Фiлософiя Стародавньго свiту
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
ФРЖЛОСОФРЖЯ СТАРОДАВНЬОГО СВРЖТУ
... Ми вiдчуваСФмо, що Схiд - це щось дуже своСФрiдне й вiдмiнне вiд нашого захiдного свiту ...
Сергiй Ольденбург
У мудростi Сходу та Заходу ми бачимо вже не ворожi сили, а полюси, мiж якими пульсуСФ життя
Герман Гессе
Усi фiлософськi питання починаються з давньогрецьких натурфiлософiв. У iх поетичних висловлюваннях народжуСФться захiдний свiт
Мартiн Хайдеггер
План
СвоСФрiднiсть схiдноi культури
Фiлософiя стародавньоi РЖндii (ведична фiлософiя, буддизм). Фiлософськi вчення стародавнього Китаю (Конфуцiй i конфуцiанство, даосизм)
Загальна характеристика античноi фiлософii
Лiтература
СвоСФрiднiсть схiдноi культури
При виясненнi першого питання слiд уяснити, що в iсторii людськоi цивiлiзацii склалися два глобальних типи культури схiдна i захiдна, котрi досить вiдчутно вiдрiзняються одна вiд одноi. Цi вiдмiнностi вплинули i на фiлософськi вчення Сходу i Заходу. Свiдомо залишаючи поза увагою численнi вiдмiнностi мiж виокремленими типами культур, звернемося лише до тих, якi визначальним чином вплинули на стиль фiлософствування на Заходi i Сходi.
Вся схiдна культура побудована на пiдпорядкуваннi iндивiда колективу, на розчиненнi iндивiдаульного в суспiльному. Культ спiльностi тут переважаСФ над культом людськоi особистостi, ii суверенностi i недоторканостi. Це зумовило той факт, що iндивiдуальне творче начало в фiлософii стародавнього Сходу виражено вкрай слабо. РЖсторiя практично не залишила нам iмен iндiйських фiлософiв, iх iндивiдуальний внесок розчинений у колективнiй творчостi. У фiлософських вченнях людина розглядаСФться як атомарна форма вияву всезагального (брахмана-атмана, рита), а проблема особистостi не знайшла в цiй фiлософii актуалiзацii. В такому пiдходi знайшла вiдображення стабiльнiсть соцiально-економiчних форм схiд цивiлiзацii i повне пiдпорядкування особи жорстокому кастовому подiлу суспiльства.
Якщо в захiднiй культурi домiнуСФ рацiоналiстичний пiдхiд в розумiннi свiту i людини, то в схiднiй на перший план висуваються iррацiоиалiстично-мiстичнi форми осягнення дiйсностi. Будучи переважно споглядальною щодо природного буття, схiдна культура головну увагу звертаСФ на проблему постiйного самовдосконалення людини, а не на перетворення свiту вiдповiдно до потреб людини, що характерно для Захiдноi цивiлiзацii. Схiдна культура формуСФ сприйняття реального предметно-чуттСФвого свiту як химерноi фiкцii, яка лише через невiгластво буденноi свiдомостi здаСФться чимось справжнiм. Тим-то фiлософiя Сходу обертаСФться своСФрiдною фiлософською мiфологiСФю, орiСФнтованою на мiстичне переживання одухотвореностi буття i практично байдужоi до рацiоналiстичних методiв осягнення свiту.
Фiлософiя стародавньоi РЖндii (ведична фiлософiя, буддизм). Фiлософськi вчення стародавнього Китаю (Конфуцiй i конфуцiанство, даосизм)
Першим, памятником мiфологiчно-фiлософськоi думки Стародавньоi РЖндii були Веди (слово веди означаСФ в перекладi з санскрiтського знати, вiдати). Веди були створенi мiж другим i першим тисячолiттям до нашоi ери i СФ одним iз найдавнiших лiтературних витворiв людства. Веди в основному складаються гiмнiв богам. Але в них СФ i чимало космогонiчних гiмнiв, в яких робляться спроби осмислити проблеми походження свiту, його витокiв. А це СФ зародження фiлософськоi думки, хоча i в мiфологiчних образах.
Найбiльш чiтко фiлософський аспект Вед виражений в Упанiшадах, в котрих фiлософська думка переважаСФ над мiфологiчною. Упанiшади, що означаСФ прихована таСФмниця, СФ переказом релiгiйно-фiлософського вчення про Брахму, або свiтову душу i сутнiсть свiту. Початком свiту, його витоком СФ Брахма (Бог), якась безтiлесна субстанцiя, яка пронизуСФ свiт, СФ його початком i, в пiдсумку, завершенням. Брахма не СФ особою, як Бог у християнствi, це - Дух. Оскiльки Бог пронизуСФ Всесвiт, то в Упанiшадах висловлюСФться думка про те, що в свiтi дiСФ унiверсальний закон, якому пiдпорядковуСФться i становлення конкретних тiл i явищ, i великi космiчнi перiоди розвитку.
Саме в Упанiшадах вперше висловлена iдея вiдплати у потойбiчному життi за земне життя (карма) i сформульована думка про те, що душа людини безсмертна i пiсля смертi свого господаря переселяСФться в iнше тiло людини, тварини чи навiть рослини (це перевтiлення душi отримало назву сансара). Соцiальне значення перевтiлення душi полягаСФ в тому, що кожне нове ii втiлення залежить вiд поведiнки людини, ii життСФвого шляху. Якщо людина виконуСФ моральний закон карми, то ii душа вселяСФться у тiло людини вищоi касти, якщо ж нi, то в тiло людини нижчоi касти або навiть тварини. Нагородою за проведене життя СФ пiднесення душi до всесвiтнього духу брахмана, злиття з ним i отримання вiчного життя.
Одним з фiлософських напрямкiв, який бере свiй початок з релiгii брахманiзму, СФ буддизм, який виник в Стародавнiй РЖндii у VI ст. до н.е. i в ходi iсторичного розвитку став поряд з християнством i iсламом однiСФю з найпоширенiших релiгiй. Засновником цього вчення вважають царевича Гаутаму, прозваного Буддою (що в перекладi означаСФ просвiтлений). Основнi iдеi буддизму викладенi у працi Трiпiтака (Три корзини законiв).
Центральними в буддистському вченнi СФ чотири благороднi iстини.
По-перше, iснування кожноi людини нерозривно повязане iз стражданням, н