Бiблiотекознавцi Украiни (перiод до 1917 року)
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?жний досвiд, творчо його осмислюСФ. Вiдвiдуючи Захiдну РДвропу, США, Канаду та iншi краiни, вона помiчаСФ багато особливостей та вiдзнак в органiзацii бiблiотек, пiдготовцi кадрiв, керiвництвi мережею. Знання iноземних мов давало iй змогу знайомитися в оригiналах з роботами про бiблiотечну справу захiдних краiн. Любов Борисiвна прагнула донести до бiблiотечноi громадськостi своСФi краiни зарубiжний досвiд (наприклад, перевагу тiСФi чи iншоi класифiкацii, бiблiотечноi технiки, органiзацiю виставок тощо). [20]
У 18981901 рр. Любов Борисiвна iде до Нiмеччини для одержання вищоi освiти у Берлiнському унiверситетi. ВивчаСФ досвiд роботи нiмецьких бiблiотек. Канiкули 1900 р. проводить у Францii. Там також знайомиться з бiблiотечною справою, вiдвiдуСФ Мiжнародну виставку, що проходила у Парижi. РЗi перший практичний посiбник тАЬБиблиотеки, их организация и техникатАЭ, що вийшов у 1904 р., через рiк був удостоСФний у Бельгii золотоi медалi.
У травнi 1914 р. вона iде до США для слухання лекцiй на курсах удосконалення в бiблiотечнiй школi м.Олбанi i ознайомлення з бiблiотеками Калiфорнii та Гонолулу. Вiдбулася ii зустрiч з представниками Американськоi асоцiацii, де вона виступила на зiздi американських бiблiотекарiв i розповiла про стан бiблiотечноi справи у Росii, про репресii царського уряду стосовно публiчних бiблiотек.
В 1926 р. Л.Б.Хавкiна приiхала до Америки на Мiжнародний конгрес. Зустрiлася з М.Дьюi, видатним бiблiотекознавцем свiту. Вiдомо, що Мiжнародний конгрес вiдкрився 4 жовтня 1926 року у Фiладельфii. Тут Л.Б.Хавкiна виступила з повiдомленням тАЬБiблiотеки в СРСРтАЭ, розповiла про нужденне становище бiблiотекарiв у дореволюцiйнiй Росii.
Першi спроби оцiнки та аналiзу продуктивноi дiяльностi Л.Б.Хавкiноi почалися в 1915 роцi, коли 9 травня у Народному унiверситетi iм.Шанявського вiдбулося ювiлейне святкування 25-рiччя ii бiблiотечноi дiяльностi.
Один iз доповiдачiв, пан Селивановський, член Харкiвського товариства грамотностi, закликав громадськi органiзацii заснувати при бiблiотечних курсах стипендiю iм.Л.Б.Хавкiноi. При цьому вiн запевнив, що буде щороку вносити плату за пятьох слухачiв курсiв. Цей заклик СФ актуальним i сьогоднi, коли значно розширилися масштаби бiблiотечно-iнформацiйноi освiти в Украiнi i Росii. Створено цiлу систему вузiв i коледжiв культури i мистецтв, якi готують бiблiотечних фахiвцiв. Непогано було б ввести i стипендiю iм. Л.Б.Хавкiноi. Це спонукало б молодь ще бiльше дiзнаватися про корифеiв бiблiотечноi теорii i практики.
Головними напрямками дiяльностi Л.Б. Хавкiноi були загальнотеоретичнi проблеми бiблiотекознавства (обСФкт, предмет, методи та структура цiСФi науки). Бiблiотекознавству вона надавала особливого значення, вважаючи його складовою книгознавства. Однак Л.Б. Хавкiна заперечувала проти вмiщення бiблiотекознавства i книжковоi торгiвлi до одного роздiлу книгорозповсюдження. Вона наголошувала, що серед сумiжних книгознавчих диiиплiн бiблiотекознавство посiдаСФ окреме мiiе i цiлком може бути самостiйною науковою диiиплiною. Тодi ж Л.Б. Хавкiна робить висновок, що бiблiотекознавство межуСФ з вивченням бiблiотеки як культурного фактору, що впливаСФ на економiчне та соцiальне життя. В той же час вона вважаСФ, що поняття про книгу СФ ширшим, нiж поняття про бiблiотеку, бо бiблiотека не СФдиний засiб розповсюдження знань серед населення. Для вчення про книгу вона пропонувала використовувати термiни тАЬбiблiогнозiятАЭ, тАЬбiблiософiятАЭ, тАЬбiблiологiятАЭ, а для вчення про бiблiотеки термiн тАЬбiблiотекознавствотАЭ. ОбСФктом наукового бiблiотекознавства вона вважала бiблiотеку, а предметом виявлення законiв ii розвитку i функцiонування. Бiблiотекознавство, на ii погляд, повинне перш за все вивчати такi питання: що це бiблiотека, яка ii мета i завдання, як вона повинна бути органiзованою для iх вирiшення, якими мають бути звязки мiж вiддiлами бiблiотеки та бiблiотеками СФдиноi системи . [24]
Значним доробком Л.Б.Хавкiноi, що увiйшов до iсторii бiблiотекознавства, СФ бiблiографiчнi статтi й нариси про Х.Алчевську, Д.Багалiя, РЖ.Залуського, А.Калiшевського та iнших, а також про зарубiжних бiблiотекознавцiв В.Гофмана, М.Дьюi та iнших. тАЬБiблiотекознавство наука порiвняно молода, - вiдзначала вона в 1911 р., дарма що його зародки вiдносяться ще до середньовiччя, але головна його розробка випала на долю девятнадцятого столiттятАЭ [8].
Результатом вивчення вiтчизняного та зарубiжного досвiду в органiзацii бiблiотечноi справи стало видання Л.Б.Хавкiною унiверсальних посiбникiв: тАЬБиблиотеки, их организация и техникатАЭ (СПб., 1904) та тАЬРуководство для небольших библиотектАЭ (СПб., 1911), що неодноразово перевидавалися. Окрiм важливого фактичного матерiалу, посiбники мiстили теоретичнi засади бiблiотечноi дiяльностi.
Заслугою Л.Б.Хавкiноi СФ вивчення зарубiжного досвiду бiблiотечного будiвництва та його впровадження у практичну дiяльнiсть наших бiблiотек. Вона уважно стежила за станом бiблiотечноi справи за кордоном, вiдбирала найбiльш цiннi, на ii погляд, матерiали i робила iх набутком бiблiотечноi громадськостi. Л.Б.Хавкiна вiльно володiла шiстьма мовами, вивчала стан бiблiотечноi справи у зарубiжних краiнах пiд час вiдряджень, мала особистi звязки з багатьма дiячами зарубiжного бiблiотекознавства, була членом бiблiотечних асоцiацiй США i Чехословаччини, систематично знайомилася з зарубiжними журналами i книгами. За наслiдками вивчення закордонного досвiду вона пише статтi до журналiв тАЬВестник воспитаниятАЭ, тАЬПросвещениетАЭ, тАЬРусска?/p>