Фiлософiя Стародавньго свiту
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?трах смертi - повязанi одне з одним. Тому вiн. шукав таку фiлософiю, котра б довела, що боги не втручаються у життя людей i що душа гине разом з тiлом.
Епiкур був матерiалiстом, послiдовником вчення Демокрiта. Але, на вiдмiну вiд нього, вважав, що атоми не завжди пiдкоряються механiчним законом природи. Вони можуть вiдхилятися вiд першопочаткового прямолiнiйного руху. Вчення про вiдхилення атомiв було повязане зi спробою пояснити свободу людських вчинкiв. Щоб свобода була можливою для людини, потрiбно, вважав Епiкур, щоб передумови цiСФi свободи iснували уже в фiзичному свiтi, частинкою якого СФ людина. Люди мають свободу волi i можуть розпоряджатися своСФю долею. Наприклад, ми не можемо уникнути смертi, але смерть, якщо ii правильно зрозумiти, не стане для нас злом. Людина нiколи не зустрiчаСФться зi смертю. Коли ми СФ, ii немаСФ. Коли вона СФ, нас вже немаСФ. Тому смертi не iснуСФ нi для живих, нi для мертвих - боятись ii не варто.
Отже, благом для епiкурейцiв СФ все те, що породжуСФ задоволення, злом все те, що породжуСФ страждання. Щастя в почуттi задоволення, в розумнiй насолодi радощами життя, в душевному спокоi. Спокiй досягаСФться не вiдходом вiд життя, а вивченням природи, проникнення у ii таСФмницi, а отже, уникненням страху.
Засновником скептицизму був Пiррон (IV ст. до н.е.), який оголосив неможливим будь-яке iстинне знання про речi навколишнього свiту. Всi речi абсолютно непiзнаванi. Про них нiчого не можна сказати нi iстинного, нi хибного.
НемаСФ нiякоi рiзницi мiж добром i злом, щастям i нещастям. Жодноi проблеми не можна вирiшити однозначно, жодне твердження не бiльш iстинне, нiж протилежне йому. На кожне слово СФ зворотне слово улюблене прислiвя скептикiв. Отже, фiлософський спосiб вiдношення до речей повинен проявлятись в стримуваннi вiд будь-яких суджень про них. Користю вiд стримування вiд будь-яких суджень буде незворушнiсть, спокiй, що i с вищим благом для фiлософа.
Епоха еллiнiзму була епохою занепаду, згасання, песимiзму. Людина була незадоволена навколишнiм свiтом, тому вчилась бути незалежною вiл нього, прагнула внутрiшньоi свободи. Матерiальнi блага нестiйкi. Лише духовнi блага доброчиннiсть, розумнiсть мiцнi i мають цiннiсть для мудреця.
Лiтература
- Асмус В.Ф. Античная философия. М.,1976.
- Богомолов А.С. Античная философия. М., 1985.
- Введение в философию. М., 1989. 4.1. Гл.2,1-3.
- История философии в кратком изложении. М.,1991.
- Фiлософiя: Пiдручник. К., 1995. С.24-30.
- Фiлософiя. Курс лекцiй. К., Лекцiя 3.
- Чанышев А. И. Курс лекций по древней философии. М., 1981,
- Августин Аврелий. Исповедь. М., 1991.
- Соколов В.В. Средневековая философия - М.. 1979.
- Горфункель А.Н.Философия зпохи Возрождения.-М.,1980
- Дао и даосизм в Китае. М., 1982.
- Дайсзцу Судзуки. Две лекции о дзен-буддизме. Иностранная литература, 1991, №1.
- Шербатской Ф.И. Избранные труды по буддизму. М., 1988.