Фашистська диктатура в Нiмеччинi

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

ся до влади. В такому виглядi ще раз постаСФ роль та значення Гiтлера по вiдношенню до оточуючих його сил: iснував гiгантський, невпорядкований потенцiал агресивностi, страху, самовiддачi та егоiзму, що лежав у спокоi i потребував тiльки того, щоб якесь владне явище збудило, сфокусувало та використало його. Однак Гiтлер був не тiльки фiгурою, що бСФднувала так багато тенденцiй часу; в ще бiльшiй мiрi вiн i сам надавав подiям iх напрямок, масштаби та радикальнiсть. Сприяло йому при цьому ще й те, що його думки не були обтяженi якими-небудь попереднiми умовами i що буквально все - антагонiзми супротивникiв, партнерiв по спiлцi, нацii, iдеi - вiн також холоднокровно, як i манiакально пiдкоряв своiм цiлям. Його екстремiзм вiдповiдав тiй внутрiшнiй дистанцii, котрi вiн зберiгав по вiдношенню до всiх сил. Змiсту та правоти того, що здiйснилося, вiн не усвiдомлював зовсiм. Саме таким чином йшов вiн на здiйснення своiх замислiв. В той же час як iншi державнi дiячi враховували реальнiсть iснуючого спiввiдношення сил, вiн вiдштовхувався вiд чистого мiiя: саме так, як почав вiн не дивлячись на iснуюче проектувати новий мегаполiс Берлiн, планувалась i ним повна перебудова РДвропи та всього свiту. Не звертаючи увагу на кордони на географiчнiй картi РДвропи, що закрiпленi в результатi вiйн та змiни спiввiдношення сил, вiн переробив цю карту на свiй лад, зруйнував держави та допомiг пiднятися новим силам, визвав революцii та поклав край столiттю колонiалiзму. Оскiльки фашизм занурюСФться своiми коренями в почуття кризи епохи, вiн бере свiй кiнець тiльки разом з епохою. Так як вiн значною мiрою являСФ собою реакцiю та вiдчайдушний оборонний рефлекс, то його природi належне, що передумови, на яких вiн базуСФться, i СФ всього лиш передумовами, тобто фашистськi рухи потребують бiльше, чим iншi полiтичнi угрупування, видатного вождя. Саме вiн акумулюСФ всi негативнi емоцii, називаСФ по iменi ворогiв, перетворюСФ депресiю в опянiння та призводить безсилля до усвiдомлення ним своСФi сили. До найбiльш значних досягнень Гiтлера i вiдноситься як раз те, що вiн змiг вгадати великi перспективи в кризi нервi та використати iх; як нiхто iнший, зумiв вiн пiдкорити собi iдеологiчнi та динамiчнi можливостi мiжвоСФнних рокiв. Але з його кiнцем все це неминуче рухнуло, i зведенi в ступiнь, сфокусованi та цiлеспрямовано введенi у дiю почуття негайно повернулись до свого розслабленого, невпорядкованого початкового стану.

Л РЖ Т Е Р А Т У Р А

  1. О.О. Шевченко "РЖсторiя держави та права зарубiжних краiн". - "Вентурi" К, 1994.
  2. "История государства и права зарубежных стран" Под ред. О.А. Жидкова и Н.А. Крашенинниковой - "Норма - Инфра-М" М., 1998.
  3. "Энциклопедия Третьего Рейха" Сост. С. Воропаев. - "Локид-Миф" М., 1996.
  4. З.М. Черниловский "Всеобщая история государства и права". - "Юрист" М., 1996.