Фашистська диктатура в Нiмеччинi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
тi Нiмеччини. В його склад входили пiдвiддiли, якi займалися контррозвiдкою в сухопутних вiйськах, ВМС, ВПС, охороною секретiв i боротьбою з саботажем у вiйськовiй промисловостi, дезiнформацiСФю iноземних розвiдок, контррозвiдкою за кордоном (проникнення в розвiдувальнi служби iнших держав, виявлення iх планiв i дiяльностi у вiдношеннi до нацистськоi Нiмеччини). 4-й вiддiл, що взаСФмодiяв з мiнiстерством iноземних справ, збирав розвiдувальну iнформацiю шляхом вивчення iноземноi преси, радiопередач i лiтератури, обробки даних, що поступали вiд нiмецьких вiйськових аташе за кордоном, фактично керував iх розвiдувальною дiяльнiстю. 5-й, Центральний, вiддiл Абвера займався адмiнiстративними питаннями, вiв центральний архiв i картотеку агентiв Абвера. Абвер мав розгалужений периферiйний апарат як у самiй Нiмеччинi, так i за кордоном. Основними його ланками у Нiмеччинi були спецiальнi вiддiли, що створювались при штабах вiйськових округiв i вiйськово-морських баз. Вони спецiалiзувались на розвiдувальнiй та контррозвiдувальнiй дiяльностi. За кордоном розгалужену систему периферiйних органiв Абвера складали резидентури в краiнах-супротивниках. Головне призначення цього органу - ведення пiдривноi дiяльностi проти держав, якi нацисти вважали ворожими. До початку та в перший перiод 2-оi свiтовоi вiйни Абвер, не дивлячись на гостру конкуренцiю iнших розвiдувальних служб (насамперед СД - служби безпеки нацистськоi партii), був центральним органом ведення розвiдувальноi дiяльностi за кордоном. Вiн зiграв велику роль у пiдготовцi та забезпеченнi успiху гiтлерiвськоi агресii проти держав РДвропи. 14 лютого 1944 року в звязку з невдачами Абвера в дiяльностi проти СРСР i в результатi боротьби з iншими органами розвiдки, а також зi зниженням довiри нацистськоi верхiвки до Канарiса вийшов декрет про розформування Абвера. За цим декретом Абвер подiлився на частини, що вiдходили до рiзних вiдомств, - в основному в склад Головного управлiння iмперськоi безпеки (РСХА).
Вiйська СС - озброСФнi формування нацистськоi партii. РЖсторiя вiйськ СС починаСФться з 1933 року, коли Гiтлер перейменував свою штабну охорону у "Полк особистоi гвардii Адольф Гiтлер", створивши з неi озброСФне формування, незалежне вiд регулярноi армii та полiцii. На початку 1936 року есесiвськi частини були роздiленi на двi групи: "Частини пiдсилення СС", в якi входив полк особистоi охорони Гiтлера, та загони "Мертва голова". З 1 жовтня 1936 в рамках головного управлiння СС був створений iнспекторат "Частин пiдсилення СС". Перед ним стояла задача перетворити слабко навченi збройнi формування СС (що налiчували в той час бiля 8,5 тис. чоловiк) в добре пiдготованих та споряджених новiтньою зброСФю вiйська. Чисельний склад охоронних батальйонiв у 1936 роцi збiльшився до 35 тис. чоловiк; з березня 1936 року вони отримали назву "Мертва голова". В секретному наказi Гiтлера вiд 17 серпня 1938 року уточнювалось, що вони не входять нi в Вермахт, нi в полiцiю (хоча i знаходились пiд загальним командуванням рейхсфюрера СС Гiммлера), що вони СФ постiйним озброСФним формуванням СС, створеним для "виконання спецiальних завдань полiцейського характеру". Зразу пiсля опублiкування цього наказу Гiммлер передивився органiзацiю вiйськ СС: вiн моторизував iх i створив новi частини протитанковоi оборони, кулеметнi та розвiдувальнi батальйони. В перших числах вересня 1939 року почалась конверсiя есесiвських спецпiдроздiлiв у вiйська. На початку 1940 року вони складали бiля 100 тис. чоловiк. Вiйська СС приймали участь в вiйськових дiях Нiмеччини. Всюди поява цих вiйськ супроводжувалась жорстокими акцiями.
Головне управлiння iмперськоi безпеки (РСХА) - було створене 27 вересня 1939 року. Було одним з 12 головних управлiнь СС. З вересня 1939 по травень 1942 рокiв РСХА очолював групенфюрер СС Гейдрiх, а пiсля його смертi - Кальтенбруннер. Головною задачею РСХА в умовах розпочатоi вiйни та перспектив розширення панування "Третього рейху" була координацiя дiй ЗРЖПО (полiцii безпеки) та СД. На першому етапi свого iснування РСХА складалось з декiлькох управлiнь, що займались рiзними проблемами:
1 - адмiнiстративнi та юридичнi питання;
2 - систематичний полiтичний аналiз змiсту публiкацiй з цiллю ведення психологiчноi вiйни;
3 - контроль за особливо важливими сферами внутрiшнього життя суспiльства i партii. В свою чергу подiлялось на чотири вiддiли: культури, населення, суспiльного життя та економiки;
4 - державна таСФмна полiцiя Гестапо. В його завдання входило виявлення ворогiв "Третього рейху" та боротьба з ними;
5 - кримiнальна полiцiя рейха (КРРЖПО), ii завданням була боротьба зi злочиннiстю. Складалась з чотирьох вiддiлiв: кримiнальна полiцiя i превентивнi мiри; репресивна кримiнальна полiцiя, злочини та правопорушення; дiзнання i розшук; РЖнститут кримiналiстики ЗРЖПО (Гестапо i КРРЖПО);
6 - служба зовнiшньоi розвiдки СД.
Восени 1940 року вiдбулась подальша реорганiзацiя РСХА. 1 управлiння прийняло на себе кадровi питання, систему навчання та органiзацii СД i ЗРЖПО. Було створене нове 2 управлiння, яке займалось господарсько-адмiнiстративними справами та постачанням. 2 управлiння було перетворене в 7 управлiння, котре займалось аналiзом ситуацiй в тiй чи iншiй сферi, воно виконувало роль цензора вихiдних публiкацiй рейха.
СА - штурмовi загони, напiввiйськовi зСФднання нацистськоi партii, почали утворюватись в Нiмеччинi з серпня 1921 року. Були знаряддям фiзичноi розправи з супротивниками нацистського режим