Фiлософiя Стародавньго свiту
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
езалежно вiд того, праведний чи неправедний спосiб життя вона веде. Народження, хвороба, старiсть, смерть, зустрiч з неприСФмним i розлука з приСФмним, неможливiсть досягнути бажаного все це веде до страждань. Життя людини в буддизмi потiк невгамовноi спраги, нездiйсненних прагнень i бажань, бо досягнення iх веде до нових бажань i так безкiнечно. Людина стаСФ вiчно незадоволеною i тому страждаСФ.
По-друге, причиною страждань СФ прагнення до життя, спрага життя, прагнення до насолоди i чуттСФвих задоволень.
По-третСФ, буддизм ставить за мету вийти iз ланцюга страждань. Звiльнитись вiд страждань потрiбно i можливо при життi, перервавши ланцюг перевтiлень i звiльнившись вiд спраги життя. Для цього в буддизмi виробленi певнi засоби, оволодiваючи i використовуючи якi, людина може досягти особливого стану - нiрвани. Досягнення нiрвани СФ вищим благом i метою буддизму. Нiрвана це стан абсолютного спокою, коли вiдсутнi усi бажання, прагнення, пристрастi i повязанi з ними страждання. Це такий стан душi, коли для людини втрачаСФ значення будь-яка чуттСФвiсть, i людина живе в зовсiм iншому свiтi, в свiтi iншоi духовностi i отримуСФ якесь особливе задоволення. Нiрвана це не смерть, але повна втрата свого Я, розчинення iндивiдуального життя в океанi Всесвiту. Якщо для СФвропейцiв велику цiннiсть маСФ саме збереження i збагачення себе як особистостi, а щастя для них це повнота життя у всiх його проявах i можливостях, то для Сходу iдеалом стаСФ зречення вiд життя, позбавлення вiд iндивiдуальностi i субСФктивностi, духовне злиття з божественним абсолютом.
На основi фiлософськоi концепцii буддизму базуСФться багато прикладних вчень, якi розробляють певнi фiзичнi i духовнi вправи для вдосконалення тiла i духу, внаслiдок чого людина формуСФ в собi новi здатностi, нове переживання свiту i певним чином змiнюСФ свою психологiю.
По-четверте, буддизм виробив основнi напрямки звiльнення людини вiд чуттСФвостi". Для цього потрiбно зрозумiти чотири iстини буддизму, а також знати, дотримуватись i пройти вiсiм шляхiв позбавлення вiд страждань. Вiсiм шляхiв включають в себе: правильну вiру, правильну мову, iстинну рiшучiсть i волю, правильнi дii, правильний спосiб життя, правильну думку, правильнi намiри i правильне споглядання.
Головним моральним iдеалом буддизму виступаСФ любов до всього живого i утримання вiд заподiяння стану зла. Будда придiляв велику увагу не зовнiшнiм вчинкам, а мотивам i намiрам, тобто тому, що здiйснюСФться всерединi людини, у самiй глибинi ii душi. Будда, наприклад, вважав, що вбивцею СФ кожен, хто бажаСФ зла своСФму ближньому. Людина тому й повинна пройти ланцюг перероджень, щоб звiльнитись вiд зла у своiй душi, накопичити чесностi, досягти духовноi досконалостi.
У буддизмi виробленi вихiднi засади того, як людина, приречена своiм народженням для страждання, може жити в свiтi i знаходити в життi вищi цiнностi. Крiм буддизму фiлософська думка Стародавньоi РЖндii представлена великою кiлькiстю вчень, напрямкiв як матерiалiстичноi, так i iдеалiстичноi орiСФнтацii: йога, чарвака- локаята, ньяя, санкхя, мiманса, вайшешика та iншi.
Усi фiлософськi школи Китаю, висуваючи та обТСрунтовуючи своi iдеi, постiйно зверталися до класичних книг китайськоi освiченостi: Книга пiсень (Ши цзин), Книга iсторii (Шу цзин), Книга порядку (Лi шу), Книга перемiн (РЖ-цзин). У Книзi перемiн мiстяться першi фiлософськi осмислення проблем людського iснування, основи i принципи фiлософського мислення. Разом з тим це книга ворожби i пророкувань.
Основнi поняття Книги перемiн iнь, ян i дао. Теорiя РЖнь-ян СФдина для всiСФi китайськоi культури. Згiдно з цiСФю теорiСФю iснують двi сили, двi тенденцii, якi взаСФмно заперечують одна одну, але i взаСФмодоповнюють. Одна сила потенцiйно завжди мiстить у собi iншу i на вищому ступенi розвитку може перетворюватися у неi.
Сполучення iнь i ян породжуСФ усе iснуюче в свiтi. Це двi космiчнi сили, якi упорядковують хаос i утворюють три основнi реальностi землю, небо i людину. Ян символ неба, щось активне, свiтле, уособлення чоловiчого начала у свiтi РЖнь жiноче начало, символ землi, темний бiк свiту, йому належить пасивна роль.
Чергування iнь i ян називаСФться, шляхом Дао. Дао означаСФ шлях усiх речей в свiтi ,позбавлений iндивiдуальностi свiтовий закон, принцип СФдностi свiту. Дао, пiдкоряються i природа, i суспiльство, i людина.
Фiлософiя стародавнього Китаю представлена багатьма школами, але найбiльш чiтко ii характернi риси репрезентованi в конфуцiанствi i даосизмi.
Одним з найважливiших фiлософських вчень Стародавнього Китаю було конфуцiанство, засновником якого вважають Конфуцiя (551-479 рр. до н.е.). Вчення Конфуцiя викладене у книзi Лунь-юй (Бесiди та висловлювання). В фiлософському планi Конфуцiй не розробляСФ нового вчення про буття, а виходить з традицiйних уявлень про небо i землю. Небесний свiт визначаСФ основнi положення, якi лежать в основi людського життя. В цiлому концепцiя Конфуцiя СФ соцiально-полiтичною i етичною за своСФю суттю.
Центральне мiiе у конфуцiанствi займають проблеми моральноi поведiнки людини, проблеми життя держави, сiмi i управлiння суспiльством. Конфуцiй особливе мiiе придiляв вихованню людини у дусi поваги до iнших людей, до суспiльства.
Аналiзуючи вiдносини мiж людьми, Конфуцiй висуваСФ тезу, що в основi цих вiдносин лежить принцип жень (гуманнiсть). До проявiв гуманност?/p>