Фінансові аспекти управління капітальними інвестиціями
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
?ва. При цьому власники або учасники підприємства формують його з огляду на власні фінансові можливості і в розмірі, достатньому для виконання тієї діяльності, заради якої воно створюється.
Фонди власних коштів (амортизаційний фонд, ремонтний фонд, фонд розвитку виробництва, резервний фонд, страхові резерви тощо) можуть формуватися без зміни статутного фонду. По суті вони є відкладеним прибутком, що формується і використовується за рішенням органів
управління підприємства. Винятком є резервний фонд, вимоги до формування якого визначено законодавством.
Нерозподілений прибуток як джерело фінансування відділяється від власного капіталу тільки тому, що ще не відомо, чи буде він приєднаний до нього. Рішення по прибутку приймається органом управління підприємства.
Позиковий капітал характеризується тим, що має бути повернутий в певні строки.
Державні субсидії теж можуть розглядатися як джерело фінансування проекту, якщо такі субсидії передбачено рішенням державних органів.
При використанні позичкового капіталу, важливою моментом є складання плану отримання і повернення позичених коштів, процентів за них та ін, тобто розробляється графік надання фінансової підтримки (сума, рік, квартал) та графік повернення фінансової підтримки й відсотків за нею (сума та термін).
Потребу в додаткових інвестиціях, якщо вони необхідні, для фірми необхідно відобразити в плановому балансі. В частині „Активи" вказуються об'єкти інвестування, тобто на що потрібні кошти, а в частині „Пасиви" робиться повних опис джерел фінансування. І в активі і в пасиві вказується рік необхідного внесення коштів, наприклад:
Актив ($)Пасив ($)Потреба в інвестиціях2003Джерела фінансування20031Основні засоби500001Власні кошти410002Оборотний капітал10002Інші джерела фінансування500003Запаси і витрати40000Всього: потреба в додаткових інвестиціях
Плануючи розвиток виробництва необхідно звернути увагу на зміну таких показників:
- Планова динаміка виручки від реалізації по роках дії проекту;
- Обґрунтування витрат грошових коштів, куди входять такі витрати:
Амортизація - поступове віднесення витрат на придбання основних фондів та нематеріальних активів, виготовлення або поліпшення їх, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань. [2];
Собівартість - поточні витрати виробництва то обігу, реалізації продукції, перераховані в грошовому виразі. Включають матеріальні витрати, амортизацію основних засобів, заробітну плату основного та допоміжного персоналу, інші витрати, безпосередньо пов'язані, обумовлені виробництвом і реалізацією даного виду та обсягу продукції. [56];
Непрямі витрати - витрати, що супроводжують основне виробництво, але не пов'язані з ним безпосередньо. Вони не включаються у вартість праці та матеріалів. Це витрати на утримання та експлуатацію основних фондів, на обслуговування виробництва, на відрядження, навчання робітників та інші невиробничі витати. [56];
ПДВ;
Податок на прибуток;
Інші податки та збори.
Необхідним є вказати прибуток до оподаткування та чистий прибуток підприємства.
Доповненням до прогнозних результатів діяльності підприємства при прийнятті даного проекту є також прогнозні показники ефективності проекту.
В системі управління реальними інвестиціями оцінка ефективності інвестиційних проектів є одним з найвідповідальніших етапів. В і того, наскільки об'єктивно проведена ця оцінка залежать строки повернення капіталу, який було вкладено, варіанти альтернативного його використання, потік прибутку підприємства у майбутньому періоді. Ця об'єктивність оцінки ефективності інвестиційних проектів в великій мірі визначається використанням сучасних методів її проведення.
Основні принципи оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів, які виділяє І.А.Бланк [16] і яких дотримувалися ми при написанні дипломної роботи:
1. Оцінка ефективності реальних інвестиційних проектів повинна здійснюватися на основі зіставлення обсягу інвестиційних витрат, з одного боку, та сум та строків повернення інвестиційного капіталу, з іншого боку. Цей загальний принцип формування системи показників ефективності, що оцінюються, у відповідності з яким результати будь - якої діяльності повинні бути зіставлені з витратами на її реалізацію. Тобто необхідним є зіставлення потоків прямого та зворотнього капіталу.
- Оцінка обсягу інвестиційних витрат повинна охоплювати всю сукупність ресурсів, які використовуються, і які пов'язані з реалізацією проекту. В процесі оцінки повинні бути враховані всі прямі та непрямі витрати грошових коштів (власних та позичених), матеріальних та нематеріальних активів, трудових та інших видів ресурсів.
- Оцінка повернення капіталу, що інвестується повинна здійснюватися на основі показника "Чистого грошового потоку" (Net cash flow). Цей показник формується за рахунок сум чистого прибутку та амортизаційних відрахувань в процесі експлуатації інвестиційного проекту. При проведенні різноманітних видів оцінки цей показник може розглядатися як середньорічний, так і диференційований по різним періодам експлуатації інвестиційного проекту.
- В процесі оцінки суми інвестиційних витрат та чистого грошового потоку мають бути обов'язково приведені до теперішньої вартості.
- Вибір дисконтної ставки в процесі приведення окремих показників дотеперішньої вартості повинен бути диференці