Фашистська диктатура в Нiмеччинi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ання зовнiшньоi полiтики, в його склад входили командуючi трьома родами вiйськ та начальник штабу верховного головнокомандування Вермахт), колегiя трьох уповноважених (входили начальник партiйноi канцелярii, начальник iмперськоi канцелярii та начальник штаба верховного командування збройних сил, в завдання входило проведення тотальноi мобiлiзацii та вирiшення великого кола економiчних та вiйськових питань). Всi цi установи, що пiдпорядковувались безпосередньо Гiтлеру, мали законодавчi повноваження. "Германия была разделена на 32 партийные области во главе с партийными гауляйтерами, но сохранилось и старое административное деление на земли и провинции, администрация которых продолжала существовать и играть большую роль в проведении в жизнь нацистских планов".
Важливою ланкою механiзму фашистськоi диктатури стали органи, що здiйснювали широкомасштабну обробку нiмецького народу. Впроваджуючи полiтику держави та партii, нацисти унiфiкували не тiльки партii, але i пресу. Органи друку, крiм нацистських, чи лiквiдовувались, чи включались в систему фашистськоi пропаганди, якою керував мiнiстр народноi освiти та пропаганди Геббельс. Мiнiстр пропаганди пiдкорив своiй владi всi сфери iдеологiчного впливу на свiдомiсть мас - пресу, радiомовлення, лiтературу, музику, кiнематографiю, театр, образотворче мистецтво, комерцiйну дiяльнiсть, туризм. Особливу увагу придiляли обробцi в дусi мiлiтаризму, шовiнiзму та расизму молодi, контроль над умонастроСФм котроi здiйснювався фашистськими молодiжними органiзацiями - Юнгфольк (молодша вiкова група органiзацii "Гiтлерюгенд", складалась з хлопчикiв вiд 10 до 14 рокiв), "Гiтлерюгенд" (молодiжна нацистська органiзацiя воСФнiзованого типу, створена декретом вiд 1 грудня 1936 року, складалась з хлопчикiв з 14 до 18 рокiв) та iншими. Пiсля 1937 року участь в гiтлерiвських молодiжних органiзацiях стала обовязковою. Цi органiзацii включались в розгалужену систему рiзноманiтних нацистських органiзацiй, що охоплювали всi сторони життСФдiяльностi держави.
Юридична система "Третього рейху" повнiстю вiдповiдала особистим уявам фюрера про юстицiю. Ставши канцлером Нiмеччини, вiн прагнув не допустити контролю чи обмежень своСФi влади з боку закону. Прийшовши до влади, Гiтлер приступив до перегляду нiмецькоi юридичноi системи. Його мало цiкавили роздiли цивiльного права, вiн дозволив залишити iх фактично без змiн. "Основополагающим принципом проекта нового гражданского кодекса, работа над которым была начата в 1938 г., стала формула: "право - это то, что полезно народу и рейху". В соответствии с этим пересматривались понятия "собственность", "юридическое лицо", отвергалась такая его форма, как "общество с ограниченной ответственностью", непременным условием деятельности акционерного общества становилось его партийное руководство и партийный контроль. В ст. 70 Закона "Об акционерных обществах", принятого в 1937 г. прямо указывалось, что правление акционерного общества "должно руководствоваться сознанием ответственности перед общим благом народа и рейха"". Однак велику увагу вiн придiлив карному праву, як базовому моменту для збереження власноi диктатури. За iнiцiативою Гiтлера була видана цiла серiя драконiвських законiв, направлених проти всiх, хто опирався, чинив опiр чи намагався органiзовувати змови проти його держави, i в першу чергу Закон "Про надзвичайнi повноваження", який зробив владу фюрера безмежною. Судовi процеси проходили постiйно протягом всiх рокiв iснування "Третього рейху". Одною з головних турбот Гiтлера було звiльнити нiмецьку юридичну систему вiд СФвреiв. Практикуючi адвокати, правознавцi, суддi СФврейського походження були звiльненi. Конституцiйна система Нiмеччини була змiнена в умовах "Третього рейху" структурою, заснованою на особистих уявах Гiтлера про юридичну систему. Була вiдмiнена виборнiсть та незалежнiсть суддiв, усунутий iнститут присяжних. Всi суддi призначались нацистським мiнiстром юстицii. РЗх патрiотичним обовязком було прийняття судових рiшень, виходячи з принципiв нацистського свiтогляду. Роль прокурорiв у судових процесах була пiдсилена, в той же час коли роль суддiв та адвокатiв послаблена. Адвокатськi групи на карних процесах затверджувались прокурором. Судовi процедури та вердикти на мiiях знаходились пiд повним контролем мiiевого керiвництва або керiвництва СС. Ввiйшло в практику призначати на ключовi юридичнi посади молодих недосвiдчених нацистiв, котрi вважалися надiйними. Студенти унiверситетiв, що вивчали право, знаходились пiд постiйним контролем i проходили обробку нацистською iдеологiСФю. Суди "Третього рейху" набули сумноi слави внаслiдок насильству та свавiльству. Полiтичних звинувачених часто засуджували до примусового увязнення в психiатричну лiкарню. У 1937 роцi був виданий наказ мiнiстерства юстицii про те, що побиття арештованих у процесi слiдства вважаСФться припустимим в iнтересах справи. У 1939 роцi було засновано особливий пiдроздiл Верховного суду, котрий здiйснював подання позову в обхiд судiв нижчих iнстанцiй. Пiсля початку 2-оi свiтовоi вiйни нацистська юридична система набула ще бiльшоi жорсткостi. Число страт збiльшилось, причому не було нiякоi рiзницi мiж дорослими i пiдлiтками; починаючи з 1941 року смертнi вироки могли бути винесенi хлопчикам у вiцi 14-16 рокiв. До 1942 року зникла остання ознака незалежностi суддiв, коли стало стандартною прцедурою визначати вихiд сп?/p>