Бiблiотекознавцi Украiни (перiод до 1917 року)
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
вiд благочинних заходiв (лекцii, концерти тощо), активна дiяльнiсть Правлiння ХГБ i насамперед його голови, дало змогу придбати земельну дiлянку в центрi мiста для будiвництва бiблiотечного примiщення за проектом академiка архiтектури О.М.Бекетова (на зразок Страсбурзькоi бiблiотеки).
У 1901 р. бiблiотека переiхала до новоi будiвлi. 28 сiчня вiдбулося ii урочисте вiдкриття, на якому з промовою виступив Д.РЖ.Багалiй. Змiст промови мiститься у звiтi Харкiвськоi громадськоi бiблiотеки за пятнадцятий рiк ii iснування (з 1 жовтня 1900 р. до 1 жовтня 1901 р.).
Д.РЖ.Багалiй брав участь i в органiзацii структурних пiдроздiлiв Харкiвськоi громадськоi бiблiотеки спецiалiзованих вiддiлiв, якi б слугували окремим категорiям читачiв. Саме за роки його головування в ХГБ були утворенi такi унiкальнi структури: музичний вiддiл (1902 р.); вiддiл бiблiотекознавства (1903 р.); Юдаiка, тобто СФврейський (1903 р.); вiддiл рукописiв та автографiв (за власним почином, 1903 р.); украiнський (1906 р.) перший i СФдиний за тих часiв. РЗх роботою керували спецiальнi комiсii, що складалися з вчених, фахiвцiв i бiблiотекарiв.
Опiкувався Д.РЖ.Багалiй i питанням обслуговування книгами найбiднiших верств населення. У березнi 1890 р. ХГБ вiдкрила дешевий абонемент. Дмитро РЖванович називав його гордiстю бiблiотеки i пристрасно вiдстоював його iснування, коли було зроблено спроби пiдняти платню з читання. Для малозабезпечених жителiв було вiдкрито фiлiю на околицях мiста Холоднiй горi та Петинцi (1901).
У 1906 р. Д.РЖ.Багалiй стаСФ ректором Харкiвського унiверситету i вiдходить вiд безпосередньоi роботи у бiблiотецi. Але завжди з особливою гордiстю i теплотою вiн вiдзиваСФться про ХГБ, пiдкреслюючи ii особливе значення в життi м. Харкова:
"... Но сила и прочность этого учреждения кроется однако не только в деятельности отдельных ее членов, но главным образом в том, что она не по имени, а на деле всегда была школою общественности, живым общественным учреждением, которым по справедливости гордится г. Харьков, ибо Харьковская Общественная Библиотека занимает первое место среди подобных учреждений Империи, а ее рост и развитие напоминают не наши, а американские библиотеки ... А как определить просветительное влияние Харьковской общественной Библиотеки на все слои городского населения! В деле внешкольного образования и дополнение к школьному она играет первенствующую роль в Харькове" [4].
4. Хавкiна Любов Борисiвна - засновник перших бiблiотечних курсiв
Народилася Любов Борисiвна у Харковi 24 квiтня 1871 року.
Батько, Хавкiн Б. В., лiкар, перекладач праць видатних нiмецьких вчених-медикiв, колезький радник, учитель жiночоi гiмназii при СФврейсько-лютеранськiй церквi Св.Вознесiння, член Харкiвськоi громадськоi бiблiотеки (ХГБ), Харкiвського товариства розповсюдження грамотностi серед народу (ХТГ).
Мати, Хавкiна К. А., фельдшер, член комiтету товариства пiклування про нужденних студентiв вищих учбових закладiв.
У Харковi вона народилася, тут пройшло ii дитинство та юнацькi роки, розпочалося трудове життя. [8]
З 1888 року Л.Б.Хавкiна викладаСФ у недiльнiй школi пiд керiвництвом Х.Д.Алчевськоi та О.М.Калмиковоi i водночас СФ активним членом Харкiвського товариства розповсюдження грамотностi серед народу, працюСФ у першiй безплатнiй читальнi-бiблiотецi. В 18961897 рр. веде музичний вiддiл у тАЬХарьковских губернских ведомостяхтАЭ, де публiкуСФ майже 100 статей i нотаток. Особливо плiдним для неi виявився перiод роботи в Харкiвськiй громадськiй бiблiотецi (18901918). Саме в ХГБ широко розгорнулася ii наукова та педагогiчна дiяльнiсть, а органiзаторськi здiбностi й професiйний досвiд допомогли у формуваннi теоретичних обТСрунтувань i висновкiв для подальшого розвитку бiблiотекознавства як науки.
Переважну бiльшiсть доробку Л.Б.Хавкiноi складають матерiали з питань бiблiотекознавства, бiблiографознавства та самоосвiти.
У 1904 р. виходить перша ii книга тАЬБиблиотеки, их организация и техника. Руководство по биб-лиотековедениютАЭ. А в 1911 р. посiбник тАЬРуководство для небольших библиотектАЭ, який до 1930 року перевидавався шiсть разiв. РЖмя Любовi Борисiвни Хавкiноi стаСФ вiдомим серед бiблiотечноi громадськостi. [11]
Поглибленню ii професiйних знань сприяли вiдрядження за кордон з метою вивчення досвiду зарубiжних бiблiотек, а також власний досвiд у рiднiй громадськiй бiблiотецi, де за iнiцiативою Любовi Борисiвни було вiдкрито новi вiддiли музичний та бiблiотекознавства.
Спадщина Л.Б.Хавкiноi це понад 500 одиниць друку: книги, статтi, доповiдi, у т.ч. iноземними мовами, рецензii та огляди, переклади наукових праць, художнiх творiв, передмов тощо. Вона СФ автором талановитих обробок оповiдань для дiтей.
Любов Борисiвна зробила значний внесок у розвиток перiодичного друку, була членом редколегiй кiлькох журналiв: тАЬПросвещениетАЭ, тАЬРусская школатАЭ, тАЬДля народного учителятАЭ, тАЬВестник воспитаниятАЭ. Разом з А.Ахматовою, О.Блоком, М.Шагiнян входила до складу редколегii тАЬСеверных записоктАЭ. РЗй належать передмови, пiслямови та примiтки до книг, редакцii перекладiв.
Просвiтницька робота Л.Б.Хавкiноi здiйснювалася пiд благотворним впливом iдей i праць Христини Данилiвни Алчевськоi, переважна частина життя якоi пройшла в Харковi. Вiдомо, що Христина Данилiвна заснувала приватну жiночу школу, якою керувала понад 50 рокiв, а Любов Борисiвна була викладачем цiСФi школи. РЗi хвилювали iдеi К.РЖ.Рубинського, котрий працював у бiблiотецi Харкiвського унiверситету.
Л.Б.Хавкiна активно вивчаСФ заруб?/p>