теренах Захiдного Полiсся традицiйно виконуються в пiзнiй весняний перiод. Тим-то на Захiдному Полiссi вони найчастiше контамiнуються iз тАЮкупалами" та петрiвками.
Лiтнiй фольклор на Захiдному Полiссi, крiм загальноукраiнських русальних, купальських, петрiвчаних, жниварських, представлений ще специфiчними тАЮягiдними" пiснями - тими, що виконувалися тАЮв СФгодахтАЭ, тобто пiд час збирання чорниць. Кожен iз цих жанрiв, крiм загальнонацiональних, маСФ й ряд своСФрiдних регiональних характеристик. Вони стосуються змiсту, форми, особливостей побутування, районування, збереження тощо.
Русальна пiсеннiсть на Захiдному Полiссi, як i по Украiнi в цiлому, представлена поодинокими зразками. У народному календарi автохтонiв русальна традицiя вiдображена головно на рiвнi мiфологiчних вiрувань.
Свою регiональну специфiку маСФ й купальська пiсеннiсть. Попри висновки окремих етномузикологiв про те, що Полiсся з огляду на збереженiсть тут старовинних наспiвiв може вважатися батькiвщиною купальських пiсень, нi кiлькiсть зафiксованих пiсенних творiв, нi iх номiнування та вiдображення у iхньому змiстi купальських обрядодiй говорити про закоренiлiсть купальськоi обрядовостi та пiсенностi на захiднополiських теренах не даСФ пiдстав.
У текстах захiднополiських купальських пiсень добре збереженим виявляСФться шлюбно-еротичний, соромiцький змiст, який генетично лучиться до звичаю, вiдомого на Захiдному Полiссi пiд назвою тАЮгiрок".
Малопоширеною на Захiдному Полiссi СФ традицiя виконання петрiвчаних пiсень. Найвiдомiша iз них - тАЮМаленька нiчка Петрiвочка". Проте навiть вона не вирiзняСФться однозначнiстю номiнативного означення. Найстiйкiше генологiчнi коливання виявляються мiж петрiвчаними - купальськими - ягiдними пiснями. З огляду на малочисельнiсть петрiвчаних пiсень на Захiдному Полiссi, iх функцiю тут перебирають на себе напливовi пiснi, якi респонденти вiдносять також до петрiвок.
Оригiнальним явищем фольклору Захiдного Полiсся СФ побутування пiсень, виконуваних пiд час збирання ягiд, т. зв. тАЮягiдних". СвоСФрiднiсть iх полягаСФ в тому, що, з огляду на широкi рамки функцiонування (виконувались вiд Купала до Петра), вони характеризуються строкатiстю та розмаiттям текстового наповнення. Пiд час збирання ягiд могли виконуватись власне ягiднi пiснi (якi у своСФму змiстi вiдображали процес працi ягiдниць), або такi, якi ягiдними можна вважати лише з функцiонального погляду (в цiй ролi виступають як календарнi, так i лiричнi пiснi) [2, 77].
Ряд специфiчних ознак маСФ й жниварський фольклор Захiдного Полiсся.
Показова прикмета фольклору цього календарного перiоду в регiонi - добра збереженiсть жнивних та обжинкових пiсень при майже повнiй вiдсутностi зажинкових. РЖнiцiальний етап процесу жнивування функцiонуСФ головно на рiвнi обрядодiй. Причому у дiйствах, що вiдбуваються на полi пiд час зажинок, яскраво виражених регiональних характеристик не проявляСФться.
С?/p>