Бiблiотекознавцi Украiни (перiод до 1917 року)
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
в духовноi СФдностi з Батькiвщиною, ретельно опрацьовував потрiбнi йому за фахом украiнськi друки, вiдзначаючи найвагомiшi з них рецензiями.
На початку 1925 р. С.Сiрополко переiздить до Чехословаччини, де розпочинаСФ працю в освiтнiх установах й здiйснюСФ науковi дослiдження, що тривали до 1959 р. Десятки його статей, присвячених проблемам шкiльництва, зявляються в украiнських журналах, часописах, календарях, зокрема таких, як "Шлях виховання i навчання", "Бiблiотечний порадник", "Книжка", "Книголюб", "Наша культура"тощо.
Важливим напрямом науковоi дiяльностi подвижника було вивчення украiнського радянського книжкового руху та бiблiологii. Аналiз даних щодо складу фонду публiчних бiблiотек за мовами у 1928 р. показав, що украiнiзацiя бiблiотек не досягла навiть того розвитку, при якому вiдсотковi украiнського книжкового фонду дорiвнював би також вiдсоток росiйських книжок. У цiлому ж бiблiотечна справа, на думку С. Сiрополка, додержувалась невластивого iй напряму через пiдпорядкування загальноi освiти "полiтосвiтi".[25]
Дiяльнiсть Степана Сiрополка не обмежувалася освiтою, педагогiкою, бiблiотечною справою. Вiн працював у галузi журналiстики i книгознавства. Обирався головою Спiлки украiнських журналiстiв та письменникiв на чужинi. Був активним членом Украiнського iсторико-фiлологiчного товариства, Комiтету допомоги голодним в Украiнi. Брав активну участь у дiяльностi гуртка приятелiв украiнського пласту, був багатолiтнiм членом управи i секретарем "Музею визвольноi боротьби Украiни" у Празi, а також почесним членом наукового товариства iм. Т. Шевченка у Львовi.
2. Найвидатнiша просвiтителька Х.Д.Алчевська
Христина Данилiвна Алчевська, у дiвоцтвi Журавльова, народилася 16 квiтня 1841 р. в м. Борзна Чернiгiвськоi губернii у дворянськiй родинi. Батько Д. Журавльов викладач мiського училища, мати дочка героя вiйни 1812 р. генерала Вуiча. Освiту здобула самотужки. Юнiсть вона провела в Курську, куди переiхала ii родина. Тут, навчаючи письма селянських дiтей, уперше випробувала своi сили на нивi народноi освiти. Вона з дитинства мрiяла стати вчителькою, але отримати професiйну освiту iй не вдалося.
В часи революцiйноi ситуацii 60-х рр. ХРЖХ ст. пiд псевдонiмом тАЬУкраiнкатАЭ листувалася з росiйським революцiонером демократом О.Герценом, один з ii листiв надруковано в його часопису тАЬКолоколтАЭ. У 1862 роцi Христина Данилiвна одружилася з вiдомим пiдприСФмцем i меценатом ОлексiСФм Алчевським i переiхала до Харкова. Тут молода жiнка стала активним членом товариства тАЬГромадатАЭ, дiячi якого ставили перед собою мету вiдновити СФднiсть iнтелiгенцii з народом, сприяти народному просвiтництву[24].
Христина Данилiвна склала iспит на право викладати i у 1862 роцi заснувала приватну безплатну недiльну школу для жiнок. З 1862 до 1870 р. школа iснувала нелегально, заняття вiдбувалися вдома у Алчевськоi.
Потiм школа знаходилася у примiщеннi початкового училища, а в 1896 роцi за проектом А.Н.Бекетова для школи збудували власну споруду у Мироносицькому провулку нинi вул. Раднаркомiвська, 9. Будинок вартiстю 50 тис. руб. СФдине власне (тобто таке, що належало школi) примiщення серед усiх недiльних шкiл Росiйськоi iмперii. Школа проiснувала до 1919 року. Христина Данилiвна працювала з колективом педагогiв сподвижникiв. Безплатно викладали понад 100 учителiв (серед яких видатнi ученi Д.РЖ.Багалiй, В.Я.Данилевський). [7]
Унiкальним явищем у дiяльностi Харкiвськоi приватноi жiночоi недiльноi школи став музей наочних посiбникiв (таблиць, картин, альбомiв, iсторичних та географiчних карт, манекенiв, чучел тощо) СФдиний у своСФму родi, якого не мала жодна початкова школа Росiйськоi iмперii. У 1896 р. музей налiчував 434 експонати, причому, були посiбники, спецiально виготовленi для цього музею. [9]
Алчевська була однiСФю iз засновникiв Харкiвського товариства поширення в народi грамотностi , а також Першоi безплатноi народноi бiблiотеки-читальнi.
Поряд з просвiтницькою, Христина Данилiвна займаСФться бiблiографiчною дiяльнiстю. З iнiцiативи Алчевськоi та пiд ii керiвництвом було видано тритомний рекомендацiйний покажчик книг тАЬЧто читать народу?тАЭ (18841906), який на виставках в Антверпенi, Чикаго i Парижi отримав найвищi нагороди. У ньому понад 4 тис. рецензiй, вiдгукiв, анотацiй близько 80 авторiв (учителiв, викладачiв, професорiв i просто читачiв) на твори зарубiжноi, росiйськоi та украiнськоi лiтератури. Сама Алчевська написала 1150 анотацiй. Авторський колектив на чолi з нею пiдготував також 3-томний посiбник тАЬКнига взрослыхтАЭ (18991900), що протягом 18991917 рр. витримав 40 видань. Вона авторка мемуарiв тАЬПередуманное и пережитоетАЭ (1912), методичних статей з навчання дорослих, укладач тАЬКаталога книгтАЭ та тАЬПрограм викладання у недiльних школахтАЭ. Друкувала оповiдання в журналi тАЬДетское чтениетАЭ.[15]
В садибi Алчевських у Харковi (тепер будинок Центру громадських звязкiв) у 1899 роцi з iнiцiативи Христини Данилiвни було встановлено перший у свiтi памятник Кобзаревi Тарасу Шевченку (скульптор академiк В. Беклемiшев).
3. Дмитро РЖванович Багалiй
Видатний учений iсторик i громадський дiяч Дмитро РЖванович Багалiй посiдаСФ почесне мiiе на вершинi украiнськоi iсторичноi науки кiнця ХРЖХ першоi третини ХХ ст , автор близько 400 наукових дослiджень, навчальних та популярних праць. Значну роль вiдiграв Д.РЖ.Багалiй у розвитку бiблiотечноi справи Украiни та бiблiотекознавства. На межi двох столiть (з 1893 по 1906 рр.) Дмитро РЖ