Geum.ru


Фашистська диктатура в Нiмеччинi

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

В°, а лише у вiдповiдностi до квалiфiкацii та можливостей.

  • Забезпечення умов iснування громадян - перший обовязок держави.
  • Вiзд у краiну не нiмцiв повинен бути припинений.
  • Участь у виборах - право i обовязок усiх громадян.
  • Кожен громадянин повинен працювати на загальне благо.
  • Незаконно отриманий прибуток пiдлягаСФ конфiскацii.
  • Усi прибутки, одержанi за рахунок вiйни, пiдлягають конфiскацii.
  • Всi великi пiдприСФмства повиннi бути нацiоналiзованi.
  • Участь робiтникiв i службовцiв в прибутках на всiх великих пiдприСФмствах.
  • Належна пенсiя по старостi.
  • Необхiдно пiдтримувати малих виробникiв i торговцiв; великi магазини повиннi бути переданi iм.
  • Реформа землеволодiння та припинення спекуляцiй землею.
  • Безжалiсне карне покарання за злочин та введення смертноi кари за спекуляцiю.
  • Звичайне римське право повинно бути змiнене на "нiмецьке право".
  • Повна реорганiзацiя нацiональноi системи освiти.
  • Держава повинна пiдтримувати материнство та заохочувати розвиток молодi.
  • Замiна найманоi професiйноi армii на нацiональну армiю; введення загальноi воiнськоi повинностi.
  • Засобами масовоi iнформацii можуть володiти тiльки нiмцi.
  • Воля вiросповiдання, за виключенням релiгiй, небезпечних для нiмецькоi раси; партiя на звязуСФ себе яким-небудь виключним вiровченням, але веде боротьбу з СФврейським матерiалiзмом.
  • Сильна центральна влада, яка здатна ефективно здiйснювати законодавство.

    • У 1921 роцi складаються органiзацiйнi основи фашистськоi партii, що заснована на так названому фюрер-принципi, необмеженiй владi вождя (фюрера). Головною метою створення партii стаСФ поширення фашистськоi iдеологii, пiдготовка спецiального терористичного апарату для придушення демократичних, антифашистських сил i, в кiнцевому рахунку, для захоплення влади. У 1923 роцi слiдом за загальним страйком нiмецького пролетарiату фашисти застосовують пряму спробу захоплення влади ("пивний путч"). "Пивний путч" вiдбувся 8-9 листопада 1923 року в Мюнхенi. Хоча вiн i провалився, але певних полiтичних результатiв вiн все ж таки досяг. Мало кому вiдомий гiтлерiвський рух став вiдомий не тiльки Нiмеччинi, але i усьому свiтовi. Крiм цього Гiтлер засвоiв важливий урок, щоб отримати серйозну перемогу, необхiдно залучити на свою сторону широкi прошарки населення та заручитися пiдтримкою як можна бiльшоi кiлькостi фiнансових i промислових магнатiв. Тiльки таким чином можна було забезпечити собi дорогу до полiтичного олiмпу законними методами. Вже у 1928 роцi ця тактика даСФ своi першi плоди, фашисти отримують 12 мiiь у рейхстазi.

    Свiтова економiчна криза, яка почалась у 1929 роцi, здобула особливу гостроту у Нiмеччинi. Криза вразила всi сфери економiчного життя краiни. Промислове виробництво скоротилось майже у двiчi. Кiлькiсть безробiтних сягнула 7,5 млн. чоловiк. Рiзко погiршився стан не тiльки робiтничого класу, але i середнiх мiських прошаркiв. Криза промисловостi переплiталась з кризою аграрною. Криза загострила класову боротьбу в краiнi. У сiчнi 1931 року вiдбувся страйк гiрнякiв Рура, в якому приймали участь майже 350 тис. робiтникiв. У авангардi робiтникiв йшла Комунiстична партiя Нiмеччини (КПН). У 1930 роцi вона опублiкувала "Програму нацiонального та соцiального визволення нiмецького народу". Хоча бiльша частина ще йшла за соцiал-демократами, авторитет КПН зростав. В умовах економiчноi кризи i зростаючоi класовоi боротьби пануючi класи Нiмеччини схилялись до думки, що буржуазно-демократичнi методи керування краiною стають неможливими. Ставка була зроблена на фашистську партiю, яка мала офiцiйну назву НСРПН. Активiзувалась дiяльнiсть штурмових загонiв гiтлерiвськоi партii (СА), якi разом з охоронними загонами (СС) являли собою апарат насильства. Повсюди виникали осередки фашистськоi молодiжноi органiзацii "Гiтлерюгенд". На виборах у рейхстаг влiтку 1932 року гiтлерiвцi отримали 13,8 млн. голосiв виборцiв. Загроза захоплення влади гiтлерiвцями ставала все бiльш реальною.

    РДдиною партiСФю, яка рiшуче i послiдовно вела боротьбу проти фашизму, була КПН. В обстановцi кризи i рiзкого загострення класовоi боротьби у Веймарськiй республiцi найкрупнiшi нiмецькi монополii та значна частина генералiтету остаточно перейшли на сторону Гiтлера. Щоб прискорити передачу влади фашистам, президент Гiнденбург 30 сiчня 1933 року назначив Гiтлера рейхсканцлером (главою уряду), що означало встановлення в Нiмеччинi вiдкритоi терористичноi диктатури найбiльш реакцiйних, шовiнiстичних i агресивних елементiв фiнансового капiталу. "Он приходит к власти как глава коалиционного правительства, так как его партия даже с немногочисленными союзниками не имела большинства в рейхстаге. Это обстоятельство не имело, однако, значения, поскольку кабинет Гитлера был "президентским кабинетом", а Гитлер - "президентским канцлером". Вместе с тем результаты выборов 1932 г. придали определенный ореол легитимности его канцлерству. За Гитлера голосовали самые разные социальные слои и группы населения. Широкая социальная база Гитлера создавалась за iет тех, у кого после поражения Германии была выбита почва из-под ног, той самой сбитой с толку агрессивной толпы, чувствующей себя обманутой, потерявшей вместе с имуществом жизненную перспективу, испытывающей страх перед завтрашним днем. Социальную, политическую и психологическую неустроенность этих людей он сумел использовать, показывая им путь к