Бiблiотекознавцi Украiни (перiод до 1917 року)
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
? школатАЭ. У статтях тАЬПубличные библиотеки в АвстралиитАЭ, тАЬНародные читальни и библиотеки в ПарижетАЭ, тАЬАнглийский библиотечный союзтАЭ , тАЬДетские библиотекитАЭ , вона висвiтлюСФ значення бiблiотек для краiн Заходу та США i пропонуСФ нашим бiблiотекам перейняти багатий досвiд Америки, Англii, Нiмеччини, Францii та iнших краiн.
Пропагуючи зарубiжний досвiд, Л.Б.Хавкiна водночас дослiджуСФ стан вiтчизняних бiблiотек. Про Харкiвську громадську бiблiотеку вона написала 8 статей i часто згадувала ii у своiх працях, бо за масштабами роботи ХГБ була другою бiблiотекою Росii i поступалася лише Публiчнiй бiблiотецi Петербурга.
тАЬСеред установ позашкiльноi освiти, вiдзначала вона, одне з найважливiших мiiь посiдають бiблiотеки, якi СФ необхiдним доповненням i продовженням школитАЭ [11].
Л.Б.Хавкiну цiкавлять також питання, повязанi з дiяльнiстю громадських публiчних бiблiотек. Крiм довiдкових i перiодичних видань, тут повиннi бути книги з усiх галузей знань, пiдiбранi для читачiв рiзних категорiй та фаховоi пiдготовки. Кожна публiчна бiблiотека повинна бути пристосованою до особливостей регiону i його населення. Окрiм питань стосовно типологii бiблiотек, iх органiзацii та перспектив розвитку, Л.Б.Хавкiна розробляСФ проблеми пiдготовки бiблiотечних кадрiв. У 1904 р. на РЖРЖРЖ-му зiздi росiйських дiячiв з технiчноi та професiйноi освiти вона виступила з доповiддю тАЬПро професiйну пiдготовку бiблiотекарiвтАЭ [8], де обгрунтувала проект бiблiотечноi освiти в Росii шляхом органiзацii бiблiотечних курсiв, а згодом i постiйного спецiального бiблiотечного закладу. Вона доводила, що для вдосконалення бiблiотечноi роботи слiд органiзувати пiдготовку професiйних наукових кадрiв, видавати спецiальну лiтературу. Проект Л.Б.Хавкiноi стосовно органiзацii бiблiотечних курсiв одержав пiдтримку зiзду. Але такi курси були створенi лише в 1913 р. у Москвi при унiверситетi iм.Шанявського. Пропозицii Л.Б.Хавкiноi щодо вищих навчальних закладiв були реалiзованi тiльки у 20-тi роки. Зараз в Украiнi функцiонують три вищi учбовi бiблiотечнi заклади, два з яких готують аспiрантiв.
Отже, дослiджуючи питання щодо типологii, функцiй та завдань бiблiотек, проблеми пiдготовки бiблiотечних кадрiв, розробляючи органiзацiйнi засади бiблiотечноi справи, Л.Б.Хавкiна звертала увагу держави та суспiльства на найважливiшi проблеми бiблiотечного будiвництва. Вона розумiла, що вiд вдалого розвязання цих проблем залежить культурний та економiчний розвиток нашоi краiни.
5. Рубинський Костянтин РЖванович - генiальний бiблiотекознавець
Имя Рубинського Костянтина РЖвановича бiблiотекознавця, бiблiотекаря Харкiвського iмператорського унiверситету, добре знайоме спецiалiстам на початку ХХ сторiччя, на довгi десятирiччя було забуте. Перший нарис про Рубинського К.РЖ., який освячуСФ його дiяльнiсть до 1917 року, написаний спецiалiстами Мазманьянц В.К. та Швалбом В.П. в 1974 роцi. В 1988 роцi був виданий перший бiблiографiчний покажчик, який включав в себе повну хронологiчну бiографiю Рубинського, бiблiографiю його робiт та лiтератури про нього. Прийшов час повернути iсторii бiблiотекознавства iмя вченого i практика, з дiяльнiстю якого повязанi становлення i розвиток бiблiотечноi освiти, найстарiшоi унiверситетськоi бiблiотеки бiблiотеки Харкiвського унiверситету, якiй вiн вiддав близько 40 рокiв свого життя. [24]
Народився Костянтин РЖванович в мiстi Пенза в 1860 роцi. Пiсля закiнчення iсторико-фiлологiчного факультету Харкiвського унiверситету, в 1885 роцi йому була присвоСФна вчена ступiнь кандидата iсторичних наук.
Потiм вiн працюСФ вчителем в гiмназii в Харковi i реального училища в Пензi.
За перiод з 1883 по 1930 рiк Костянтин РЖванович пройшов шлях вiд помiчника бiблiотекаря до директора Харкiвськоi унiверситетськоi бiблiотеки[5]
В цей час , пiд його керiвництвом, було розширено примiщення бiблiотеки, закiнчена органiзацiя алфавiтного каталогу,продовжено друк систематичного каталогу, встановлено книгообмiн з науковими бiблiотеками Росii i Захiдноi РДвропи , була органiзована студентська бiблiотека. [6]
З 1908 року К.РЖ.Рубинський активний член ОбСФднання бiблiотекознавства (Санкт-Петербург). Актуальнiсть i глибина питань, поставлених в його публiчнiй лекцii,доповiдях на засiданнях ОбСФднань, статтях отримали високу оцiнку в бiблiотечнiй спiльнотi. За доручення ОбСФднання вiн брав активну участь у пiдготовцi Першого Всеросiйського зiзду з бiблiотечноi справи, в розробцi його документiв.
Вiдвiдавши в 1905 роцi бiблiотеки Парижа, Вiдня, Берлiна, Женеви,Лозанни, Берна, знайомий з iноземних джерел з роботою бiблiотек Англii, США,узагальнив iх досвiд в доповiдi Положение вопроса о библиотечном персонале в Западной Европе и у нас, з яким виступив на засiданнi бiблiотечноi комiсii в Харкiвському унiверситетi 19 травня 1906 року. [11]
З-пiд пера К.РЖ.Рубинського вийшло понад 45 бiблiотекознавчих праць. Всього вiн опублiкував близько 60 праць, а велика кiлькiсть так i залишилась в рукописах. Найбiльш значима неопублiкована История русской библиотеки в дореволюционное время(1925-26р.р.).
В подальшi роки займався науковою роботою, пiдготовкою бiблiотечних кадрiв, перекладами з французькоi на украiнську мову.
Помер К.РЖ. Рубинський 2 грудня 1930 року в Харковi.
6. Арсенiй РЖванович Маркевич - засновник кримознавчоi бiблiографii
А.РЖ. Маркевич народився 30 березня 1855 року у м. Брест-Литовську в родинi священика. Пiсля навчання в мiiевому п