Фашистська диктатура в Нiмеччинi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ави до початку суду. Для захисту власного режиму вiд якого-небудь посягання Гiтлер у 1942 роцi заснував Народний трибунал, що займався особливо небезпечними державними злочинами i став пародiСФю на законнiсть. Уникнути смертного вироку в цьому судi не було нiякоi можливостi. В звязку з заснування Народного трибуналу юридична система нацизму повнiстю вiдкинула останнi ознаки якоi-небудь законностi.
Агресивнi цiлi встановлення свiтового панування вимагали зосередження всiх матерiальних ресурсiв краiни, що могло бути досягнуто тiльки шляхом безпосереднього втручання фашистськоi держави в економiку. У липнi 1933 року була створена Генеральна рада нiмецькоi економiки з метою мiлiтарiзацii економiки "Третього рейху". В ii склад входили представники провiдних монополiй краiни. Це був перший крок до встановлення тоталiтарноi форми правлiння у сферi економiки, що проiснувала з середини 30-х до середини 40-х рокiв. "Закон "О подготовке органического построения народного хозяйства" от 27 февраля 1934 г., воплотивший нацистские идеи "фюрерства" и "самоуправления" в промышленности (как и в других сферах экономики), предписывал образование хозяйственных объединений, которые становились единственными представителями соответствующих отраслях хозяйства. Все отрасли хозяйства были разделены на "имперские группы", число которых сначала было 12, а затем сократилось до 6: промышленности, банков, торговли, страхования, энергетики, ремесленного производства. Параллельно создавалась территориальная структура управления хозяйством - окружные группы промышленности в хозяйственных округах. И отраслевые, и территориальные промышленные группы возглавлялись "фюрерами" - представителями монополистического капитала, которые были наделены широкими полномочиями. Общее руководство промышленностью осуществлялось сначала Министерством имперского хозяйства". ТаСФмним законом вiд 21 травня 1935 року "Про iмперську оборону" була заснована Рада iмперськоi оборони i особливе вiдомство - Управлiння генерального уповноваження по вiйськовiй економiцi. Нiмеччина використовувала на озброСФння колосальнi суми. Кошти для цього витягалися шляхом експлуатацii мiльйонiв людей, бесперервного зросту податкiв, використання фондiв страхування по безробiттю, iнвалiдностi та старостi, примусових зборiв. У вереснi 1936 року на черговому зiздi фашистськоi партii Гiтлер проголосив чотирирiчний план, який повинен був забезпечити самозадоволення нiмецькоi економiки. На чолi цього плану був поставлений Геринг. Централiзоване планування торкалось розподiлення ресурсiв, обмежувало пiдприСФмницьку свободу та створення нових пiдприСФмств, усувало конкуренцiю. Дуже напруженим було становище в сiльському господарствi, котре з метою пiдготовки до вiйни було поставлене пiд безроздiльний контроль головного органу фашистськоi держави по регулюванню сiльськогосподарського виробництва. Таким чином, мiлiтаризацiя народного господарства призвела до того, що значний зрiст виробництва мав результатом не збiльшення, а скорочення споживання. Економiка краiни набувала все бiльш потворний характер. Виникла загроза економiчноi кризи небувалоi сили.
- Каральнi органи, як головна опора фашистськоi диктатури
"Нацисты создали мощный террористический аппарат, который начал складываться еще до прихода их к власти. В 1920 г. возникли первые вооруженные отряды - "служба порядка" фашистов, которой отводилась роль охраны фашистских сборищ. Использовались, однако, эти отряды чаще всего для создания беспорядков на митингах левых сил, для нападения на рабочих ораторов и пр.". Терористичний апарат, який складався з каральних органiв, таких як Абвер, СС, СА, СД, РСХА, Гестапо, був головною опорою фашистськоi диктатури.
Абвер - орган вiйськовоi розвiдки та контррозвiдки нацистськоi Нiмеччини. Створений у 1919 роцi урядом буржуазноi Веймарськоi республiки, коли генерал фон Шлейхер зiбрав усi секретнi служби пiд ведення мiнiстерства оборони. Оскiльки умови Версальського договору 1919 року не припускали створення у Нiмеччинi розвiдувальних органiв, на Абвер формально покладались функцii воСФнноi контррозвiдки у збройних силах. З 1933 року Абвер знаходився у постiйному конфлiктi з нацистськими спецслужбами СД i Гестапо. З сiчня 1935 по 1944 роки на чолi Абвера стояв досвiдчений розвiдник адмiрал Канарiс, котрий активно сприяв перетворенню Абвера в найважливiший iнструмент гiтлерiвськоi полiтики. У 1938 роцi Абвер був реорганiзований в Управлiння розвiдки та контррозвiдки Верховного головнокомандуючого збройними силами Нiмеччини (ОКВ). Абвер повинен був забезпечити секретнiсть вiйськових приготувань Нiмеччини. Центральний апарат Абвера складався з 5-ти головних вiддiлiв, безпосередньо пiдпорядкованих начальнику Абвера. 1-й вiддiл займався органiзацiСФю розвiдки за кордоном, добував iнформацiю про воСФнно-економiчний потенцiал ймовiрного супротивника. 2-й вiддiл керував органiзацiСФю диверсiйноi дiяльностi за кордоном та в тилу вiйськ супротивника. Головнi задачi 2-ого вiддiлу: пiдрив морального духу армii та населення краiн-супротивникiв, знищення або захоплення особливо важливих воСФнних та промислових обСФктiв, здiйснення терористичних операцiй, дезiнформацiя полiтичного та вiйськового керiвництва супротивника. 3-й вiддiл Абвера очолював вiйськову контррозвiдку та вiв полiтичний розшук у збройних силах i вiйськовiй промисловос